Постанова

від 17.09.2013 по справі 821/3213/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа № 821/3213/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Палінічак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003091702 від 12.07.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Валагро" за лютий 2012 року та з питань взаємовідносин з ПП "Інсайт плюс" за квітень 2012 року. За результатами вказаної перевірки був складений акт від 30.05.2013 року №2786/17-2/НОМЕР_1 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.п.14.1.27 ст. 14, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України у зв'язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2012 рік на суму 6814, 49 грн. Зазначив, що підставою для такого висновку податкового органу слугувало те, що укладені договори між позивачем та його контрагентами на думку відповідача є безтоварними. Також, зазначив, що договори які укладені між позивачем та його контрагентами не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлено законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та пояснив, що укладені договори між позивачем та його контрагентами мають ознаки нікчемності, а тому відповідач

при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв виключно в межах норм податкового законодавства. Зазначив, що за таких обставин відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 21.05.2013 року по 30.05.2013 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Валагро" за лютий 2012 року та з питань взаємовідносин з ПП "Інсайт плюс" за квітень 2012 року. За результатами даної перевірки складено акт №2786/17.2/НОМЕР_1 від 30.05.2013 року.

З вищенаведеного акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 177.2, п.177.4 ст. 174 Податкового кодексу України, а саме, заниження податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2012 рік на суму 6814, 49 грн.

Як вбачається з даного акта перевірки, податковий орган дійшов такого висновку з наступних підстав.

Відповідно до акта від 01.06.2012 року №84/15-3/33015134 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання - ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП "Інсайт плюс" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Також, не встановлено факт передачі товарів від продавця покупцю, тому що ПП "Інсайт Плюс" не було необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності (реалізації товарів) ФОП ОСОБА_3, тобто договори поставок товарів ПП "Інсайт плюс" на адресу ФОП ОСОБА_3 є недійсними.

Крім цього, відповідно до акта від 01.06.2012 року №86/15-3/37353053 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання - ПП "Валагро" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року встановлено, що ПП "Валагро" не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, а тому можна зробити висновок ОСОБА_4, формально виконує обов'язки директора ПП "Валагро", та як наслідок використовуючи реквізити ПП "Валагро" надавала послуги по формуванню "незаконного" податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Враховуючи те, що у ПП "Валагро" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року має ознаки нікчемності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003091702 від 12.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичним особам за результатами річного декларування в сумі 8518, 11 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 6814, 69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1703, 62 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З акта перевірки позивача вбачається, що на порушення позивачем вищевказаних норм Податкового кодексу України вплинули виключно висновки актів перевірок контрагентів позивача ПП "Інсайт плюс" та ПП "Валагро".

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.02.2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Валагро" (постачальник) був укладений договір поставки №3. Відповідно до даного договру постачальник зобов'язується поставити у власність замовника продукти харчування, а покупець оплатити їх на умовах даного договру.

На виконання вищенаведеного договору виписана видаткова накладна №121 від 05.02.2012 року та податкова накладна №42 від 05.02.2012 року. З даних накладних вбачається, що ПП "Валагро" поставило позивачу продукти харчування на суму 52015, 83 грн.

За вищенаведений товар позивачем здійснено розрахунок з ПП "Валагро" у повному обсязі що підтверджується, випискою з особового рахунку та платіжним дорученням №8 від 15.03.2012 року.

Поставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною №42 від 05.02.2012 року

Крім цього, в матеріалах справи міститься договір позички від 23.01.2012 року. Згідно даного договору фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (позичальник) передає фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором складські приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літера "Л", приміщення №1 (площа 66, 4 кв.м).

Суд звертає увагу, що даним договором підтверджується наявність у позивача можливості зберігання придбаного товару у ПП "Валагро".

В матеріалах адміністративної справи також містяться документи, які підтверджують факт подальшої реалізації продуктів харчування придбаних у ПП "Валагро".

Також, судом встановлено, що 02.04.2012 року між позивачем (відправник) та ПП "Інсайт плюс" (перевізник) був укладений договір перевезення №1. Згідно даного договору перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж з місця відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, яка становить 2500, 00 грн.

На виконання вищенаведеного договору була виписана податкова накладна №158 від 02.04.2012 року.

Факт виконання вищенаведеного договору підтверджується актом здачі-приймання виконаних послуг №204158 від 30.04.2012 року.

Оплата послуг підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру №0000045.

Таким чином, суд вважає, що у позивача наявні усі первинні документи на підтвердження факту виконання вищенаведених договорів.

Суд зазначає, що податковим органом не надано суду доказів реальної відсутності товару у даних господарських відносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача. Крім того, податковим органом не надано суду доказів того, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач також не подав доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті

завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Згідно із пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Суд враховує, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП "Інсайт плюс" та ПП "Валагро", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 177.2, п.177.4 ст. 177, Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0003091702 від 12.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 114, 71 грн. (Сто чотирнадцять гривень 71 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 вересня 2013 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.8