Постанова

від 14.08.2013 по справі 804/9723/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р. Справа № 804/9723/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Лозового О.А.

представника відповідача Бєлєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2013 року Приватне підприємство комерційна фірма «Фартек» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013р. №0002752206 та №0002762206.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, прийняті на підставі неправомірних висновків відповідача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, де просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013р. №0002752206, №0002762206 відсутні.

В ході судового розгляду відповідачем заявлено про заміну сторони його правонаступником. З урахуванням наданих до суду документів відповідачем у справі є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу відповідача від 11.06.2013 року №947 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» та на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п.79.1 статті 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» (код ЄДРПОУ 33184330) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Шервуд Груп» за жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складено Акт від 13.06.2013 року №3151/226/33184330.

Згідно висновків Акту від 13.06.2013 року №3151/226/33184330 перевіркою встановлено наступні порушення ПП КФ «Фартек» :

- пункту 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 335854,80грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 124830,00грн., листопад 2012 року на суму 211025,20грн.;

- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Шервуд Груп» - ПП КФ «Фартек» - ТОВ «А'СТА», ТОВ «МК Ксенко» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового кодексу України за листопад 2012 року (а.14 Акту перевірки).

ПП КФ «Фартек» , не погодившись з висновками позапланової невиїзної перевірки, викладеними у Акті від 13.06.2013 року №3151/226/33184330 , вважаючи їх хибними та такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та здійсненими на підставі неповного вивчення всіх обставин ведення господарської діяльності підприємства, неналежної оцінки його бухгалтерських і податкових документів та невірного застосування норм діючого податкового законодавства України, подало свої заперечення на вказаний акт (вих. №107 від 26 червня 2013 року).

За результатами розгляду заперечень ПП КФ «Фартек» до акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, рішенням від 04.07.2013р. №90/10/22-617 внесено зміни до Акту від 13.06.2013 року №3151/226/33184330, а саме:

- другий абзац на сторінці 14 Акту розділу 3 Акту викладено в наступній редакції:

«Керуючись пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, ПП КФ «Фартек» порушено вимоги пункту 198.6 ст.198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

1 . ППКФ «Фартек» завищено податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Шервуд Груп» на загальну суму 335854,80грн., в тому числі у жовтні 2012 року на суму 124830,0грн., листопаді 2012 року на суму 211025,20 грн., в наслідок чого у жовтні 2012 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) на 124830,00 грн.; та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 211025,20грн.

2 . За листопад 2012 року по ланцюгу постачання TOB «Шервуд Груп» - ППКФ «Фартек» - TOB «А'СТА», TOB «МК Ксенко» встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового Кодексу України.»;

- пункт 1 розділу 4 «Висновок» Акту викладено в наступній редакції:

« 1 вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого, завищено податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Шервуд Груп» на загальну суму 335 854,80 грн., в тому числі у жовтні 2012 року на суму 124830,0 грн., листопаді 2012 року на суму 211 025,20 грн. та:

- у жовтні 2012 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) на 124830,00 грн.;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму

211025.20 грн.».

Інші положення Акту перевірки від 13.06.2013 №3151/226/33184330 визнано відповідачем правомірними, відповідними нормам чинного законодавства України.

На підставі Акту перевірки від 13.06.2013 року №3151/226/33184330 та з урахуванням змін, внесених рішенням від 04.07.2013р. №90/10/22-617, відповідачем винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення від 04.07.2013 року:

- форми «Р» № 0002752206 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 316537,80 грн.: у тому числі 211025,20 грн. за основним платежем та 105512,60грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафами);

- форми «В4» № 0002762206 , яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 124830 грн.

З акту перевірки вбачається наступне.

Протягом перевіряємого періоду позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Шервуд Груп» щодо придбання виробів медичного призначення.

Так, відповідно до Договору на поставку товару №16-2910 від 29.10.2010 року, укладеного між ПП КФ «Фартек» (покупець) та ТОВ «Шервуд Груп» (постачальник), продавець зобов'язується передати у власність Покупця належний йому товар - медичне обладнання, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, а Покупець прийняти товар і сплатити в кількості та за ціною відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

При перевірці було використано:

- реєстраційні дані;

- бази даних: «АС Аудит», АРМ Бест Звіт, «АІС Реєстр платників податків», «АІС Облік податків та платежів», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України;

- податкова звітність з ПДВ за жовтень 2012 року;

-угоди, відображені у акті перевірки;

- накладні та податкові накладні;

-результати документальних перевірок ПП КФ «Фартек» за період жовтень, листопад 2012 року.

При цьому, відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано акт №00336/2203/38104582 від 25.01.2013 року про результати перевірки ТОВ «Шервуд Груп». В процесі перевірки останнього встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Шервуд Груп» за жовтень, листопад 2012 року. У ТОВ «Шервуд Груп» відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (надання послуг) до вищезазначених контрагентів-постачальників за жовтень, листопад 2012 року. Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відображені ТОВ «Шервуд Груп» у деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад 2012р. з контрагентами-постачальниками та покупцями (а.13 Акту перевірки від 13.06.2013 року №3151/226/33184330) .

З Акту також вбачається, що наявність порушень, виявлених в ході перевірки позивача, обґрунтована наданням до перевірки неналежних первинних документів ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та не в повному обсязі. Так, в Акті зазначено, що в ході перевірки ПП КФ «Фартек» не надані документи, які передбачені законодавчими актами, а саме:

- сертифікати походження товару,

- посвідчення якості,

- будь-які товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотранспортом,

- комплект перевізних документів у разі транспортування товару залізною дорогою (накладна , дорожня відомість, корінець дорожньої відомості, квитанція про приймання вантажу),

- акти виконаних робіт з транспортування,

- документи, що підтверджують розрахунки з перевізниками ТОВ «ТК «САТ» та ФОП Сітковський А.А.,

- чеки, платіжні доручення та інше.

Окрім того, щодо поставки товарів від ТОВ «Шервуд Груп» до ПП КФ «Фартек» до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують факт поставки та відвантаження товарів, не надано подорожніх (маршрутних) листів, товарно-транспортних накладних.

З урахуванням зазначеного, перевіряючими зроблений висновок, що ПП КФ «Фартек» отримано від ТОВ «Шервуд Груп» паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсних господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат.

В свою чергу, вказані документи стали підґрунтям для формування ПП КФ «Фартек» податкового кредиту спірного періоду.

Отже, фактичною підставою для вищезазначеного висновку Акту перевірки від 13.06.2013 року №3151/226/33184330 став факт не надання позивачем під час перевірки сертифікатів походження товару, будь-яких товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, а також акт перевірки ТОВ «Шервуд Груп» №00336/2203/38104582 від 25.01.2013 року, яким встановлено відсутність реальності здійснення операцій ТОВ «Шервуд Груп» за грудень 2012 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6. статті 189. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

З системного аналізу матеріалів справи вбачається відсутність оподатковуваних операцій між заявленими особами, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операцій, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання послуг від ТОВ «Шервуд Груп» , що, на думку представника позивача, підтверджується наданими документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та означеним підприємством не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки в розглянутих правовідносинах суд достовірно не встановив факт надання спірних послуг контрагентом позивача.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із вищезазначеним контрагентом, який знаходиться поза межами податкового контролю, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету.

Надані для перевірки документи по взаємовідносинам з ТОВ «Шервуд Груп» не дали можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності платника податків придбаних саме у вказаного контрагента послуг, а лише фіксують господарські операції з ним.

Надаючи оцінку посиланням позивача на відсутність у податкового органу повноважень визнавати нікчемними, недійсними правочини, суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюванини та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

Проте, в розглянутому спорі відсутні рішення податкового органу, яким би наведені правочини були б визнані недійсними, або нікчемними. Як зазначалось вище, відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки не є рішенням контролюючого органу, він складається інспекторами відповідного податкового органу, не встановлює обов'язкові правові наслідки та є тільки носієм інформації.

Посилання позивача були б обґрунтованими, коли визнання правочину недійсним відбулось би за рішенням, у формі наказу або розпорядження, керівника або заступника керівника органу податкової служби.

У разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення або вживає інших заходів реагування з підстав недійсності оспорюваного правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена судом з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповне оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013р. №0002752206 та №0002762206.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства комерційної фірми «Фартек» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013р. №0002752206 та №0002762206 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Кальник