Рішення

від 30.03.2009 по справі 3/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09                                                                                           Справа№ 3/40

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ТзОВ „Трамбетон Україна”, м.Львів

До відповідача: ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1”, м.Львів

Про стягнення 432278,27 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Долінська О.З., Пархут С.Т. –представники

від відповідача: Гулін Ю.О.- представник

          Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Подано позов ТзОВ „Трамбетон Україна” до ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1”  про стягнення 432278,27 грн.

В судовому засіданні позивач  свої вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача суму основного боргу пеню, три відсотки річних та судові витрати з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Представник відповідача в судове засідання подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління капітального будівництва Львівської міської ради з тих підстав, що невиконання ним умов договору сталося через невиконання умов договору підряду останнім.

          Проаналізувавши заявлене клопотання суд прийшов до висновку, що воно не підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного:

          Відповідно до положень ст..27 ГПК України, третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору може бути залучено до участі у справі за клопотанням сторін, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки. Як вбачається із контракту № 7 від 09.07.2008 року, невиконання якого потягло за собою виникнення заборгованості та нарахування штрафних санкцій, він укладений між ТзОВ „Трамбетон Україна” та  ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1”. Управління капітального будівництва Львівської міської ради не є стороною зазначеного вище договору і рішення по даному спору ніяким чином не впливає на його права і обов'язки в частині виконання контракту №7 від 09.07.2008 року.

          Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнає, однак заперечує проти нарахування штрафних санкцій з посиланням на ті обставини, що причиною невиконання ним зобов'язань по контракту №7 від 09.07.08 р. стало призупинення робіт по реконструкції вулиць на термін до 01.01.2010 року та внесення змін до договору генерального підряду.

В судовому завданні 30.03.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

          Між ТзОВ „Трамбетон Україна” (Виконавець) та ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1” (Замовник) було  укладено ряд Контрактів:  №7 від 09.07.2008 року; №9 від 24.09.2008 року; №11 від 23.10.2008 року за умовами яких позивач зобов'язувався виготовити залізобетонні плити під трамвайну колію  для проведення реконструкції трамвайної колії у м.Львові по вул.. Чупринки у відповідності до специфікацій, які є невід'ємними  частинами контрактів, а відповідач зобов'язувався проводити своєчасне фінансування вищезазначених робіт , одержати і оплати залізобетонні плити .

На виконання умов контрактів в період з липня по листопад  2008 року позивач виготовив залізобетонні плити, які відповідач зобов'язувався забрати самовивозом та оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на 16.02.2009 р., відповідач не отримав, не вивіз та не оплатив готову продукцію в кількості 50 плит загальною вартістю 351442,00 грн.

За невиконання  договірних зобов'язань відповідно до п.6.2 контракту  позивачем нарахована пеня в розмірі 76641,73 грн. та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 4194,54 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контрактів позивач  в період з липня по листопад 2008 року  виготовив залізобетонні плити , які відповідач зобов'язувався забрати самовивозом та оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на 16.02.2009 р., відповідач не отримав, не вивіз та не оплатив готову продукцію в кількості 50 плит загальною вартістю 351442,00 грн. по контракту №7 від 09.07.2008 року.

За невиконання  договірних зобов'язань відповідно до п.6.2 контрактів № 7 від 09.07.2008 року , №9 від 24.09.2008 р., №11 від 23.10.2008 р. за порушення термінів  оплати позивачем нарахована пеня в розмірі 76641,73 грн., яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 4194,54 грн., які підлягають стягненню з відповідача .

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що невиконання ним своїх договірних зобов'язань сталося внаслідок невиконання замовником умов договору генерального підряду  та призупиненням виконання робіт по реконструкції вулиць. Відповідно до умов ст.42 ГП України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Укладаючи контракти на виготовлення залізобетонних плит для їх використання для реконструкції вулиць по договору генерального підряду, відповідач ніяким чином не пов'язував  виконання зобов'язань по контрактах з виконанням умов договору генерального підряду, а отже передбачена умовами контрактів відповідальність не залежить від виконання іншого договору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідач в судове засідання доказів оплати боргу чи обґрунтованих заперечень суду не представив.

Враховуючи  відсутність доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань , суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 4323,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33-35, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ВАТ „Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1” (79040, м.Львів, вул.Конюшинна,14 код ЄДРПОУ 03335511) на користь ТзОВ „Трамбетон Україна” (79040, м.Львів, вул.Городоцька,222 код ЄДРПОУ 25549394) –351442,00 грн. –основного боргу, 76641,73 грн. –пені, 4194,54 грн. –три відсотки річних, 4323,00 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.04.2009 року.

Суддя