Рішення

від 31.03.2009 по справі 22/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 22/40

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтуся”, с.Верхнє Синьовидне

до відповідача   Приватного підприємства „Рустікал”, м.Львів

про стягнення   15572,00  грн.

                                                                                              Суддя  М.Желік

                                                                                                                                                                                                                                                                                     Представники.

від позивача:       Биховський Т.О..( довіреність б56 від 17.03.2009р.)

від відповідача:  не з”явився

        Суть спору:

         Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтуся”, с.Верхнє Синьовидне до Приватного підприємства „Рустікал”, м.Львів про стягнення   15572,00  грн.

         Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 02.03.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 31.03.2008р.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

          Відповідач в судове засідання  не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на  те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

           Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

         Представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов”язки, передбачені  ст.22 ГПК України.

       Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи,  господарський суд встановив наступне.

       01 червня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтуся” (надалі позивач) та Приватним підприємством „Рустікал”( надалі відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна б/н, відповідно до п.1.1 якого, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування  окреме індивідуально визначене майно –складські приміщення площею 201,6 кв.м. розміщене за адресою: м. Львів, вул.Козельницька, 1/б, що знаходиться на балансі ТзОВ „Нафтуся”.

        Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4  договору, передача  позивачем майна в строкове платне користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п.1.1 договору. Передача майна в оренду не передбачає передачу відповідачу права власності на нього. Власником орендованого майна залишається позивач, а відповідач  користується ним протягом строку дії договору. У разі припинення дії цього договору майно повертається  відповідачем аналогічно порядку, встановленому  при передачі майна відповідачу цим договором.

         Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і становить за перший місяць оренди 16,67 грн. без ПДВ і перераховується  відповідачем щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця.         

          В порушення  умов договору, відповідач  несвоєчасно та не в повному розмірі вносив оренду плату, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість перед позивачем за період  2008р. в розмірі  14179,33 грн.

          Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Статтею 726 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

           Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

           За  несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, на підставі п.3.5 договору позивач нарахував відповідачу пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, та згідно поданого розрахунку  сума пені становить 783,16 грн.

           У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів  не встановлений договором або законом.  Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача  510,45 грн. інфляційних збитків та  99,06  грн. –3% річних є обґрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Позивач 17.11.2008р. направив відповідачу вимогу № 311 про здійснення повного розрахунку по орендній платі в розмірі 14179,33 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

         Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України договір обов'язковий для виконання сторонами.

          Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідачем не погашена заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати за договором  б/н від 01.06.2007р., розмір заборгованості відповідає фактичним обставина справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15572,00 грн. підлягає задоволенню.

          Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.  

Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 629, 638, 639 ЦК України ст.ст. 22,43,49,75, 82,84,85,115-117 ГПК України, суд  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Рустікал” (79000 м.Львів, вул. Стрийська,49, р/р 26007180 в АТПУНБ м.Львів, МФО 325350, код ЄДРПОУ 22370654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтуся” (смт.Верхнє-Синьовидне, вул.Лікувальна,1 Львівська область, Сколівський район, р/р 26006000002236 в АК Електронбанку м.Львів, МФО 325213, ЄДРПОУ 31148154) 14179,33 грн. заборгованості по орендній платі,  783,16 грн. пені, 510,45 грн. інфляційних нарахувань, 99,06 грн. –3% річних, 155,72 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ  видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.