Постанова

від 13.09.2013 по справі 826/9853/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2013 року справа № 826/9853/13-а

об 11 год. 43 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 року № 0004282203,

за участю представників сторін:

від позивача Дейнекі В.М.,

від відповідача Ткачука Т.О., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києві Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 року № 0004282203.

В судовому засіданні 23.07.2013 року ухвалою суду замінено первинного відповідача на належного - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та ТОВ «ТБ «Східна Україна» укладені договори на виконання робіт № 15-02 від 15.02.2012 року та купівлі-продажу № 12-757/6-ПВ від 01.08.2011 року. Як зазначає позивач, сторонами складені та підписані всі первинні документи, які підтверджують факт виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, а саме: акти прийому виконаних робіт, рахунки на оплату, видаткові накладні та податкові накладні. Оплата послуг по договорам здійснювалася в безготівковій формі. Зазначені документи були надані відповідачу під час проведення документальної перевірки. Контрагент ТОВ «ТБ «Східна Україна» на момент здійснення господарських операцій, зафіксованих в договорах, не мало ознак фіктивності та було діючим підприємством. Позивач зазначає про безпідставність висновку податкового органу викладеного в акті перевірки, з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, зазначивши, що після аналізу всіх документів наданих позивачем до перевірки та з урахуванням висновків акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач правомірно прийшов до висновку, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТБ «Східна Україна» не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Суть господарської операції полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс», зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.01.2009 року № 10731020000016870, ідентифікаційний код юридичної особи 36309581, що підтверджено довідкою АА № 403490 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в яких зазначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: вантажний залізничний транспорт; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; допоміжне обслуговування наземного транспорту; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. (а.с.18, 20)

На час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 02.02.2009 року (індивідуальний податковий номер - 363095826581), номер свідоцтва платника ПДВ - 200034152, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua) та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.19)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу керівника податкового органу № 1118 від 29.05.2013 року, повідомлення від 23.05.2013 року № 185/22.3 державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий будинок «Східна Україна» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 04.08.2013 року № 2613/22.3-17/36309581. (а.с.23-36, 43, 44)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в квітні 2012 року ТОВ «Вагонтранссервіс» придбано у ТОВ «ТБ «Східна Україна» послуги та товар на загальну суму 943 100,00грн., у тому числі ПДВ 157 183,33грн. на підставі договорів на виконання робіт № 15-02 від 15.02.2012 року та купівлі-продажу № 12-757/6-ПВ від 01.08.2011 року.

Для роботи відповідачем був використаний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418 про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому зазначено щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТБ «Східна Україна», відсутність підприємства за місцезнаходженням, на підприємстві працює 1 особа, підприємство не має виробничо-складських приміщень, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Крім того, в висновках актів перевірки зазначено, що встановлена неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «ТБ «Східна Україна» за період липень-грудень 2011 року, січень - червень 2012 року. (а.с.262-272)

Відповідачем у висновках акту перевірки позивача зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено податок на додану вартість на суму 157 183,00грн. за квітень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року № 0004282203 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 235 775,00грн. з якої основний платіж 157 183,00грн. та штрафна санкція у розмірі 78 592,00грн. (а.с.21)

Спір виник через висновки податкового органу про те, що договори виконання робіт та купівлі-продажу фактично здійсненні не були, оскільки відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Вагонтранссервіс» та ТОВ «ТБ «Східна Україна», мету придбання послуг/товарів, обставини використання придбаних послуг/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий будинок «Східна Україна» (Виконавець) 15.02.2012 року укладено договір № 15-02, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по очищенню вантажних вагонів від залишків раніше перевезених вантажів перед проведенням деповського ремонту вагонів власності позивача, номера яких вказує Замовник. Замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці роботи, згідно акту виконаних робіт. В п.п.2.1, 2.2 договору встановлено, що ціна виконаних робіт по очищенню одного вантажного вагона складає 2 100,00грн. Оплата проводиться Замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після надання акту виконаних робіт. Виконавець передає Замовнику податкову накладну та акт виконаних робіт. (п.2.4 договору) В п.6.1 договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного взаєморозрахунку між сторонами. До договору сторонами укладена додаткова угода від 16.02.2012 року. (а.с.59-61)

Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Договір № 15-02 від 15.02.2012 року підписаний директорами ТОВ «Вагонтранссервіс» та ТОВ «ТБ «Східна Україна».

На виконання умов договору сторонами підписаний акт виконаних робіт № 3 від 04.04.2012 року, в якому визначена вартість виконаних робіт в березні 2012 року у розмірі 54 600,00грн. у т.ч. ПДВ 9 100,00грн. (а.с.63)

Підприємством контрагентом ТОВ «ТБ «Східна Україна» позивачу виписана податкова накладна № 402 від 04.04.2012 року на роботи по очищенню вантажних вагонів на загальну суму 54 600,00грн. у т.ч. ПДВ 9 100,00грн. (а.с.64)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надане платіжне доручення № 984 від 04.04.2012 року на суму 54 600,00грн. у т.ч. ПДВ 9100,00грн., яка підтверджу перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «ТБ «Східна Україна» за виконані роботи по очищенню вантажних вагонів згідно договору № 15-02 від 15.02.2012 року, акту № 3 від 04.04.2012 року. (а.с.62)

В матеріалах справи містяться первинні документи: акти прийому виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, рахунки виписані та підписані між Підрядником - Відокремлений структурний підрозділ Вагонне депо Знам'янка та Замовником - ТОВ «Вагонтранссервіс» протягом березня 2012 року. Вказані документи підтверджують виконання Підрядником робіт які включають в себе: ремонт кузова, ремонт гальмівного обладнання та важільно-гальмівних передач, ремонт автозчепного пристрою, візків вагону, нанесення трафаретів, ремонт колісних пар та буксових вузлів. Як слідує із пояснень представника позивача, для здійснення зазначених робіт необхідне очищення вантажних вагонів. (а.с.66-85)

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТБ «Східна Україна» (Продавець) 01.08.2011 року укладено договір № 12-757/6-ПВ, за умовами якого Продавець зобовязується продати, а Покупець прийняти і оплатити: залізничні вагони, на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1, 2.2 договору, передача товару Покупцю здійснюється шляхом оформлення відповідних актів прийому-передання у власність уповноваженими особами сторін. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання акту прийому-передання, підписаного між сторонами на станції відправки вагонів, після складання акту технічного огляду даних вагонів та перерахування передоплати Покупцем. Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. (п.3.1 договору) Згідно п.7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представника сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору і проведенню взаєморозрахунків по ньому. До договору сторонами укладена додаткова угода від 01.03.2012 року, в які до найменування товару доповнено: запчастини до залізничних вагонів. (а.с.117-121)

Договір № 12-757/6-ПВ від 01.08.2011 року та додаткові угоди до нього підписані директорами ТОВ «Вагонтранссервіс» та ТОВ «ТБ «Східна Україна» та скріплені печатками.

На виконання умов договору сторонами підписані:

- акти прийому передачі колісних пар: № 1 від 03.04.2012 року на суму 328 000,00грн. у т.ч. ПДВ 54 666,67грн., № 1 від 04.04.2012 року на суму 184 500,00грн. у т.ч. ПДВ 30 750,00грн., № 1 від 06.04.2012 року на суму 82 000,00грн. у т.ч. ПДВ 13 666,67грн., № 1 від 11.04.2012 року на суму 294 000,00грн. у т.ч. ПДВ 49 000,00грн., на загальну суму 888 500,00грн. у т.ч. ПДВ 148 083,33грн. (а.с.123, 127, 131, 135) В актах прийому-передачі перелічені номери колісних пар які отримує позивач, так як цей товар є номерним.

- рахунки-фактури на колісні пари: № СФ-00000067 від 03.04.2012 року на суму 328 000,00грн. у т.ч. ПДВ 54 666,67грн., № СФ-00000070 від 04.04.2012 року на суму 184 500,00грн. у т.ч. ПДВ 30 750,00грн., № СФ-00000076 від 06.04.2012 року на суму 82 000,00грн. у т.ч. ПДВ 13 666,67грн., № СФ-00000081 від 10.04.2012 року на суму 294 000,00грн. у т.ч. ПДВ 49 000,00грн., на загальну суму 888 500,00грн. у т.ч. ПДВ 148 083,33грн. (а.с.124, 128, 132, 143)

- видаткові накладні: № РН-00000081 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000082 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000083 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000084 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000085 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000086 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн., № РН-00000087 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн. (а.с.136-142)

Підприємством контрагентом ТОВ «ТБ «Східна Україна» позивачу виписані податкові накладні на товар колісні пари опосвідчені: № 306 від 03.04.2012 року на суму 328 000,00грн. у т.ч. ПДВ 54 666,67грн., № 401 від 04.04.2012 року на суму 184 500,00грн. у т.ч. ПДВ 30 750,00грн., № 601 від 06.04.2012 року на суму 82 000,00грн. у т.ч. ПДВ 13 666,67грн., № 1018 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1019 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1020 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1021 від 10.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1118 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1116 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., № 1117 від 11.04.2012 року на суму 42 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 000,00грн., на загальну суму 888 500,00грн. у т.ч. ПДВ 148 083,33грн. (а.с.125, 129, 133, 144-150)

Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за отриманий товар проводився у безготівковій формі. Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення на оплату за колісні пари згідно рахунків-фактур: № 978 від 03.04.2012 року на суму 328 000,00грн., № 983 від 04.04.2012 року на суму 184 500,00грн., № 987 від 06.04.2012 року на суму 82 000,00грн., № 992 від 10.04.2012 року на суму 294 000,00грн., які підтверджують перерахування позивачем грошових коштів на рахунок ТОВ «ТБ «Східна Україна» за колісні пари згідно рахунків-фактур у загальному розмірі 888 500,00грн. у т.ч. ПДВ 148 083,33грн. (а.с.122, 126, 130, 134)

Вказані колісні пари, як товарно-матеріальні цінності оприбутковані на баланс підприємства на балансовий рахунок № 281 (Товари) бухгалтерським проведенням Дебет рахунку 281 (товари) та Кредит рахунку 631 (розрахунки з постачальниками), що підтверджено випискою з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 та карткою рахунку 281 за квітень 2012 року. (а.с.254-256)

Колісні пари знаходилися на збереженні на території вагонного депо Знам'янка, про що свідчать акти приймання виконаних робіт від 03.04.2012 року, 04.04.2012 року, 06.04.2012 року, 10.04.2012 року, 11.04.2012 року. (а.с.257-261)

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ «Вагонтранссервіс» здійснює діяльність - вантажний залізничний транспорт; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; допоміжне обслуговування наземного транспорту; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до договору № 01-12/2010 Р від 01.11.2010 року позивач (Виконавець) зобов'язується надавати ТОВ «УніверсалТрансСервіс» (Замовник) протягом дії цього договору послуги по організації виконання планового (деповського, капітального) ремонту залізничних вантажних вагонів, експлуатацію яких організовує Замовник, а Замовник зобов'язується здійснити оплату за організацію. Зазначеними сторонами на виконання умов договору складені рахунки на оплату, акти виконаних послуг в березні 2012 року пов'язані з деповським ремонтом вагонів, податкові накладі. (а.с.86-115)

Крім того, позивачем надані до матеріалів справи первинні документи, а саме: рахунки на оплату, видаткові накладні, акти прийому-передачі колісних пар, податкові накладні, де Постачальником є позивач, а Покупцем - Дочірнє підприємство «Трансгарант-Україна», відповідно до яких Постачальник поставляє Покупцю колісні пари із тими ж самими номерами які зазначені в первинних документах по господарським операціям позивача з ТОВ «ТБ «Східна Україна». (а.с.151-160)

Із вищезазначеного вбачається та підтверджується бухгалтерською довідкою за підписом керівника позивача, що послуги по виконанню робіт та колісні пари отримані від ТОВ «ТБ «Східна Україна» за спірними договорами було реалізовано ТОВ «УніверсалТрансСервіс» та ДП «Трансгарант-Україна», у зв'язку з чим позивачем отримано доход. (а.с.247)

З наведеного слідує, що господарські операції між ТОВ «Вагонтранссервіс» та ТОВ «ТБ «Східна Україна» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2012 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ТОВ «ТБ «Східна Україна», яким встановлено, що господарські операції поставки послуг та товарів цим підприємствам не підтверджуються, оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ТОВ «ТБ «Східна Україна» первинних документів.

Водночас, як встановлено у судовому засіданні, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року, визнані неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «ТБ «Східна Україна» за березень 2012 року, результат якої оформлений актом від 19.07.2012 року № 626/2201/34015418 та за липень 2011 року, вересень-грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень-червень 2012 року, результат якої оформлений актом від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418. Крім того, зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості, внесені на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТБ «Східна Україна» від 19.07.2012 року № 626/2201/34015418, від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418 та від 22.11.2011 року № 3423/23/34015418 поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ «ТБ «Східна Україна» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року. (а.с.46-58)

Отже, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «ТБ «Східна Україна» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТБ «Східна Україна» було зареєстроване як юридична особа, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідка АА № 517732 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 16.03.2006 року за № 64856, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.03.2012 року № 134 за формою № 4-ОПП. (а.с.116, 200)

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, позивач за квітень 2012 року відобразив в складі податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «ТБ «Східна Україна», у зв'язку з придбанням у нього послуг та товар. (а.с.166-180)

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада за № 1333/20071 (далі - Порядок), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Згідно з п. 6.2 Порядку податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставина фактичного надання будівельних послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені рахунки на оплату, акти приймання виконаних робіт, акти прийому-передачі товару, видаткові накладні, рахунки фактури, податкові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних кількісних одиницях, вартості, найменування та дат.

Крім того, позивачем до матеріалів справи наданий лист директора ТОВ «ТБ «Східна Україна» Головченко К.Й., в якому він підтверджує, що дійсно ним з позивачем укладалися спірні договори виконання робіт та купівлі-продажу товару, на виконання цих угод біли виконані роботи по очищенню вантажних вагонів від залишків раніше перевезених вантажів, місце виконання - Знам'янка, було очищено 26 вагонів. Також були продані позивачу колісні пари 03.04.2012 року - 16 одиниць, 04.04.2012 року - 9 одиниць, 06.04.2012 року - 4 одиниці, 11.04.2012 року - 14 одиниць. Всі необхідні первинні документи на виконання договорів були ним, як директором, оформлені, підписані та надані ТОВ «Вагонтранссервіс». (а.с.195)

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Суд бере до уваги, що перевіряючим податкового органу під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «ТБ «Східна Україна» на адресу позивача, не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформлені.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних, квітень 2012 року, контрагент позивача - ТОВ «ТБ «Східна Україна» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (індивідуальний податковий номер - 340154120349, номер свідоцтва платника ПДВ - 200028301, видане 27.02.2012 року). (а.с.198) Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТБ «Східна Україна» анульовано 17.07.2012 року, причина анулювання - лiквiдацiя за власним бажанням, а тому зазначене підприємство мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару/послуг в квітні 2012 року. Зазначена інформація підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua).

Водночас, як вбачається із показників податкової декларації ТОВ «ТБ «Східна Україна» за квітень 2012 року із додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», платником включена сума податку на додану вартість за господарськими операціями з позивачем у загальному розмірі 943 100,00грн., у тому числі ПДВ 157 183,33грн. до своїх податкових зобов'язань та виписані податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. (а.с.201-220)

В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит в квітні 2012 року, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «Вагонтранссервіс» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ТБ «Східна Україна», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 13.06.2013 року № 0004282203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про відсутність реальності господарських операцій по виконанню робіт та поставки товарів згідно договорів від 15.02.2012 року № 15-02 та від 01.08.2011 року № 12-757/6-ПВ не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Вагонтранссервіс».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0004282203 від 13.06.2013 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 235 775,00грн. з якої основний платіж у розмірі 157 183,00грн. та штрафна санкція у розмірі 78 592,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтранссервіс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294 гривні 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 13 вересня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 19 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова