Ухвала

від 12.11.2013 по справі 826/9853/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9853/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГОНТРАНССЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ТОВ «ВАГОНТРАНССЕРВІС» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року № 0004282203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що доводи відповідача про відсутність реальності господарських операцій по виконанню робіт та поставки товарів згідно договорів від 15.02.2012 року № 15-02 та від 01.08.2011 року № 12-757/6-ПВ не знайшли свого підтвердження під час судового рішення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме п. 198.6 ст. 198, п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено правомірність віднесення сум до податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу керівника податкового органу № 1118 від 29.05.2013 року, повідомлення від 23.05.2013 року № 185/22.3 державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий будинок «Східна Україна» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 04.08.2013 року № 2613/22.3-17/36309581 (а.с.23-36, 43, 44).

Відповідачем у висновках акту перевірки позивача зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено податок на додану вартість на суму 157 183,00грн. за квітень 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року № 0004282203 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 235 775,00грн. з якої основний платіж 157 183,00грн. та штрафна санкція у розмірі 78 592,00грн. (а.с.21).

Під час перевірки відповідачем був використаний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418 про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому зазначено щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТБ «Східна Україна», відсутність підприємства за місцезнаходженням, на підприємстві працює 1 особа, підприємство не має виробничо-складських приміщень, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Крім того, в висновках актів перевірки зазначено, що встановлена неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «ТБ «Східна Україна» за період липень-грудень 2011 року, січень - червень 2012 року. (а.с.262-272).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2012 року ТОВ «Вагонтранссервіс» придбано у ТОВ «ТБ «Східна Україна» послуги та товар на загальну суму 943 100,00грн., у тому числі ПДВ 157 183,33грн. на підставі договорів на виконання робіт № 15-02 від 15.02.2012 року та купівлі-продажу № 12-757/6-ПВ від 01.08.2011 року.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії первинних документів, в тому числі, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, акти прийому виконаних робіт, рахунки - фактури, виписку з оборотно - сальдової відомості по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Торговий будинок «Східна Україна», оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що господарські операції між ТОВ «Вагонтранссервіс» та ТОВ «ТБ «Східна Україна» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та підтверджуються необхідними документами, а відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «ТБ «Східна Україна» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не здійснювало фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Крім того, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.08.2012 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки з ТОВ «ТБ «Східна Україна», яким встановлено, що господарські операції поставки послуг та товарів цим підприємствам не підтверджуються, оскільки вказані документи не позбавляють юридичного значення складених ТОВ «ТБ «Східна Україна» первинних документів.

До того ж, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013 року, визнані неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «ТБ «Східна Україна» за березень 2012 року, результат якої оформлений актом від 19.07.2012 року № 626/2201/34015418 та за липень 2011 року, вересень-грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень-червень 2012 року, результат якої оформлений актом від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418. Крім того, зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості, внесені на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТБ «Східна Україна» від 19.07.2012 року № 626/2201/34015418, від 10.08.2012 року № 721/2201/34015418 та від 22.11.2011 року № 3423/23/34015418 поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ «ТБ «Східна Україна» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за періоди липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року (а.с.46-58).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.