Ухвала

від 25.09.2013 по справі 2а-13693/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13693/12/0170/24

25.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 24.05.13 у справі № 2а-13693/12/0170/24

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги,,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 14.05.2012р. №0001331700 та №0001341700, скасувати податкову вимогу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 06.08.2012р. №326.

Ухвалою суду від 24.05.2013р. позовна заява в частині позовних вимог щодо скасування податкової вимоги Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС від 06.08.2012р. №326 була залишена без розгляду на підставі клопотання представника позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.13 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування податкової вимоги - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0001331700 від 14.05.2012р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0001341700 від 14.05.2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 338,28 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 13.02.2012р. по 24.02.2012р. Феодосійською ОДПІ АРК ДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 29.02.2012р. №93/17-1/НОМЕР_1 (а.с. 13-37).

При проведенні перевірки була отримана інформація щодо проведення зустрічної звірки з контрагентом позивача - ТОВ "Дах Майстер Плюс" стосовно підтвердження господарських відносин із платником податків СПД -ФО ОСОБА_3 відомостей за червень, липень 2010р.

Згідно з наданими до ДПІ у м. Судак позивачем податковими деклараціями з ПДВ за червень 2010р. (вх. 8168 від 05.07.2010р.) сума податкового кредиту з податку на додану вартість складає 17915 грн., за липень 2010р. (вх. №12311 від 18.08.2010р.) сума податкового кредиту з податку на додану вартість складає 2601,00 грн.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту за червень та липень по позивачу в розрізі контрагентів, проведеного згідно з Порядком, затвердженим Наказом ДПА України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість", встановлена розбіжність податкового кредиту по підприємству - ТОВ "Дах Майстер Плюс" станом на 01.08.2010р. та виявлено завищення в сумі 14614,00 грн. (а.с. 31).

Згідно з доданим до матеріалів справи актом від 16.05.2011р. №189/23/34796678 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Дах Майстер Плюс", код за ЄДРПОУ 34796678 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків СПД -ФО ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1 відомостей за червень, липень 2010р." було встановлено наступне.

ТОВ "Дах Майстер Плюс" зареєстроване 25.12.2006р. в Шевченківській РДА у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.12.2006р.

Податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: АДРЕСА_2.

ТОВ "Дах Майстер Плюс" взято на облік в органах державної податкової служби 26.12.2006р. за №12260 та станом на 16.05.2011р. перебувало на обліку в ДПІ Деснянського району м. Києва.

ТОВ "Дах Майстер Плюс" було платником податку на додану вартість з 16.01.2007р. по 25.04.2008р., 27.05.2008р. по 31.10.2009р., 31.10.2009р. по 10.02.2010р., 18.02.2010р. по 28.09.2010р.

Станом на 16.05.2011р. останній звіт (Декларацію з ПДВ) подано за травень 2010р. Декларація з ПДВ за червень 2010р. - визнана недійсною.

Останній звіт по податку на прибуток подано за І квартал 2010р.

У зв'язку з чим, в ході перевірки було встановлено, що у СПД ОСОБА_3 було відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємством -постачальником ТОВ "Дах Майстер Плюс" відповідно до положень ст. 188 ПК України.

В ході перевірки не було підтверджено наявності поставок товарів (послуг) від підприємства -постачальника за період з 01.06.2010р. по 30.07.2010р., що свідчить про те, що правочини між СПД ОСОБА_3 та підприємством -постачальником здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини є нікчемними і силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Адже, таки правочини відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними.

Також в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі послуг від ТОВ "Дах Майстер Плюс" до підприємця-покупця ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у позивача перевіркою було встановлено порушення п. "а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 12685,50 грн.

На підставі наведеного, відповідачем в акті перевірки був зроблений висновок, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (ст. 234 ЦК України).

На підставі акта перевірки№93/17-1/НОМЕР_1 від 29.02.2012р. Феодосійською ОДПІ 14.05.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0001331700 про збільшення податку на додану вартість на 16914,00 грн. та донарахування позивачеві штрафних санкцій в сумі 4228,50 грн. (а.с. 10), а також податкове повідомлення-рішення №0001341700 від 14.05.2012р. про донарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 12685,50 грн. (а.с. 11).

Як підтверджується матеріалами справи, 11.06.2010р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Підрядник) та ТОВ "Дах Майстер Плюс" (Субпідрядник) був укладений договір про надання технічної допомоги при виконанні субпідрядних робіт №560, відповідно до якого Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе надання технічної допомоги при виконанні субпідрядних робіт у м. Києві по: вул. Островського, 40; пр. Лісовий, 12; вул. Волкова 10; вул. Дегтярівська, 17-19, на загальну суму 87684,00 грн., в тому числі й 14614 грн. ПДВ. (а.с. 80).

30.06.10р. між сторонами за договором був підписаний акт здавання-приймання робіт на весь обсяг, визначений договором №560 від 11.06.2010р. (а.с. 81).

30.06.2010р. позивачем від ТОВ "Дах Майстер Плюс" була отримана податкова накладна на суму 87684 грн., в тому числі 14614 грн. ПДВ (а.с. 82).

Зазначена сума була сплачена 30.06.2010р. (165).

01.07.2010р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Підрядник) та ТОВ "Дах Майстер Плюс" (Субпідрядник) був укладений договір про надання технічної допомоги при виконанні субпідрядних робіт №611-11, відповідно до якого підрядник доручає а субпідрядник бере на себе надання технічної допомоги при виконанні субпідрядних робіт у м. Києві по вул. Жилянська, 10; вул. Дегтярівська, 17-19, на загальну суму 13800,00 грн., в тому числі й 2300,00 грн. ПДВ (а.с. 83).

30.07.10р. між сторонами за договором був підписаний акт здавання-приймання робіт на весь обсяг, визначений договором №611-11 від 01.07.2010р. (а.с. 84).

30.07.2010р. позивачем від ТОВ "Дах Майстер Плюс" була отримана податкова накладна на суму 13800 грн., в тому числі 2300 грн. ПДВ (а.с. 85).

За додатковою угодою до договору №611-11 від 01.07.2010р. сторони домовилися, що грошові зобов'язання по договору про надання технічної допомоги при виконанні субпідрядних робіт №611-11 від 01.07.2010р. в сумі 13 800,00 грн., позивач виконує шляхом передачі ТОВ "Дах Майстер Плюс" власного простого векселя на суму 13800,00 грн. (а.с. 169).

30.07.2010р. сторонами був складений акт про платіж векселів (а.с. 170).

Станом на час вчинення зазначених правочинів був чинним Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Як вбачається з акта перевірки дане порушення встановлене у зв'язку із завищенням позивачем валових витрат за період з 01.06.10р. по 30.07.10р. на загальну суму 84570,00 грн., в тому числі й за ІІ квартал 2010р. в сумі 73070 грн. та ІІІ квартал 2010р. в сумі 11500,00 грн. внаслідок не підтвердження факту передачі послуг від ТОВ "Дах Майстер Плюс" до позивача та здійснення правочинів між продавцем та покупцем без мети настання реальних наслідків, які є нікчемними (а.с. 25-27, сторінки акта 13-15).

Сума заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (основного платежу - 12685,50 грн.), визначена в розмірі 15% від суми завищення валових витрат (84570,00 грн. х 15% відповідно до Додатку №2 до акта перевірки) та зазначена в податковому повідомленні-рішенні №0001341700 від 14.05.2012р. (а.с. 11,34,36).

При визначенні порушення в оподаткуванні з податку на додану вартість, відповідачем були встановлені порушення п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 123.1 ст. 123 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, всього в сумі 16914,00 грн.,в тому числі за червень 2010р. в сумі 14614 грн. та липень 2010р. в сумі 2300,00 грн. (а.с. 31-34).

Позивачем підтверджено, що отримання ним технічної допомоги від ТОВ "Дах Майстер Плюс" використовувалось при виконанні ним субпідрядних робіт згідно договорів, укладених з покупцями-замовниками, зокрема:

- Договорів на виконання інженерно-геологічних вишукувань під будівництво на об'єктах технічної документації) з ТОВ "Будівельний Союз "Моноліт";

- Договорів на виконання вишукувальних робіт з ТОВ "Гранд Інвест", ТОВ "Панорама Інвест";

- Договорів на виконання топогеодезичних робіт з ДП "Екос" АТХК "Київміськбуд".

Зазначене підтверджується матеріалами справи та висновками судової економічної експертизи у справі №319/12 від 26.04.2013р. (а.с. 185-206).

Зазначеним висновком підтверджується, зокрема, й виконання позивачем вишукувальних робіт, замовлених його контрагентами-покупцями, а також наявними у справі:

- Технічним звітом про інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва адміністративно-офісного комплексу з об'єктами розважального призначення по вул. Дегтярівській, 17-19 в м. Києві (а.с. 137-143);

- Топогеодезичними вишукуванями до проекту електропостачання нежитлових приміщень 1 поверху по просп.. Лісовому, 12а, 12б в Деснянському райроні м. Києва (а.с. 144);

- Топогеодезичними вишукуванями до проекту електропостачання нежитлових приміщень по вул. Волкова 10 в Деснянському районі м. Києва (а.с. 146);

- Топогеодезичними вишукуванями до проекту електропостачання нежитлових приміщень проектує мого будівництва житлово-офісного комплексу на ділянці по вул. Островського, 40 в Солом'янському районі м. Києва (а.с. 147).

Зазначеною експертизою підтверджується, що операції про придбанню послуг з технічної допомоги від ТОВ "Дах майстер Плюс" внесені до витрат на виробництво продукції та відповідно вартість придбаних робіт включена до ціни реалізації вишукувальної продукції згідно з укладеними договорами з контрагентами-покупцями.

Експертним дослідженням, зокрема, було встановлено, що придбана у ТОВ "Дах майстер Плюс" технічна дорога при виконанні субпідрядних робіт позивачем документально підтверджена і, відповідно, обґрунтовано включена до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу за червень-липень 2010р. у розмірі 84570,00 грн.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. "а" п. 1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Згідно з статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Декрету від 23.03.99 р.

Згідно з вимогами Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою Наказом ДПА України №12 від 21.04.1993р., результати здійснення підприємницької діяльності фізичних осіб обліковуються в Книзі обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року за формою №10.

Ведення позивачем такої звітності та її відповідність первинним бухгалтерським документам підтверджується матеріалами судової економічної експертизи (а.с. 196-197).

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем положень Закону України "Про податок на додану вартість", судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище, податковий кредит протягом червня-липня по правочинам, укладеним з ТОВ "Дах майстер Плюс" був задекларований на підставі податкових накладних на загальну суму 16914 грн., в тому числі й за червень 2010р. в сумі 14614 грн. та липень 2010р. в сумі 2300,00 грн.

Задекларовані суми відповідають даним реєстрів отриманих податкових накладних та Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів (Додаток №5), даним Книги обліку доходів та витрат та податкового обліку платника податку, що відповідає вимогам п. 3.4 р. 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. (а.с. 150-157), який був чинним на момент виконання правочинів, декларування податкових зобов'язань, що утворилися за такими правочинами.

П. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", було визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Щодо підтвердження господарських відносин із платником податків СПД - ФО ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1 відомостей за червень, липень 2010р., ТОВ "Дах майстер Плюс" був зареєстрований платником податку на додану вартість за період з 18.02.2010р. по 28.09.2010р., № свідоцтва 100270586.

Таким чином СПД - ФО ОСОБА_3 мав права на складання та видачу податкових накладних у червні-липні 2010р.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті від 29.02.2012р. №93/17-1/НОМЕР_1 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень №0001331700 від 14.05.2012р., №0001341700 від 14.05.2012р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.13 у справі № 2а-13693/12/0170/24 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва