Рішення

від 08.04.2009 по справі 4/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.04.09 р.                                                                                                       Справа № 4/62                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Бєломестнов А.Ю.- договір від 17.12.2008р.,

від відповідача – не явився,

за позовом -        Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк

до відповідача -  Приватного малого підприємства “Агроспецмонтаж” м. Донецьк

про стягнення 5917,43грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 5917,43грн., з яких: 5102,99грн. - заборгованість, 399,05грн. - інфляція, 46,09грн. - 3%річних, 369,30грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №59 від 08.12.2007року, накладні №5458 від 18.09.2008року на суму 1160,34грн., №5461 від 18.09.2008року на суму 1420,32грн., №5604 від 25.09.2008року на суму 780,85грн., №6155 від 22.10.2008року на суму 1576,15грн., №6158 від 22.10.2008року на суму 919,63грн., по яких відвантажений товар відповідачу, витяги з банківського рахунку від 16.09.2008року на суму 5105,02грн., від 23.09.2008року на суму 1111,93грн., від 27.10.2008року на суму 5370,10грн., від 22.01.2009року на суму 300,00грн. в обґрунтування часткової оплати, акт звірки розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач не одержав від суду ухвалу про порушення справи, в якому вказані час і місце судового засідання, про що свідчить відсутність повернутого Повідомлення поштового відділення з довідкою про закінчення терміну зберігання та відсутністю за адресою.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є достатньо доказів, що відповідач існує як суб'єкт підприємницької діяльності на час вирішення спору і вважається ліквідованим лише з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України, суд на підставі документів, які надані позивачем і вважаючи їх достатніми, вирішує даний спір без участі представника відповідача, який не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні і не повідомив своїх контрагентів за укладеними договорами та державну службу статистики про зміну юридичної адреси.

На розсуд суду наданий договір поставки №59 від 08.12.2007року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

2

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №59 від 08.12.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання передавати покупцю продукцію згідно зроблених покупцем замовлень у кількості та асортименті, що визначаються замовленням та зазначаються у товарно-транспортних документах (п. п. 1.1,1.2 договору), а покупець оплачувати продукцію протягом 14 днів з моменту її отримання (п. 5.2 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по накладним:

-          №5458 від 18.09.2008року на суму 1160,34грн.;

-           №5461 від 18.09.2008року на суму 1420,32грн.;

-           №5604 від 25.09.2008року на суму 780,85грн.;

-           №6155 від 22.10.2008року на суму 1576,15грн.;

-           №6158 від 22.10.2008року на суму 919,63грн.

Всього на загальну суму 5857,29грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено  відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами в договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 11887,05грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку витяги з банківського рахунку від 16.09.2008року на суму 5105,02грн., від 23.09.2008року на суму 1111,93грн., від 27.10.2008року на суму 5370,10грн., від 22.01.2009року на суму 300,00грн., але, як вбачається з акту звірки розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств, з урахуванням існування на 01.01.2008року у відповідача боргу, сума заборгованості після часткової оплати склала 5102,99грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 5102,99грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5102,99грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 399,05грн. інфляції, 46,09грн. 3%річних, 369,30грн. пені.

Пеня, індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок

3

боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5.2 договору: протягом 14 днів з моменту отримання ); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 6.3 договору – подвійна облікова ставка НБУ від вартості неоплаченої продукції (транспортних витрат) за кожен день прострочення), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 369,30грн. пені в повному обсязі, так як вона розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 399,05грн. інфляції, 46,09грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі статей 526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, статей 193,265,198-199 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк до Приватного малого підприємства “Агроспецмонтаж” м. Донецьк про стягнення 5917,43грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Приватного малого підприємства “Агроспецмонтаж” м. Донецьк-83108, вул. Здоровцева, 9, ЄДРПОУ 22013138 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма РДК Гелео” м. Донецьк-83086, вул. Кобозева, 5 (поштова адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, офіс 103а), ЄДРПОУ 21952288 заборгованість в сумі 5102,99грн., 399,05грн. - інфляції, 46,09грн. - 3%річних, 369,30грн. - пені, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Суддя                                                                                                                                           

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 08.04.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,  

1- відповідачу