Постанова

від 26.09.2013 по справі 5017/3323/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 5017/3323/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Палія В.В. (доповідач)

суддів Бенедисюк І.М., Капацин Н.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013

у справі № 5017/3323/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ

ОТГМ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ЕССЕТ

МЕНЕДЖМЕНТ"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне

управління "ОТГМ №1"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

"ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ"

про стягнення 1 271 145,62 грн.

за участю представників:

позивача: Людкевич Х.Є.- предст. (дов. від 11.03.2013)

відповідачів: 1. не з'явився

2. не з'явився

3. Поярков В.О.- предст. (дов. від 02.09.2013)

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" про стягнення (згідно заяви про уточнення позовних вимог) солідарно з відповідачів заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №332 від 30.07.2008 року у розмірі 1 103 312,02грн., пені у розмірі 30 098,65грн., штрафу у розмірі 96 766,05грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь позивача 40 968,90грн. неустойки за прострочення повернення предмету лізингу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року у справі № 5017/3323/2012 (судді Фаєр Ю.Г., Панченко О.Л., Никифорчук М.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано відсутністю правових підстав для застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 554 ЦК України щодо стягнення з боржника та двох поручителів у солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором та нарахованої на неї пені та штрафу. Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що договори поруки припинились, у зв'язку із зміною основного зобов'язання (що збільшило обсяг відповідальності поручителів) без згоди поручителів. В частині нарахованої позивачем неустойки на підставі ст. 785 ЦК України, господарський суд Одеської області послався на те, що положення даної статті не застосовуються до правовідносин, які виникають із договору лізингу, оскільки останні регулюються спеціальним законом, у зв'язку з чим, відмовив у задоволенні зазначеної вимоги.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року (судді Головей В.М., Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року скасовано частково, викладено його резолютивну частину у іншій редакції, а саме, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" 1 087 029,50грн. заборгованості із сплати лізингових платежів, 12 896,29грн. пені, 96 766,05грн. штрафу (всього -1 196 691,84грн.); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" 23 933,84грн. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року у справі № 5017/3323/2012 залишено без змін. Також, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" 11 966,62грн. понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк", посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційної інстанції скасувати в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" заборгованості за договором фінансового лізингу №332 від 30.07.2008р. в сумі 1 196 691,84грн., прийняти нове рішення про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" означеної суми заборгованості.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" просить суд залишити судовий акт апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Інших відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Оскільки скаржник оскаржує постанову апеляційної інстанції виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1", якого вважає солідним боржником, касаційних скарг від інших учасників судового процесу не надходило, відповідно, колегія суддів касаційної інстанції здійснює перегляд судового акту попередньої інстанції у касаційному порядку у межах поданої скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 30.07.2008р. між ПАТ "Діамантбанк", що є правонаступником Акціонерного банку "Діамант" (далі - лізингодавець) та ТОВ "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (лізингоодержувач) укладено договір фінансовою лізингу транспортного засобу №332, за умовами якого лізингодавець зобов'язався набути у власність транспортні засоби, а саме: автомобілі бетонозмішувачі HIDRO-МАК на шасі FORD 3530М DC, 2008 року випуску у кількості 3 одиниць, загальною вартістю 2142000,00грн. (предмет лізингу), і передати їх у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Пунктами 2.2, 2.3. вказаного договору передбачено, що лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем щомісячно, у термін до 30-го числа місяця, з врахуванням Додаткової угоди від 09.09.2011р. до Договору фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р., починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту прийому-передачі предмету лізингу. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем лізингодавцю в розмірі та порядку, визначених Графіком сплати лізингових платежів.

Згідно з п. п. 3.1., 3.2 договору фінансового лізингу, передача предмету лізингу здійснюється в термін до 19.08.2008р. Передача лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу оформлюється підписанням за встановленою лізингодавцем формою акту прийому-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність предмету лізингу, отримання лізингоодержувачем сервісної книжки на нього, повну відповідність предмету лізингу техніко-економічним показникам та встановлені у п.1.2. цього договору специфікації на предмет лізингу.

Відповідно до п. 6.1 договору фінансового лізингу, у випадку відсутності порушень обов'язків лізингоодержувача за цим договором, з моменту сплати останнім у повному обсязі лізингових платежів право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача на підставі цього договору та акту про повне виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, який підписується сторонами протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня сплати лізингоодержувачем останнього лізингового платежу та за встановленою лізинговою формою.

За умовами п.п. 8.2, 8.3 договору фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення сплати лізингового платежу становить більше 30 днів; відмова від цього договору є вчиненою на 7(сьомий) робочий день з дня направлення стороною відповідного письмового повідомлення.

Пунктом 9.1. передбачено, що за несвоєчасну сплату лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії та/або інших платежів за цим договором за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 50% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов'язання.

05.08.2008р. згідно Акту прийому-передачі предметів лізингу позивач належним чином та у повному обсязі виконав зобов'язання за договором лізингу та передав предмети лізингу ТОВ "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ".

14.04.2010р. між ПАТ "Діамантбанк", що є правонаступником Акціонерного банку "Діамант" (лізингодавець), ТОВ "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (первісний лізингоодержувач) та ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (новий лізингоодержувач) укладено договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора) та переведення боргу (заміну боржника) за договором фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р., за умовами якого первісний лізингоодержувач (ТОВ "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ") відступає новому лізингоодержувачу (ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ") права та, за згодою лізингодавця, переводить на нового лізингоодержувача борг за договором фінансового лізингу, в якому первісний лізінгоодержувач виступає кредитором та боржником, а новий лізингоодержувач приймає відступлені права та переведений борг.

Відповідно до п.1.2. цього договору права вимоги первісного лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, що переходять до нового лізингоодержувача за цим договором, полягають у праві вимагати від лізингодавця передачі у власність майна, що є предметом лізингу за договором лізингу. Вартість права вимоги дорівнює вартості зобов'язання лізингодавця за договором лізингу.

Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що борг первісного лізингоодержувача, що переводиться за згодою лізингодавця до нового лізингоодержувача, полягає у сплаті лізингових та інших платежів згідно договору лізингу, а також у виконанні інших обов'язків лізингоодержувача у чіткій відповідності з договором лізингу.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за ним (п. 7.1).

14.04.2010р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, між ПАТ "Діамантбанк" (кредитор) та ТОВ "Бетон ОТГМ", назву якого змінено на ТОВ "МОДЕРН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (поручитель) укладено договір поруки №332/1, відповідно умов якого, ТОВ "МОДЕРН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" поручилось перед ПАТ "Діамантбанк" за належне виконання ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (боржник) взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р. ТОВ "МОДЕРН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

09.09.2011р. в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, між ПАТ "Діамантбанк" (кредитор) та ТОВ "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" (поручитель) укладено договір поруки №332/3, відповідно умов якого, відповідач-3 поручився перед кредитором за належне виконання ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (боржник) взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р. ТОВ "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

09.09.2011р. Додатковою угодою №1 до договору фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р., яка укладена між позивачем та відповідачем-1, договір фінансового лізингу був доповнений п.9.5 наступного змісту: „9.5. у випадку хоча б одноразового невиконання лізингоодержувачем/поручителем будь-якого з зобов'язань, передбачених підп.„15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів збільшується на 13,6% з наступного дня за днем, в якому лізингоодержувач/поручитель порушив зобов'язання, передбачені підп. „15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, якщо інше не буде вирішено лізингодавцем.

У разі збільшення відсоткової ставки за користування кредитними ресурсами у складі лізингових платежів згідно цього пункту договору лізингодавець протягом 5 днів з дати її збільшення направляє лізингоодержувачу лист, який містить змінений графік сплати лізингових платежів, з урахуванням зміненого розміру лізингових платежів через збільшення відсоткової ставки.

Підписанням цього договору сторони погоджують, що змінений графік сплати лізингових платежів вказаний у листі лізингодавця, що направляється лізингоодержувачу згідно цього пункту договору, є обов'язковим для лізингоодержувача, і внесення будь-яких змін до цього договору не потребує".

Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що з 14.04.2010р., тобто з моменту укладання, між ПАТ "Діамантбанк", ТОВ "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (первісний Лізингоодержувач) та ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (новий лізингоодержувач) договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора) та переведення боргу (заміну боржника) за договором фінансового лізингу транспортного засобу №332 від 30.07.2008р., відповідачем-1 в рахунок виконання своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів було сплачено 1132865,17 грн.

Судами встановлено, що 04.10.2012р. договір лізингу було розірвано, у зв'язку з відмовою позивача від договору в односторонньому порядку.

Неналежне виконання відповідачем-1, як боржником, та відповідачами-2, 3, як поручителями, обов'язку щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №332 від 30.07.2008 року, а також невиконання відповідачем-1 обов'язку щодо повернення предмету лізингу, стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Статтею 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Обставини невиконання ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" своїх договірних зобов'язань щодо оплати лізингових платежів та розміру заборгованості, установлені судами попередніх інстанцій та не спростовуються сторонами.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як унормовано ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, тощо .

Згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

Встановивши, що додатковою угодою №1 від 09.09.2011 року до договору фінансового лізингу було збільшено розмір основного зобов'язання без згоди відповідача-3, як поручителя, врахувавши відсутність доказів, які б свідчили, що поручитель був обізнаний із умовами додаткової угоди №1 від 09.09.2011 року до договору фінансового лізингу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без змін законне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні пред'явлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1", як до солідарного боржника, оскільки порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Колегія суддів касаційної інстанції також відзначає, що додаткова угода №1 від 09.09.2011 року міститься посилання на фінансового поручителя лізингоодержувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" (п.3 додаткової угоди). Отже, укладення договору поруки №332/3 від 09.09.2011 року передувало укладенню додаткової угоди №1 від 09.09.2011 року до договору фінансового лізингу. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" було обізнане про додаткову угоду №1 від 09.09.2011 року, відсутні.

Оскільки постанова апеляційної інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "ОТГМ №1" суми заборгованості, відповідно, судовий акт попередньої інстанції в іншій частині (щодо задоволення позовних вимог по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" та відмови у задоволенні позовних вимог, пред'явлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", як до солідарного боржника) у касаційному порядку не переглядається.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно касаційної скарги оспорюваною скаржником є сума у розмірі 1196691,84грн. Судовий збір за подання касаційної скарги складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (1 196 691,84грн. х 2% х 50% = 11 966,92грн.). Оскільки скаржником при поданні касаційної скарги було сплачено суму судового збору у розмірі 17 796,04грн., замість належної -11 966,92грн., відповідно, зайво сплачена сума у розмірі 5829,12грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк".

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у справі № 5017/3323/2012 залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код ЄДРПОУ 23362711) 5829,12 (п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять грн. 12 коп.) зайво сплаченої суми судового збору згідно платіжного доручення №1028_10 від 13.08.2013 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №5017/3323/2012.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді І.М. Бенедисюк

Н.В. Капацин