Рішення

від 07.04.2009 по справі 2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/24

У К Р А Ї Н А

                                                      Г О С П О Д А Р С Ь К И Й   С У Д

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                

проспект Миру , 20                                                                                                 тел. 7-99-18

      Іменем України

      РІШЕННЯ

06 квітня   2008 р.                                                                                справа № 2/24

За позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство

„Вантранс”, м. Чернігів, вул. Любецька, 40а

до                    відкритого акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно”

                    м. Чернігів, вул. Щорса, 78

про          стягнення  102296,98грн.                                         

                                        Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача: Двойнос Ю.В.

Від відповідача: не з'явився

          Заявлений позов про стягнення з відповідача  91130,4грн. боргу, 4494,1грн. пені, 5923,48грн. інфляційних, 749грн. 3% річних за договором  від підряду № 26-Д924 ДІ/0135 від 21.06.2007р.

          Позивачем  подана заява про не здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.

          Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи,  проте представника у судове засідання не направив, заперечень          не подав. Від відповідача будь-яких заяви чи клопотань не надходило.

          Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

          21.06.2007р. між сторонами укладений договір  № 26-Д924 ДІ/0135  терміном дії  з моменту підписання до виконання зобов'язань сторонами.  

          Згідно з умовами договору підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника (відповідач)  з використанням матеріалів замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити роботу з демонтажу ТП (6шт.) і галереї ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.  Ціна договору визначена в розмірі 290000грн. З п. 3.1. договору вбачається, що сторони встановили обов'язок відповідача оплатити фактично виконані роботи протягом  семи банківських днів від дня підписання актів приймання виконаних робіт. Згідно з п. 6.1. договору у випадку невиконання договірних обов'язків замовник зобов'язався сплатити пеню в розмірі полуторної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

          Згідно з актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008р.  підрядник здав, а замовник прийняв робіт на суму 211130,4грн.   Враховуючи, що акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008р. підписаний позивачем  06.02.2008р., а відповідачем 11.02.2008р., у відповідача настав обов'язок сплатити кошти протягом семи банківських днів після 11.02.2008р. Кінцевим строком оплати є 20.02.2008р.

Згідно з ст. 837 ЦК України  за договором підряду  одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

          Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання;  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Проте, в порушення зобов'язання відповідачем сплачено лише 120000грн. Борг становить

          Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 1 ст. 230 ГК України  передбачений обов'язок учасника господарських відносин, при неналежному виконанні господарського   зобов'язання, сплатити  штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

          Позивач нарахував пеню у розмірі 4494,1грн. за період з 08.11.2008р. по 16.02.2009р.

          Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Тобто пеня за договором має нараховуватися не більше як за шість  місяців, починаючи з 21.02.2008р.  За таких обставин у стягненні пені слід відмовити.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 749 грн. 3% річних та 5923,48грн. інфляційних.

          При зверненні до суду позивачем платіжним дорученням від 19.02.2009р. № 2286 сплачено держмито у розмірі 1140грн. (отримувач –бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок № 31111095700002,  в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592). З урахуванням ціни позову в розмірі 102296,98грн., позивачем  сплачено на 117,03грн. держмита більше, ніж передбачено законодавством. Тому сплачене державне мито підлягає поверненню частково в сумі 117,03грн.  При розрахунку відшкодування суми судових витрат суд виходить з розміру держмита, який слід було сплатити при ціні позову в 102296,98грн.

          Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

          Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 3, 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”,   ст.ст.  47, 49, 75,  82-85    Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Чернігівське хімволокно” (м. Чернігів, вул.. Щорса, 78, код 00204048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство „Вантранс” (м. Чернігів, вул. Любецька, 40а, код 21391105) 91130,4грн. боргу, 5923,48грн. інфляційних, 749грн. 3%річних, 978,03грн. держмита та 112,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позовних вимог відмовити.

          4. Повернути  товариству з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство „Вантранс” (м. Чернігів, вул. Любецька, 40а, код 21391105) частину державного  мита у розмірі 117,03грн., що сплачене  цим підприємством платіжним дорученням № 2286 від 19.02.2009р.

Суддя                                                                                 С.І. Михайлюк

07.04.09