Рішення

від 23.09.2013 по справі 914/2956/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 р. Справа № 914/2956/13

за позовом: Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго», м.Радехів Львівської області до відповідача:Комунального підприємства «Центральна районна аптека №92», м.Радехів Львівської області про: стягнення 9 917,96 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Кормилюк І.В. - представник (довіреність від 04 січня 2013р №04);

від відповідача : не з»явився.

Суд роз»яснив представнику позивача права та обов"язки , згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Міським комунальним підприємством «Радехівтеплоенерго», м.Радехів Львівської області, до Комунального підприємства «Центральна районна аптека №92», м.Радехів Львівської області, про стягнення 9917,96 грн. боргу.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 31.07.2013 року, судове засідання призначено на 13.08.2013 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в ухвалі про порушення провадженя у справі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Позивачем і Відповідачем 07.08.2013 року, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції, відповідно, за №80200 0096880 3 та № 80200 0096889 7 .

З підстав, наведених в ухвалі суду від 13.08.2013 року розгляд справи відкладався на 23.09.2013 року; суд повторно зобов»язав даною ухвалою сторони виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

В судове засідання 23.09.2013 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, доказів погашення боргу перед позивачем суду не надав. Із заявами, клопотаннями відповідач до суду не звертався.

З підстав , наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях представник позивача заявлені вимоги підтримав та просить задоволити. Вимоги ухвал суду в частині подання витребовуваних документів позивач виконав повністю. В переліку документів, які позивач долучив до матеріалів справи листом №91 від 10.09.2013р (вх.№37509/13 від 12.09.2013р) є й копія акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 10 вересня 2013 року, у якому виведено кінцеве сальдо при взаємозвірці між сторонами на користь позивача та в заявленій до стягнення сумі.

Поданим позивачем Витягом з ЄДРПОУ серія АЖ №969244 підтверджується включення Комунального підприємства «Центральна районна аптека №92» в статусі юридичної особи до ЄДР; код ЄДРПОУ 01974046; місцезнаходження за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, а саме : 80200, Львівська область, Радехівський район, місто Радехів, вул.Лесі Українки, будинок 8.

Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.Відповідач своїм правом не скористався.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача -з моменту перед"явлення до нього позову.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із наступними змінами та доповненнями), у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведенного вище, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

17 жовтня 2012 року між МКП «Радехівтеплоенерго» та КП «Центральна районна аптека №92» було укладено Договір №19 про надання послуг з централізованого опалення, за умовами якого позивач зобов»язався надати відповідачу послуги з централізованого опалення в опалювальний період 2012-2013 років, а відповідач зобов»язався оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені у договорі.

На виконання зобов»язань за договором позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення в період з жовтня 2012року по квітень 2013 року на загальну суму 14800,38 грн., зокрема у: жовтні 2012 року на суму 1008,34 грн.; листопаді 2012р на суму 1664,01 грн.; грудні 2012р. на суму 5057,47 грн.; січні 2013р. на суму 2150,07 грн.; лютому 2013 р. на суму 2188,60 грн.; березні 2013 р . на суму 1970,25 грн.; квітні 2013 р. на суму 761,64 грн. На оплату наданих послуг з централізованого опалення позивачем були виставлені відповідачу рахунки, а саме : рахунок №209 від 29.10.2012р на оплату за жовтень 2012 р. 1008,34 грн.; рахунок №233 від 12.11.2012р на оплату за листопад 2012р. 925,93 грн.; рахунок №250 від 27.11.2012 року на оплату за листопад 2012 р. 738,08 грн.; рахунок №291 від 28.12.2012р на оплату за грудень 2012 р. 5057,47 грн.; рахунок №20 від 15.01.2013р. на оплату за січень 2013р. 796,32 грн.; рахунок №40 від 25.01.2013р. на оплату за січень 2013 р. 1353,75 грн.; рахунок №70 від 15.02.2013р. на оплату за лютий 2013 р. 1486,04 грн.; рахунок №78 від 26.02.2013р. на оплату за лютий 2013р. 702,56 грн.; рахунок №106 від 14.03.2013р. на оплату за березень 2013р. 949,16 грн.; рахунок 3120 від 28.03.2013р. на оплату за березень 2013р. 1021,09 грн.; рахунок №151 від 17.04.2013р. на оплату за квітень 2013р. 761,64 грн.

Відповідно до п.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться споживачем щомісячно, не пізніше останнього робочого для розрахункового місяця на підставі виставленого виконавцем (у даному випадку - позивачем) рахунку до оплати. Платежі можуть вноситись споживачем і шляхом проведення попередньої оплати на підставі виставленого виконавцем рахунку до оплати. Послуги оплачуються в безготівковій формі ( п.3.2 договору).

Споживач зобов»язаний оплачувати послуги в установлений договором строк ( п.п.4.2.1 п.4.2 договору).

В порушення умов договору та взятих на себе зобов»язань, відповідач частково оплатив позивачу кошти за надані останнім послуги з централізованого опалення, сплативши лише 4882,42 грн. (виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення коштів від відповідача долучені до справи). Неоплаченими залишились надані відповідачу послуги на суму 9917,96 грн. (14800,38 грн.-4882,42 грн.=9917,96 грн.), що підтверджується підписаними двома сторонами та скріпленим печатками сторін Актами звірки взаєморозрахунків станом на 12 липня 2013 року та станом на 10 вересня 2013 року і не спростовано відповідачем.

Доказів погашення боргу перед позивачем в сумі 9917,96 грн, станом на час ухвалення рішення у справі відповідач суду не подав.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного .

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Факт укладення Договору №19 від 17.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення, як і його чинності у період, за який нараховано заявлену до стягнення суму боргу, часткове виконання зобов»язань за договором відповідачем,- сторони не заперечують. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печаток на документі, що має письмову форму.

Договір №19 від 17.10.2012 року чинний, не визнаний недійсним, не є розірваним. Доказів зворотнього сторони не подали, а відтак, матеріали справи не містять.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріалами у справі ( зокрема. виписками з банківського рахунку позивача, зокрема) підтверджується часткове виконання відповідачем зобов»язань за Договором. При цьому, перераховуючи на рахунок позивача кошти, відповідач посилався на виставлені останнім рахунки на оплату наданих у спірному періоді послуг. Відповідач у перелічених вище Актах звірки взаємних розрахунків підтвердив наявність у нього перед позивачем боргу в заявленій до стягнення сумі. .

Частиною 1 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимогати від боржника виконання його обов»язку.

Отже, грошовим зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана сплатити гроші на користь другої столрони.

Відповідно до ст.173 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання зобов»язань відповідачем за Договором №19 від 17 жовтня 2012р. про надання послуг з централізованого опалення підтверджується матеріалами справи, не спростовано останнім, відповідно, вимога позивача про стягнення 9917,96 грн. боргу підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов»язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження,оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «,Про державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013 р. складав 1147 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 9917,96 грн. боргу, а відтак судовий збір ним сплачено в сумі 1720,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №208 від 22 липня 2013 року.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.1,2,4-3,21, 22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85,116 господарськогоьпроцесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути із Комунального підприємства «Центральна районна аптека №92» (місцезнаходження юридичної особи: 80200 Україна, Львівська область, м.Радехів, вул.Л.Українки,8; ідентифікаційний код: 01974046) на користь Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» (місцезнаходження юридичної особи: 80200 Україна, Львівська область, м.Радехів, вул.Сонячна, 3 «а»; ідентифікаційний код:20780980) 9 917,96 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 26.09.2013 р.

Суддя Кітаєва С.Б.