Рішення

від 23.09.2013 по справі 920/1500/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2013 Справа № 920/1500/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АГРОС», м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007», смт. Липова Долина, Сумська область,

про стягнення 28336 грн. 00 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Селяніна Ю.О., довіреність б/н від 25.07.2013 року.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, шляхом стягнення з відповідача 28 336 грн. боргу; стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 489 грн. 10 коп., що нараховані за період прострочення виконання мирової угоди з 24.01.2013 року по 21.08.2013 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, оскільки за змістом укладеної між сторонами мирової угоди борг у розмірі 28336 грн. повинен бути сплачений протягом одного банківського дня, проте у мировій угоді не зазначено календарної дати або події з настанням яких починається перебіг строку.

Також позивач заперечує проти стягнення 3% річних, оскільки мирова угода не є договором у цивільно-правовому розумінні.

В судовому засіданні 16.09.2013 року була оголошена перерва до 23.09.2013 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі представника позивача.

В даному судовому засіданні представник відповідача усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 19, згідно якого позивач зобов'язався поставити та передати відповідачу макуху соняшника, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар, проте не розрахувався за нього на умовах укладеного договору купівлі-продажу.

Позивач звернувся до господарсько суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 326 183 грн. 40 коп. (справа № 5021/1954/12).

У процесі розгляду справи сторони уклали мирову угоду, яку 21.03.2013 року господарський суд Сумської області затвердив та припинив провадження у справі № 5021/1954/12.

Відповідно до затвердженої мирової угоди відповідач зобов'язався здійснити оплату грошових коштів у розмірі 95 000 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по факту підписання мирової угоди та 28 336 грн. протягом одного банківського дня.

Відповідач сплатив позивачу 95000 грн., однак не сплатив 28336 грн.

Позивач звернувся до ВДВС Л.Долинського РУЮ з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року по справі № 5021/1954/12, в частині стягнення 28 336 грн.

Проте постановою від 06.08.2013 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки ухвала не відповідає вимогам до виконавчого документа встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з п. 7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчого документу, і державним виконавцем буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження з цих підстав, то заінтересована сторона вправі звернутись до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

Оскільки відповідач станом на 21.08.2013 року не сплатив 28 336 грн., то позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права з вимогою про зобов'язання виконати умови мирової угоди.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання виконати умови мирової угоди підлягає задоволенню з огляду на наступне:

23.01.2013 року господарський суд Сумської області затвердив мирову угоду між сторонами по справі № 5021/1954/12.

Ухвала про затвердження мирової угоди по справі № 5021/1954/12 оскаржена не була і набрала законної сили.

Відповідно до затвердженої мирової угоди сторони домовились , що відповідач зобов'язався здійснити оплату визнаного ним боргу у розмірі 95 000 грн., шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по факту підписання мирової угоди та 28 336 грн. протягом одного банківського дня.

Як вбачається з мирової угоди, вона складена при повному розумінні сторонами її умов та термінологій, про що зазначено в самому тексті мирової угоди.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тобто мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду, є обов'язковою до виконання сторонами.

Відповідач у відзиві зазначає, що не настав строк виконання зобов'язання, оскільки мировою угодою він не встановлений, а позивач не направив відповідачу претензію встановивши строк для виконання.

Крім того, відповідач зазначаючи у відзиві, що мирова угода не є цивільно-правовою угодою, однак наполягає, що позивачем не виконана умова ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, стосовно пред'явлення вимоги для виконання цивільно-правових зобов'язань.

Проте, з моменту затвердження мирової угоди у відповідача виник обов'язок виконати умови мирової угоди, сплативши визнаний ним борг, а не тлумачити її умови з метою ухилення від виконання мирової угоди і безпосередньо від виконання ухвали господарського суду Сумської області .

Крім того, окреме звернення позивача з претензією до відповідача про виконання мирової угоди не передбачено чинним законодавством.

Позивач надав суду копію направленого на адресу відповідача 17.09.2013 року листа № 17/09 про вимогу сплатити борг та докази направлення, а саме копію фіскального чека № 1742 від 17.09.2013 року.

Однак, відповідач доказів покладених на себе зобов'язань по мировій угоді, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року по справі № 5021/1954/12, а саме документального підтвердження сплати 28336 грн. не надав.

Факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань дає підстави вважати, що відповідач не має наміру добровільно виконувати свої зобов'язання, а тому суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди шляхом перерахування на користь позивача 28336 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 489 грн. 10 коп., що нараховані за період прострочення виконання мирової угоди з 24.01.2013 року по 21.08.2013 року.

Суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 3 % річних не підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою

одночасно припиняється провадження у справі.

Затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Таким чином, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Вищезазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України по справі № 24/489 від 20.01.2009 року.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3 проценти річних від простроченої суми.

Однак, нарахування позивачем передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у зв'язку з невиконанням саме мирової угоди, є безпідставним, оскільки як зазначалося, мирова угода, яка затверджена судом, не є договором у цивільно-правовому розумінні.

Враховуючи викладене, підставою позову про стягнення 3 % річних, які можуть бути нараховані лише на суму основного боргу, є невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором щодо оплати поставленого товару, а не невиконання умов мирової угоди в частині виплати платежів.

Вимога про стягнення 3% річних підлягає розгляду в межах іншої справи з інших підстав - невиконання відповідачем укладеного між сторонами 12.03.2012 року договору купівлі-продажу № 19.

Отже, суд приймає до уваги заперечення відповідача стосовно нарахування 3% річних та відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про стягнення 489 грн. 10 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» (вул. Русанівська, 15/1, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 34932382) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 23.01.2013 року у справі № 5021/1954/12, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» (вул. Русанівська, 15/1, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 34932382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АГРОС» (вул. Миронова, 7а, оф. 302, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 38433705) суми боргу в розмірі 28336 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахопродукт-2007» (вул. Русанівська, 15/1, смт. Липова Долина, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 34932382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АГРОС» (вул. Миронова, 7а, оф. 302, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 38433705) 1691 грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2013 року.

Суддя О.Ю. Резніченко