Постанова

від 07.04.2009 по справі 33/196-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/196-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2009                                                                                                         Справа№  33/196-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

               позивача: Севастьянов Р.Ю.- предст., дов. №100/01  від 15.12.2008 року

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2009р. у справі №33/196-08

 за позовом: приватного підприємства "Мет-Ал" (м. Запоріжжя)

до: відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ)

              про: стягнення 10265,22 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2009 року (підписано 06.02.2009р.) у справі №33/196-08 (суддя Рудовська І.А.) задоволений позов приватного підприємства "Мет-Ал" (м. Запоріжжя) до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ) про стягнення 9428,04 грн. основного боргу, 541,30 грн. пені, 56,41 грн. 3% річних, 239,47 грн. інфляційних за договором поставки №511080342 від 23.01.2008р. та судових витрат по справі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач –відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ) –подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2009 року по справі №33/196-08 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та порушенням і неправильним застосуванням  норм  матеріального  права. Скаржник вважає, що позивач в порушення ст. 33 ГПК України не довів правомірності стягнення грошових коштів і штрафних санкцій, оскільки в порушення п.4.1 спірного договору не надав відповідачу рахунок для сплати за поставлений товар і податкову накладну. У зв'язку з цим позивач вважає, що грошові зобов'язання у відповідача перед позивачем на момент подачі позову не настали. Відповідач не згоден і з висновком суду щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на послуги адвоката судом не обґрунтований. Відповідач звернув увагу на те, що відповідно до договору №01/11 від 20.11.2008р. представляти інтереси позивача і отримувати гонорар за ці послуги повинен був адвокат Севастьянов Р.Ю., а не Богдан Д.А., який був представником в судовому засіданні по довіреності №100/02 від 15.12.2008р. На думку сторони послуги представника по довіреності не відносяться до складу судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України.

Позивач –приватне підприємство "Мет-Ал" (м. Запоріжжя) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Так п.4.1 Договору встановлює, що покупець оплачує продукцію на протязі 10 банківських днів з дати поставки, за наявності рахунку та податкової накладної. Позивач вважає, що обов'язок оплати виникає у відповідача не з моменту отримання рахунку, а за його наявності, тому твердження покупця, що строк оплати не настав суперечить умовам договору. Це також підтверджується і  листом від 30.10.2008 року за №11/11, у якому відповідач визнав наявність заборгованості у повному обсязі. На думку позивача, відповідач не довів, що у нього відсутній рахунок на оплату і податкова накладна. Крім того, рахунок і податкова накладна передаються в момент передачі товару і закон не вимагає від покупця підписання будь-яких документів про прийняття зазначених документів.

07 квітня 2009 року від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат у якості витрат на оплату правової допомоги адвоката за представництво інтересів позивача в Дніпропетровському апеляційному господарському суді в сумі 500 грн.

06.04.2009 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з участю представника відповідача в раніш назначеному до слухання судовому засіданні в іншому суді. Зазначене клопотання не задоволене, оскільки матеріали справи є достатніми для перегляду судового рішення по суті, жодних додаткових документів суд не витребував, відповідач не надав доказів розгляду іншої справи в іншому суді. Крім того, відповідач є підприємством, яке має юридичний відділ, і ця обставина не позбавляє можливості представляти інтереси відповідача іншим фахівцем в галузі права.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до укладеного 22.01.2008р. між сторонами у справі договору поставки №511080342 приватне підприємство "Мет-Ал"  (постачальник) зобов'язався поставити, а відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупець) прийняти і оплатити запасні частини для електроустаткування, в подальшому “Товар”, найменування, вимоги до якості (ГОСТ, ТУ), кількість, строк поставки, ціна і вартість якого вказані в Специфікаціях, що оформлені у виді Додатків до цього договору, що є невід'ємною його частиною.

Сторони домовились, що оплата чергової узгодженої партії Товару проводиться шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в сумі, яка дорівнює вартості поставленої партії Товару з урахуванням ПДВ, на протязі 10-ти банківських днів з дати поставки, при наявності рахунку і податкової накладної (п.4.1 договору).

На виконання укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54728 грн. 34 коп., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару:

-          №РН-0000043 від 22.01.2008р. на суму 5 040,30 грн.;

-          №РН-0000152 від 15.02.2008р. на суму 18 373,32 грн.;

-          №РН-0000236 від 05.03.2008р. на суму 1 151,28 грн.;

-          №РН-0000237 від 05.03.2008р. на суму 304,74 грн.;

-          №РН-0000367 від 02.04.2008р. на суму 4 475,94 грн.;

-          №РН-0000523 від 06.05.2008р. на суму 6 699,48 грн.;

-          №РН-0000711 від 11.06.2008р. на суму 930,00 грн.;

-          №РН-0000874 від 10.07.2008р. на суму 690,00 грн.;

-          №РН-0000875 від 10.07.2008р. на суму 504,00 грн;

-          №РН-0000876 від 10.07.2008р. на суму 5 973,30 грн.;

-          №РН-0001048 від 11.08.2008р. на суму 1 157,94 грн.;

-          №РН-0001182 від 08.09.2008р. на суму 3 649,32 грн.;

-          №РН-0001335 від 09.10.2008р. на суму 5 778,72 грн.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково. Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті товару складає 9427грн. 04 коп., що підтверджується неоплаченими видатковими накладними: №РН-0001182 від 08.09.2008р. на суму 3649,32 грн. і №РН-0001335 від 09.10.2008р. на суму 5778,72 грн., актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.11.2008р. (а.с.134).

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата товару відповідно до договору повинна бути здійснена на протязі 10-ти банківських днів з дати поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді на претензію позивача №321 від 03.11.2008р. відповідач визнав заборгованість, проте в судових засіданнях заперечував щодо правомірності її стягнення, посилаючись на відсутність у нього рахунків для сплати за поставлений товар і податкові накладні.

Зважаючи на те, що у п.4.1 договору строк виконання зобов'язання з оплати товару пов'язаний саме з моментом поставки цього товару, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду про відхилення вказаних доводів відповідача. Позивачем і матеріалами справи доведено, що відповідач отримав поставлену продукцію, визнав наявність заборгованості і до звернення з позовом не заперечував неоплату продукцію саме відсутністю рахунку і податкової накладної (лист №11/11 від 30.10.2008 року).

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Нормами зазначеної статті також передбачено, що в разі порушення умов договору або поставки покупець має право повернути товар продавцеві та відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що він не отримав відповідні рахунки або скористався своїм передбаченим ст. 666 ЦК України правом щодо витребування у продавця необхідних документів. Разом з цим, відповідач продовжував отримувати товар (підписуючи видаткові накладні) і не пред'являв до позивача претензій та не виявляв бажання відмовитися від товару або повернути його.

Судом першої інстанції враховуючи факт прострочення розрахунку за товар правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 541,30 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч.2 п.7.1 договору за порушення узгоджених строків оплати Товару, вказаних в п.4.1 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено: “Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання”.

Друга частина статті визначає правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене обґрунтованим є рішення суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача 56,41 грн. 3% річних і 239,47 грн. інфляційних.

Крім того, рішенням суду першої інстанції з відповідача були стягнуті витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.

За нормами ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката входять до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія, якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Отже, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

В своїх Роз'ясненнях від 04.03.1998р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (зі змінами і доповненнями) Вищий арбітражний суд України в п.10 визначив, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В якості документального підтвердження витрат позивачем були надані: договір на здійснення юридичної допомоги від 20.11.2008р. №01/11, за яким замовник –приватне підприємство "Мет-Ал" поручає, а адвокат Севостьянов Р.Ю. приймає на себе зобов'язання за плату здійснити юридичну допомогу по стягненню з відповідача заборгованості по договору поставки № 511080342 від 22.01.2008р. зі сплатою гонорару у сумі 2000,00грн. (п.1.1 і п.3.1), ксерокопія свідоцтва адвоката, довіреність №100/01 від 15.12.2008р. видана позивачем на представництво адвоката в суді, ксерокопія свідоцтва адвоката та касовий ордер №146 від 20.11.2008р. про здійснення позивачем оплати послуг адвоката Севостьянова Р.Ю на суму 2000,00 грн.

За наявності зазначених доказів відшкодування господарським судом витрат на оплату послуг адвоката було проведено обґрунтовано.

Відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення  відповідно до вищезазначеного.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача додатково у якості судових витрат витрат за послуги адвоката у порядку ст.ст. 48, 49 ГПК України у сумі 500 грн., так як ці витрати підтверджуються додатковою угодою від 27.03.2009 року №2 до договору №01/11 про надання правової допомоги від 20.11.2008 року, платіжним дорученням №116 від 30.03.2009 року на перерахування коштів у сумі 500 грн., документами, складеними адвокатом, і представництвом позивача у судовому процесі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 48, 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (49081 м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь приватного підприємства „Мет-Ал” (69035 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63, офіс 41, код ЄДРПОУ 31377000) 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                              О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                          Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 09.04.2009 року)