Постанова

від 07.04.2009 по справі 1/33

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/33

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.04.2009                                                                                           № 1/33

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Вербицької О.В.

 представники сторін:

 від позивача: не з'явився

 від відповідача: не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД»

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2009

 у справі № 1/33 (суддя Мельник В.І.)

 за позовом                               Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД»

 про                                                   стягнення 754,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Чернігівська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД» про стягнення 754,37 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. позов було задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД» (04053, м. Київ, вул. Артема 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 34794115, МФО 380913, р/р 260070130383 в ТОВ “БМ Банк”, м. Київ, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення ) на користь Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна (14010, м. Чернігів, вул. Гагаріна 52, код. ЄДРПОУ 02942462, п/р 260020176275 в ЧФ ВАТ Укрексімбанк, МФО 353649) 754 (сімсот п'ятдесят чотири) грн. 37 коп. – боргу; 102 (сто дві) грн. – державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД» подало на нього апеляційну скаргу у якій просить апеляційну інстанцію рішення місцевого господарського суду скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт стверджує, що відповідач не отримав проплачений газ від своїх постачальників, які пояснюють свої дії тяжким становищем на газовому ринку та загальною фінансовою кризою. У зв'язку з цим відповідач не може повернути кошти позивачеві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.04.2009 р.

В судове засідання 07.04.2009 р. представники сторін не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином. Враховуючи вищенаведене суд порадившись ухвалив розпочати слухання справи 1/33 за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Чернігівська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна і Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД» уклали договір від 01.10.2007 р. № 1203 про постачання природного газу.

Пунктом 1.1. договору постачальник(відповідач) зобов'язується поставити у 2007 р. покупцю (позивачу) природний газ, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити газ на умовах, які вказані у договорі.

У відповідності до п. 5.1. договору №1203 від 01.10.2007 р. оплата за газ здійснюється покупцем перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, перша оплата в розмірі 100% (сто відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів газу, проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу, остаточний розрахунок здійснюється на підставі ату приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця наступного за місяць.

01.01.2008  р. між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду №1-К до договору на постачання природного газу  від 01.10.2007 р. №1203, також 01.02.2008 р. було укладено додаткову угоду №2-К до договору на постачання природного газу  від 01.10.2007 р. №1203.

Відповідно до платіжного доручення №283 від 28.12.2007 р. та рахунку №СФ-000301 на попередню оплату за січень Чернігівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна було перераховано 1558,26 грн.

У відповідності до акту прийому-передачі №РН-0000370 за січень використано природного газу на суму 1472,82 грн.

Згідно до платіжного доручення №14 від 29.01.2008 р. та рахунку №СФ-000035 на попередню оплату за січень позивачем було перераховано на рахунок відповідача 1841,02 грн., а відповідно  до акту прийому-передачі №РН-0003509 за лютий 2008 р. використано природного газу на суму 1785,77 грн.

Платіжним дорученням №26 від 26.02.2008 р.  та рахунку №СФК-000060 на попередню оплату за березень 2008 р. Чернігівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” Україна було перераховано 613,68 грн., але на березень Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД»  ліміти газу були не виділені і постачання газу не проводилось.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою та другою ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Також частиною 2 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 року у справі № 1/33 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД»  підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2009 року у справі № 1/33 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Авентіс ЛТД»- без задоволення.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Вербицька О.В.

 09.04.09 (відправлено)