Рішення

від 23.09.2013 по справі 904/4019/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.13р. Справа № 904/4019/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс", м. Дніпропетровськ

до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання незаконним та недійсним пункту 1 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013р. №144 в частині затвердження акту комісії з визначення розміру збитків від 09.04.2013р. №10

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Приходько О.І. - представник, дов. від 13.05.2013р. б/н;

Врона С.В. - представник, дов. від 13.05.2013р. (був присутній у судовому засіданні 25.07.2013р.);

від відповідача: Бірюк Л.В. - головний спеціаліст, дов. від 04.01.2013р. №4/8-20 (був присутній у судових засіданнях 08.08.2013р. та 14.08.2013р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати незаконним та недійсним пункт 1 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013р. №144 "Про затвердження актів комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013р." в частині затвердження Акту комісії з визначення розміру збитків від 09.04.2013р. №10 про визначення розміру збитків, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс".

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2004р. між Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю „Автон", як продавцем, та між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс" , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу майна, відповідно до пункту 1 якого продавець передає у власність покупцю у порядку примусового продажу, ліву частину корпусу №10 (Літ. Н-1) виробничого, розміром 12х58м, з двома кран-балками вантажопідйомністю 2 т., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, які є частиною цілісного майнового комплексу за цією ж адресою та які згідно опису активів від 18.12.2003р. були описані Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі, м. Дніпропетровська.

Як вбачається на виконання умов договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю „Автон", що діяло від імені Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі, м. Дніпропетровська, передало у власність позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс" ліву частину корпусу №10 (Літ. Н-1) виробничого, розміром 12х58м, з двома кран-балками вантажопідйомністю 2 т., що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, які є частиною цілісного майнового комплексу, про що свідчить акт від 29.01.2004р. прийому-передачі майна.

Згідно пункту 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача); з огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно; у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку; з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування ; тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки; з урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Позивач у заяві від 27.12.2004р. вих.№1227/1 на ім'я міського голови Куліченка І.І., яка містить відмітки про її отримання, в т.ч. Дніпропетровським міськвиконком від 28.12.2004р. вх.№12/6040, просив дати вказівку управлінню земельних ресурсів підготувати документи на право користування та зареєструвати у Державному земельному кадастрі міста земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, яку займає позивач (а.с. 48).

Пунктом 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010р. №553/56 „Про передачу земельної ділянки по вул. Ударників, 27 (Красногвардійський район) у спільну оренду ТОВ НВП „Електротранс", код ЄДРПОУ 24233528, по фактичному розміщенню частини виробничого корпусу №10" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ "Землевпорядник", та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передати земельну ділянку (план земельної ділянки додається), площею 0,2683 га (кадастровий номер 1210100000:07:497:0111), у спільну оренду строком на п'ятнадцять років Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству "Електротранс", код ЄДРПОУ 24233528, по фактичному розміщенню частини виробничого корпусу №10 по вул. Ударників, 27 за рахунок земель, не переданих у власність або користування; встановити річну орендну плату за користування цією земельною ділянкою у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

Позивач у листі від 03.08.2010р. вих.№0803/1, спрямованому начальнику земельного управління Дніпропетровської міської ради, просив підготувати проект договору оренди земельної ділянки, наданої згідно рішення міської ради від 28.04.2010р. №553/56 за адресою: вул. Ударників, 27 (кадастровий номер 1210100000:07:497:01110) площею 0,2683 га (а.с. 58).

Пунктом 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 27.08.2010р. №323/60 „Про продовження строку укладення договорів оренди земельних ділянок" було продовжено строк укладення договорів оренди земельних ділянок та звернення до відповідних установ для забезпечення державної реєстрації договорів відповідно до рішень міської ради, в т.ч. від 28.04.2010р. №553/56 „Про передачу земельної ділянки по вул. Ударників, 27 (Красногвардійський район) у спільну оренду ТОВ НВП „Електротранс", код ЄДРПОУ 24233528, по фактичному розміщенню частини виробничого корпусу №10", на три місяці з моменту прийняття цього рішення.

Отже, як вбачається позивачем вчинялись дії щодо оформлення договору оренди відведеної позивачу земельної ділянки.

Проте, договір оренди земельної ділянки між сторонами так і не було укладено, витребуваних судом письмових пояснень щодо причин неукладення договору оренди земельної ділянки відповідачем не надано.

28.01.2013р. головним спеціалістом відділу правового забезпечення та роботи зі зверненнями громадян районної у місті ради - Чернецьким Сергієм Володимировичем; завідувачем відділу соціально-економічного розвитку районної у місті ради - Герасименко Ольгою Олександрівною було проведено позапланову перевірку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс" щодо дотримання фізичними (юридичними) особами вимог земельного законодавства України при користуванні земельною ділянкою (ділянками) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, якою встановлено використання земельної ділянки без належним чином оформлених та зареєстрованих правовстановлюючих документів, що посвідчують правомірність користування земельною ділянкою, про що було складено акт від 28.01.2013р. № 09-13 робочої групи з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Красногвардійського району м. Дніпропетровська.

В подальшому відповідно до акту від 09.04.2013р. №10 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р №284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Електротанс" за використання земельної ділянки по вул. Ударників, 27, площею 698 кв.м. для фактичного розміщення будівель та споруд було нараховано збитки у загальній сумі 194 551 грн. 04 коп. (без урахування сплаченого земельного податку) за загальний період з 01.01.2008р. по 09.04.2013р.

Як вбачається вказаний акт від 09.04.2013р. №10 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок було підписано головою комісії Отченко М.М. та секретарем комісії Широковим С.Б.

Пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013р. №144 „Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013р." було затверджено, в т.ч. акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013р. №10.

Як вбачається представником позивача - Шумейко Миколаєм Васильовичем, що діяв на підставі довіреності від 04.04.2013р. №0110, було отримано копію рішення виконавчого комітету від 10.04.2013р. №144 та примірник акту від 09.04.2013р. №10, про що свідчить відповідний напис, який міститься на повідомленні від 24.04.2013р. №5/9/1-103 „Про відшкодування завданих збитків" (а.с. 104).

Згідно пункту 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно частини 1 статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 157 Земельного кодексу України).

Згідно пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (надалі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

- розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад; до складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки; у разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів; результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (пункт 2 Порядку).

Відповідачем на вимогу суду не надано, а матеріали справи не містять рішення виконавчого комітету міської ради про створення комісії з визначення розміру збитків, її склад, докази в підтвердження тих обставин, яким складом комісії визначено розмір збитків, наведених в акті від 09.04.2013р. №10, затвердженому рішенням виконавчого комітету від 10.04.2013р. №144, а також протокол засідання комісії з визначення розміру збитків.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 25.02.2013р. №5/9/1-61 „Про плату за землю", наданий відповідачем в якості доказу повідомлення позивача про засідання комісії з визначення розміру збитків, з запрошенням на засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Ударників, 27, яке відбудеться 01.03.2013р. о 14:30 у Дніпропетровській міській раді, каб. №34, проте, докази в підтвердження повноважень особи, що його отримала, відповідачем на вимогу суду також не надано, відсутні (а.с. 101).

У пункті 3 Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані* (неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості) (пункт 4 Порядку).

На вимогу суду доказів щодо кожної складової розрахунку збитків по кожному року (з 2008р. по 2013р.), у т.ч. докази в підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідачем не надано (матеріали справи не містять), у зв'язку з чим вказаний розрахунок не можна вважати правильним та обґрунтованим. До того ж матеріали справи містять надані позивачем банківські виписки про сплату ним земельного податку (а.с. 16 - 28), врахування якого у складових збитків не вбачається.

У пункті 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що, вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України; крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України; у розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

Відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Отже, рішення є актом органу місцевого самоврядування, який породжує правові наслідки щодо сплати позивачем визначених збитків.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, враховуючи також, що недійсність та незаконність є поняттями тотожними, пункт 1 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013р. №144 „Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013р." в частині затвердження акту від 09.04.2013р. №10 комісії з визначення розміру збитків не відповідає вимогам чинного законодавства, не може породжувати ніяких правових наслідків і підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним пункт 1 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013р. №144 „Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013р." в частині затвердження акту від 09.04.2013р. №10 комісії з визначення розміру збитків.

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 75; ідентифікаційний код 04052092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електротранс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, буд. 9; ідентифікаційний код 24233528) 1 147 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„24" вересня 2013р.