Рішення

від 18.09.2013 по справі 908/2268/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/17/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 Справа № 908/2268/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11 , фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-В)

до відповідача: Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Чепурной» (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 36, кв. 32)

про стягнення 271 052 грн. 92 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Севастьянов В.В. - довіреність №502/Д від 29.10.12 р

від відповідача - Чепурной В.І. - директор, наказ № 1 від 04.04.1997 р.

03.07.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Чепурной» 271 052 грн. 92 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 06.08.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 06.08.2013 р. не з'явився.

В судовому засіданні 06.08.2013 р. представник позивача зазначив про те, що не мав можливості виконати вимоги суду, викладені в ухвалі та надати докази по справі, і просив суд продовжити розгляд спору, про що ним подана відповідна заява та відкласти розгляд справи. Заяву про продовження строку розгляду справи, представник позивача в усному порядку мотивував тим, що за інформацією, наданою відповідачем позивачу, відповідач у найближчий час має намір сплатити позивачу основний борг у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обставини справи та заяву позивача, суд задовольнив заяву позивача та продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, до 18.09.2013 року, відклавши розгляд справи до 18.09.2013 р. до 14 год. 30 хвил., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 18.09.2013 р. представник позивача надав суду пояснення та уточнення позовної заяви, в яких підтримав позовні вимоги повністю щодо стягнення 256 526 грн. 96 коп. основного боргу, 9 444 грн. 62 коп. пені та 5 081 грн. 34 коп. 3% річни, та представив документи на виконання вимог суду, оригінали яких були досліджені судом.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив отримання відповідачем від позивача товару за договором та наявність спірної заборгованості та визнав позов повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2012 р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 1-02/01/12 купівлі-продажу з відстроченням платежу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язувався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та платити товар на умовах, визначних цим договором. Предметом цього договору є будівельні матеріали, згідно рахунків або видаткових накладних (надалі - товар).

Згідно з п. 2.1 та п. 2.2 договору загальна вартість договору складається з суми вартості товару, придбаного продавцем протягом дії цього договору та вказаного у накладних на такий товар та становить 300 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ. Ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем за визначеною в п. 2.2 цього договору ціною та у строк, що не перевищує 30 календарних днів від дати отримання товару покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету продавця, що вказується у рахунку-фактурі. Оплата, зроблена протягом зазначеного терміну, вважається своєчасною.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем на підставі накладної, підписаної представниками сторін.

У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 8. 1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення зобов'язання згідно з п. 3.1 цього договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно позовних вимог, на виконання умов договору, згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 294 954 грн. 76 коп.

Відповідачем отриманий від позивача товар був сплачений частково.

Претензією вих. № 274 від 27.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою сплатити несплачену заборгованість, у т.ч. спірну заборгованість.

Враховуючи несплату відповідачем позивачу заборгованості за отриманий товар своєчасно та у повному обсязі , останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 256 526 грн. 96 коп. основного боргу, 9 444 грн. 62 коп. пені та 5 081 грн. 34 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується сторонами у справі спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору № 1-02/01/12 від 02.01.2012 р., укладеного сторонами у справі.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, копії яких місяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом, позивач поставив відповідачу товар, а відповідач отримав поставлений позивачем товар.

Як свідчать платіжні документи, та підтверджується сторонами у справі, отриманий від позивача товар відповідач сплатив несвоєчасно та не у повному обсязі, тобто з порушенням п. 3.1 договору.

Заборгованості за отриманий від позивача товар в розмірі 256 526 грн. 96 коп. відповідачем сплачена не була.

Факт отримання відповідачем від позивача на виконання умов договору товару та наявність спірної заборгованості підтверджується видатковими накладними, рахунками, довіреностями, платіжними документами, які містяться в матеріалах справи, а також актами звірки між сторонами, підписаними з боку обох сторін, та не заперечується відповідачем у справі.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач довів факт поставки відповідачу товару та не отримання за нього оплати в розмірі 256 526 грн. 96 коп.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, а позивач до цього часу не отримав у повному обсязі від відповідача кошти за поставлений товар, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 256 526 грн. 96 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5 081 грн. 34 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення зобов'язання згідно з п. 3.1 цього договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок сум пені, з урахуванням вищевказаних норм кодексу та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», беручи до уваги п. 8.2 договору та суми і період прострочення оплати, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 9 444 грн. 62 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи здійснений судом перерахунок сум 3% річних, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 081 грн. 34 коп. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 256 526 грн. 96 коп. основного боргу, 9 444 грн. 62 коп. пені та 5 081 грн. 34 коп. 3% річних.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Чепурной» (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 36, кв. 32, код ЄДРПОУ 23881144, р/р 2600400101030 в ПАТ «АБ «Глобус», м. Київ, МФО 380526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11 , фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1-В, код ЄДРПОУ 32490244, р/р 26003000049151 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 256 526 (двісті п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 96 коп. основного боргу, 9 444 (дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 62 коп. пені та 5 081 (п'ять тисяч вісімдесят одна) грн. 34 коп. 3% річних, 5 421 (п'ять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 06 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «24» вересня 2013 року.