Постанова

від 24.09.2013 по справі 905/2369/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 905/2369/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Одеська залізниця" на постановувід 09.07.2013 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 905/2369/13 господарського суду Донецької області за позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" простягнення 102600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" про стягнення 102 600,00 грн. - суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 52767548 масу вантажу, відправленого у вагонах №№ 67573675, 66376682, 64562689.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" 102600,00 грн. штрафу, 2052,00 грн. на відшкодування судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою від 09.07.2013 року Донецького апеляційний господарський суд (головуючий суддя Шевкова Т.А., судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду скасоване та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року, а рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2013 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, а саме статтей 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 4 статті 909, частини 1 статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Положеннями статті 37 Статуту передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах, маса вантажів визначається відправником, спосіб визначення маси зазначається у накладній.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно частини 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус" за залізничною накладною № 52767548 у вагонах №№ 67573675, 66376682, 64562689 зі станції Єнакієве Донецької залізниці на станцію Ізмаїл на адресу Ізмаїльського морського торгового порту відвантажило вугілля кам'яне, зазначивши в накладній масу нетто у вагоні № 67573675 - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 21 700кг); у вагоні № 66376682 - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 23 200кг); у вагоні № 64562689 - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 22 200кг), вантаж маркований вапном і маса вантажу визначена шляхом обміру.

При контрольному переважуванні вагонів з вантажем в статичному режимі на 150 тонних вагонних вагах станції Знам'янка виявилось, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу, а саме у вагоні № 67573675 - вага брутто 83400 кг, вага тари (з документу) 21700 кг., вага нетто 61700 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 7300 кг; у вагоні № 66376682 - вага брутто 86400 кг, вага тари (з документу) 23200 кг, вага нетто 63200 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5800 кг; у вагоні № 64562689 - вага брутто 86400 кг, вага тари (з документу) 22 200 кг, вага нетто 64200 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 4800 кг., про що складено комерційний акт АА № 022870/785/166 выд 04.10.2012 року. У комерційному акті також зазначено, що захисне маркування вапном не пошкоджено, в зв'язку з чим суд першої інстанції на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України дійшов висновку про правомірне нарахування штрафу позивачем у сумі 199 575,00 грн. із розрахунку: 7 983,00грн. (тариф) х 5 (кількість вагонів) х 5.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що порядок оформлення відчеплення вагону від групової накладної та його досилання на станцію призначення до основної накладної врегульовано п.п. 6.9, 6.10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084)., вимоги яких Одеською залізницею не дотримано.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що внесені залізницею відомості щодо маси вантажу у спірних вагонах до актів загальної форми, комерційного акта та витягів з книги переважень станції Знам'янка не співпадають.

Інших документів, підтверджуючих перевіску вагонів не надано, на аркуші справи 23 знаходиться нечитаєма та не завірена відомість, яка не визнана судом належним доказом.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наявними у матеріалах справи документами не встановлена вина відповідача у неправильному оформленні перевізного документу стосовно маси вантажу, в зв'язку з чим скасував рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог та відмовив у позові.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року підлягає залишенню в силі з мотивів, викладеній у даній постанові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року у справі № 905/2369/13 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач