Ухвала

від 23.09.2013 по справі 2а-6509/10/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2013 р. м. Київ К/800/1334/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Андрюхіна Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2011

у справі № 2-а-6509/10/0470

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив»

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, правонаступником якої є Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, № 0001072301/0 від 25.05.2010.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин позивача з контрагентами по ланцюгах постачання за червень-серпень, жовтень-листопад 2009 року, що вплинуло на заявлені суми податку на додану вартість до відшкодування по деклараціям за серпень, вересень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, складено акт № 3124/68-т/23-408/31980517 від 12.05.2010, в якому зафіксовані порушення: п. п. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 251 481 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.05.2010 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001072301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 251 481 грн.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з неможливості проведення зустрічних перевірок щодо підтвердження взаємовідносин між підприємствами по ланцюгу постачання товарів (послуг) та сплати податку до бюджету постачальниками таких товарів, що є обов'язковою умовою для підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, абз. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача по ланцюгу, встановлення факту формування та сплати ними податкових зобов'язань за відповідними господарськими операціями.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами доказами. При цьому будь-які порушення контрагентами по ланцюгу вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний