Постанова

від 19.12.2006 по справі б24/53/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б24/53/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 грудня 2006 р.                                                                                   № Б24/53/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши матеріали  касаційної скарги

Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2006 року

у справі№ Б24/53/06 господарського суду Дніпропетровської області

за заявоюСинельниківської об'єднаної державної податкової інспекції

доДочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд"

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін:

Синельниківської ОДПІ –Петрашку О.О. (дов. від 01.08.2006);

встановив:

У березні 2006 року кредитор – Синельниківська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд".

Просила визнати ДП банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", вказавши, що загальна заборгованість ДП перед бюджетом складає 35190,90 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2006 р. (суддя Калиниченко Л.М.) порушено провадження у справі № Б24/53/06 про банкрутство Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів заявника (боржника), до закінчення провадження у справі зупинено виконання заявником (боржником) грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) та зупинено заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2006 р.  (суддя Калиниченко Л.М.) Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" визнано банкрутом на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого –Талана Ростислава Григоровича.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 р. постанову господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

В касаційній скарзі ДП "Синельниківське" ВАТ "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" просить скасувати судові рішення у даній справі та припинити провадження у справі, посилаючись на відсутність підстав для застосування до ДП "Синельниківське" ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників заявника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції та постанова місцевого господарського суду  в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки   ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Господарським судом Дніпропетровської області  21.03.2006 р. у справі № Б24/53/06 за заявою Синельниківської ОДПІ порушено провадження про банкрутство відсутнього боржника Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивуючи свої вимоги тим, що боржник протягом року до органів державної податкової служби не подає податкових декларацій,  податковий борг по підприємству станом на 02.03.2006 р. складає 35190,90 грн., майно для погашення заборгованості відсутнє, підприємницькою діяльністю не займається.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області ДП "Синельниківське" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Як встановлено судами попередніх інстанцій,  боржник є платником податків, знаходиться на обліку у Синельниківській ОДПІ.  Податковий борг у божника виник з 2001 року та мав тенденцію до зростання. На день звернення зо суду із заявою заборгованість складає 35190,90 грн., що підтверджується актом про налідки перевірки правильності справляння прибуткового податку з громадян від 18.10.2002 № 52500; актом "Про результати перевірки платіжної дисципліни господарства" від 23.06.2002 р. (а.с. 24 т.1); податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 26-32 т.1).

ДП "Синельниківське" листом від 31.10.2005 р.  повідомив Синельниківську ОДПІ про те, що з 01.01.2004 р. не замається господарською діяльністю, не має основних засобів (а.с. 48 т.2).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) у разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника  - юридичної особи  відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до  органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство  відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває  ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого  кредитора за згодою останнього.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Оскільки під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій боржник не надав суду доказів здійснення ним підприємницької діяльності, сплати податків та інших платежів, а також підтвердив факт відсутності майна, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань боржника  надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою,  а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Синельниківське" Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2006 року у справі №  Б24/53/06  залишити без змін.

Головуючий                                                                       М.І. Хандурін

Судді                                                                                          І.Ю. Панова

О.В. Яценко