Постанова

від 24.09.2013 по справі 2/363

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 2/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Олексійчук Т.В. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сувенір»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 18.09.2008р.

у справі № 2/363 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-трейд»

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Сувенір»

про визнання договору купівлі-продажу дійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2008 р. у справі № 2/363 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-трейд" задоволено повністю, визнано договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 08.06.2007 року укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком", дійсним. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Сувенір" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Сувенір" посилається на те, що оскаржуване рішення порушує його права як законного власника цілісного майнового комплексу, розташованого у м. Києві по вул. Бориспільській, 30.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що всупереч діючим заборонам, TOB «Іскра-трейд» 08.06.2007 р. здійснило відчуження спірного майна на користь TOB «Борком», про що було укладено відповідний договір. В подальшому, приховуючи факт існування рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 р. по справі № 21/313, TOB «Борком» та TOB «Іскра-Трейд» подали позов про визнання договору дійсним, який було задоволено оскаржуваним рішенням.

В судове засіданні представники позивача та відповідача не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представника апелянта, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні не скористались належним їм процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, розгляд справи можливий за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

08.06.2007р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-трейд" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" (покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 9517, 60 кв.м., що розташовані в м.Києві по вул. Бориспільська, 30.

Згідно п.2.1. договору продаж здійснено за 17 700 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ, яке складає 2 950 000, 00 грн., які покупець отримав від продавця на момент підписання договору.

Згідно умов договору сторони домовились провести нотаріальне посвідчення договору протягом року.

Позивач листом № 20/05-0001 від 20.05.2008р. звернувся до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу та передачу майна. Відповідач надав відповідь, що станом на сьогоднішній день вартість об»єкту нерухомості, зазначеній у договорі, більше, ніж була на момент підписання договору, а тому просить укласти договір про збільшення вартості майнового комплексу, після чого відповідач може провести нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.

Вважаючи вимоги відповідача безпідставними, позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08.06.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" до Товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра-трейд", дійсним.

Апелянт зазначає, що він з 04 лютого 1999 року є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ вул. Бориспільська 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002058 від 04.02.1999 року та свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010004574 від 14.11.2001 року.

Однак, в червні 2012 року Голову правління ПАТ «Сувенір» Бойка С.Л. викликали до слідчого відділу Служби безпеки України для дачі пояснень щодо укладення кредитного договору та укладеного договору іпотеки, відповідно до якого цілісний майновий комплекс, розташований за адресою м. Київ вул. Бориспільська, 30, переданий в якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору. Під час дачі пояснень Бойку С.Л. стало відомо про те, що 08.06.2007 року між TOB «Іскра-Трейд» та TOB «Борком» у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, а саме нежилих приміщень та нежилих будівель, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30 та які в подальшому TOB «Борком» в забезпечення кредиту передало в іпотеку до ВАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк».

Апелянт зазначає, що з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та єдиного реєстру іпотек йому стало відомо про те, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» та TOB «Борком» було укладено договір іпотеки без оформлення заставної від 08 січня 2009 року, відповідно до якого були забезпечені всі вимоги Іпотекодержателя (ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"), що випливають з кредитного договору № 2-V/2009 від 28 січня 2009 року. Предметом іпотеки по вищезгаданому договору є майнові права на нежилі приміщення та нежилі будівлі, загальною площею 9 517,60 м.кв., що розташовані за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також самі нежилі приміщення та нежилі будівлі, на які Іпотекодавець (TOB «Борком») набуде права власності після державної реєстрації. Також в договорі іпотеки зазначено, що майнові права Іпотекодавця (TOB «БОРКОМ») виникають з договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що укладений між TOB "Борком" та TOB "Іскра-Трейд" 08 червня 2007 року.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.03.2013 р. у справі № 5011-8/16126-2012 позовом до TOB Борком», TOB «Іскра-Трейд», ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Гончаренко Н.О. про визнання недійсним договору іпотеки та визнання таким, що підлягає вилученню, запису в державному реєстрі іпотек (справа № 5011-8/16126-2012, суддя Полякова К.В.) було відмовлено в задоволенні позову на підставі, зокрема, того, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2008 року по справі № 2/363 було визнано дійсним договір купівлі-продажу майна від 08.06.2007 p., укладений в простій письмовій формі між TOB «Іскра-Трейд» та TOB «Борком». Таким чином, під час розгляду справи № 5011-8/16126-2012 ПАТ «Сувенір» стало відомо про існування оскаржуваного рішення № 2/363.

Як вбачається з наданих апеллянтом доказів, ПАТ «Сувенір» з 04 лютого 1999 року є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ вул. Бориспільська 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002058 від 04.02.1999 року та свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010004574 від 14.11.2001 року.

В 2006 році з боку невідомих осіб була спроба незаконним способом захопити майно ПАТ «Сувенір», яке на той час мало назву Акціонерне товариство відкритого типу Промислово-торговельна фірма «Сувенір» (скорочена назва - AT BT Промислово- торговельна фірма «Сувенір»), а також корпоративні права його акціонерів. Зокрема, було підроблено печатку AT BT Промислово-торговельна фірма «Сувенір», протокол загальних зборів акціонерів та призначено підставну особу Князєва A.B. головою правління товариства, а 19.08.2006 р. Князевим A.B. від імені AT BT Промислово-торговельна фірма «Сувенір» було укладено з TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» договір купівлі- продажу нежитлових приміщень та будівель, які розташовані під № 30 по вул. Бориспільській в м. Києві.

15.01.2007 року TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» здійснило відчуження вказаних об'єктів на користь TOB «Іскра- Трейд», про що сторонами також було укладено відповідний договір купівлі-продажу.

Дарницьким РУ ГУ МВС України в 2006р. було порушено кримінальну справу № 02-10242, в рамках якої 13.10.2006 p., 24.10.2013 p. та 12.02.2007 p. було накладено арешт на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також було заборонено БТІ в м. Києві вчиняти будь-які дії стосовно вищевказаного майна, в тому числі перереєстровувати вищевказане майно незалежно від суб'єкта власності.

В квітні 2007 року AT BT Промислово-торговельна фірма «Сувенір» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до TOB «Торговий дім «Українські сувеніри», TOB «Іскра-Трейд», КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання недійсними договорів від 19.08.2006 р. та 15.01.2007 p., повернення майна та скасування реєстраційних написів (справа № 21/313).

28.04.2007 р. Господарським судом м.Києва було винесено ухвалу по справі № 21/313 про забезпечення позову, якою було заборонено БТІ м. Києва видавати довідки, проводити реєстрацію, перереєстрацію права власності на майновий комплекс по вул. Бориспільська, 30 у м. Києві, а також накладено арешт та заборонено відчуження, передачу під заставу тощо цього майнового комплексу.

Рішенням Господарського міста Києва від 15.06.2007 року у справі № 21/313 позов AT BT Промислово-торговельна фірма «Сувенір» до TOB «Торговий дім «Українські сувеніри», TOB «Іскра-Трейд», КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання недійсними договорів, повернення майна та скасування реєстраційних написів було задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.08.2006р.; зобов'язано TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» повернути AT BT Промислово-торговельна фірма «Сувенір» нежитлові приміщення та будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30; зобов'язано AT BT Промислово-торговельну фірму «Сувенір» повернути TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» простий вексель № 3009372069 від 21.08.2006р. на суму 17 633 637,6 грн. з терміном погашення 21.08.2011р.; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2007р.; зобов'язно TOB «Іскра-Трейд» повернути TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» вказані в договорі від 15.01.2007р. приміщення; зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» скасувати реєстраційні написи щодо реєстрації прав власності на нежитлові приміщення, які розташовані під № 30 по вул. Бориспільській в м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 р., рішення Господарського міста Києва від 15.06.2007 року у справі № 21/313 було залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу,який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, і яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначене рішення суду було виконано, нежитлові приміщення та будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, були повернуті до законного власника.

Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу від 08.06.2007 р. TOB «Іскра-Трейд» не мало права на його укладення, оскільки існували вищезазначені арешти та заборони на його відчуження, а в подальшому договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, укладений 15.01.2007 року між TOB «Торговий дім «Українські сувеніри» (продавець) та TOB «Іскра-трейд» (покупець), було визнано недійсним у судовому порядку. Оскільки TOB «Іскра-трейд» не стало власником спірних об'єктів нерухомості, то право власності у встановленому законом порядку не перейшло і до TOB «Борком» за договором купівлі-продажу від 08.06.2007 р.

Таким чином, ТОВ «Іскра-трейд» всупереч діючим заборонам 08.06.2007 р. здійснило відчуження спірного майна на користь TOB «Борком», про що було укладено відповідний договір. В подальшому, приховуючи факт існування рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2007 р. по справі № 21/313, TOB «Борком» та TOB «Іскра-Трейд» у судовому порядку визнали цей договір дійсним.

ПАТ «Сувенір» як власник цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, 30, звернувся до суду з апеляційною скаргою для захисту права власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Для пред'явлення позову про визнання права власності необхідними умовами є дві безумовні обставини: 1) особа, яка звертається до суду повинна бути власником майна, 2) це право повинно оспорюватися.

Як встановлено апеляційним судом під час розгляду справи, позивач не є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ вул. Бориспільська 30, а тому вимоги про визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В зв'язку із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, слід віднести на позивача в розмірі 573 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сувенір» на рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2008р. у справі № 2/363 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 18.09.2008 у справі № 2/363 скасувати.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, код ЄДРПОУ 31957823) на користь Публічного акціонерного товариства «Сувенір» ( 03062 м.Київ, вул. Бориспільська, 30 код ЄДРПОУ 02970406 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 573,50 грн.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 2/363 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.