Ухвала

від 08.04.2009 по справі 43/30-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/30-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         08.04.09 р.                                                                                               № 43/30-63                                                                                                                                                                 

за позовом: Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Костянтинівка

до відповідача: Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар”, м. Слов'янськ Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості по оплаті наданих ветеринарних послуг в розмірі 37361,50 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Зубченко І.В.

                   ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська районна державна лікарня ветеринарної медицини, м. Костянтинівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар”, м. Слов'янськ Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк про стягнення заборгованості по оплаті наданих ветеринарних послуг в розмірі 37361,50 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, судом встановлене наступне:  

          За вимогами п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірах.

Згідно із ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “а” пункту 2 статті 3 Декрету).

Поряд з цим, згідно із Декретом Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” та “Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита”, передбачено правило, відповідно до якого до позовної заяви повинний бути доданий оригінал платіжного доручення про перерахування державного мита з відміткою установи банку про зарахування державного мита до державного бюджету України. Цей напис скріпляться першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи.

Як встановлено судом, позивачем згідно з копією платіжного доручення № 71 від 31 березня 2009р., сплачено державне мито в сумі 8,50 грн. Проте, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих ветеринарних послуг в розмірі 37361,50 грн. Таким чином державне мито відповідно до заявлених вимог повинно бути сплачено у розмірі 373,62 грн.

Отже позивачем державне мито сплачене у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.  

          При цьому, до позову додана копія платіжного доручення №71 від 31.03.09р., що не може бути належним доказом сплати державного мита.

Одночасно, відповідно до вимог п.3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з приписами ст.47-1 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України та складає 118 грн.

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення №69 від 31.03.09р.р., що не може бути належним доказом.

Відповідно до пунктів 4,  10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірах, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірах.

Враховуючи викладене та керуючись п.п. 4, 10 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                    УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Костянтинівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Костянтинівка до відповідача, Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар”, м. Слов'янськ Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк про стягнення заборгованості по оплаті наданих ветеринарних послуг в розмірі 37361,50 грн.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Додаток для позивача: позовна заява з доданими документами всього на 57 аркушах.

                  Суддя