Постанова

від 20.09.2013 по справі 803/1895/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Справа № 803/1895/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.Ю..,

за участю представників позивача Семерая П.І., Слупко О.М.,

представника відповідача Бугайцової М.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (надалі - НКРЗІ) про скасування рішення № 567 від 27.08.2013 року про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням відповідача № 567 від 27.08.2013 року були анульовані дозволи на експлуатацію РЕЗ від 30.07.2013 року № РРЛ-07-0119197 та № РРЛ-68-0119169, у зв'язку з анулюванням ліцензії на користування радіочастотним ресурсом № 6540 від 28.07.2011 року. Позивач вважає прийняте оскаржуване рішення про анулювання дозволів винесеним неправомірно, оскільки відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» оскарження рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України призупиняє дію вказаного рішення, а відтак не може слугувати правовою підставою для винесення рішення про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав письмове заперечення на позовну заяву, яке обґрунтовано тим, що Законом України «Про радіочастотний ресурс України» прямо передбачені строки для винесення рішення про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ після прийняття рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, які не залежать від процедури оскарження зазначеного рішення. Відтак, відповідач вважає, що приймаючи рішення № 567 від 27.08.2013 року про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, враховуючи процедуру виконання рішення від 13.08.2013 року про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом діяв в повній відповідності до чинного законодавства України, з дотриманням всіх встановлених строків та процедури прийняття рішення.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав у ньому викладених та просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених в письмовому запереченні та просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено наступні обставини. В період з 01 по 19 липня 2013 року було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» на підставі якої було прийняте рішення від 13.08.2013 року № 537 про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 6540 від 28.07.2011 року. На підставі вказаного рішення від 13.08.2013 року № 537, НКРЗІ 27.08.2013 року було прийняте оскаржуване рішення № 567, яким були анульовані дозволи на експлуатацію РЕЗ від 30.07.2013 року № РРЛ-07-0119197 та № РРЛ-68-0119169.

Враховуючи той факт, що оскаржуване рішення прийняте Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору оспорювань рішення перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, НКРЗІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірності винесення рішення № 567 від 27.08.2013 року про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ з огляду на наступне.

Правова основа користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України встановлені Законом України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - це документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Пунктом 2 частини 12 вказаного Закону визначено, що органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», повноваженнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є, зокрема, контроль за наявністю передбачених законом ліцензій, інших дозвільних документів у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 30 Закону, користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 зазначеного Закону, підставою для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.

Частиною 7 статті 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» визначено, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів від дня його прийняття. Якщо ліцензіат протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.

Отже, як вбачається з системного аналізу наведених норм законодавства, підставою для винесення рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, яке набрало чинності. Юридичним наслідком оскарження рішення про анулювання ліцензії є призупинення дії зазначеного рішення.

Таким чином, законодавець встановлює пряму залежність винесення рішення про анулювання дозволу на експлуатацію від рішення про анулювання ліцензії, яке має набрати чинності після закінчення строку наданого на його оскарження. Оскарження в судовому порядку рішення про анулювання ліцензії призупиняє його дію, тобто таке рішення не набирає чинності до закінчення судового розгляду, а тому не може слугувати правовим підґрунтям для винесення рішення про анулювання дозволу на експлуатацію.

В судовому засіданні була досліджена копія позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про скасування рішення про анулювання ліцензії № 537 від 13.08.2013 року з якої вбачається, що ліцензіат оскаржив вказане рішення в судовому порядку. Крім того, позивач повідомив про оскарження рішення НКРЗІ листом від 23.08.2013 року вих. № 509, яке відповідач отримав 27.08.2013 року, вказаний факт підтверджується представником НКРЗІ в судовому засіданні. Таким чином, відповідачу на момент винесення оскаржуваного рішення було відомо про судове оскарження рішення про анулювання ліцензії № 537 від 13.08.2013 року.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на частину 4 статті Закону 45 України «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до якої, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, оскільки, судове оскарження рішення про анулювання ліцензії призупиняє перебіг зазначеного строку до набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, у відповідності до частини 7 статті 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в НКРЗІ були відсутні юридичні підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем та дослідженні в судовому засіданні докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують протиправність винесення рішення суб'єктом владних повноважень.

Доказів, які б доводили правомірність акту суб'єкта владних повноважень, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв в супереч чинному законодавству України, а відтак рішення № 567 від 27.08.2013 року про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ від 30.07.2013 року № РРЛ-07-0119197 та № РРЛ-68-0119169 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Земельного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №567 від 27.08.2013 року «Про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, виданих ТОВ «Телемережі України».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» (код ЄДРПОУ 33559741) витрати по сплаті судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер