Постанова

від 23.09.2013 по справі 803/1864/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 803/1864/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Семенюк Л.В.,

представника відповідача Сівчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Волиньспецекспорт» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2013 року №0010651501,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Волиньспецекспорт» (далі - ПП «Волиньспецекспорт», позивач) звернулося із адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0010651501.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Волиньспецекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року контролюючим органом складено акт від 12.08.2013 року № 419/15.1/35694224.

Як вбачається із вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ПП «Волиньспецекспорт» підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на суму 19099,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 19.08.2013 року № 0010651501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на суму 19099,00 грн. та нараховано 9549,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним і просить скасувати з наступних підстав.

В листопаді 2012 року позивач придбав транспортні засоби у ПП «Л» Транс» на підставі договору купівлі-продажу № 30/11 від 30.11.2012 року та у травні 2012 року у ПП «М-Трейдінг» на підставі договору купівлі-продажу № 144/12 від 11.05.2012 року, отримав від продавця податкові накладні на придбаний товар, відніс суми податку по цих операціях до податкового кредиту та, відповідно, відобразив у декларації з ПДВ за листопад 2012 року та грудень 2012 року. По мірі здійснення оплати позивач відніс до бюджетного відшкодування суми ПДВ з оплачених коштів у лютому та квітні 2013 року. Під час перевірки податковому органу були надані усі необхідні бухгалтерські документи, які свідчать про правомірність дій підприємства.

Крім того, відповідачем перевірялась законність та правомірність віднесення сум ПДВ до бюджетного відшкодування по операції з ТзОВ «М-Трейдінг» під час документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 року. Проте, порушень податкового законодавства у взаємовідносинах з даним контрагентом виявлено не було.

Норми Податкового кодексу України не ставлять віднесення платником податків сум до податкового кредиту в залежність від їх обліку по конкретних рахунках, натомість право позивача на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло після отримання належним чином оформлених податкових накладних на придбані вантажні автомобілі в листопаді 2012 року, а право на віднесення до бюджетного відшкодування - після оплати частинами придбаного товару.

Крім того, Луцькою ОДПІ у квітні 2013 року було проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013 року, за результатами якої складено довідку та підтверджено правомірність формування такого бюджетного відшкодування в сумі 45 521 грн., яке сформовано, в тому числі, й за рахунок сум ПДВ з операції купівлі-продажу вантажних автомобілів (договір №30/11 від 30.11.2012 року). Випискою з банківського рахунку від 19.04.2013 року підтверджується відшкодування ПДВ по декларації за січень 2013 року в сумі 45 521 грн. Тому суперечливими є дії відповідача щодо підтвердження віднесення сум ПДВ до відшкодування в січні 2013 року та заперечення віднесення сум ПДВ до відшкодування в квітні 2013 року.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0010651501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 19099,00 грн. та нараховано 9549,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в поданих суду письмових запереченнях та у судовому засідання позову не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки відповідачем було встановлено, що придбані позивачем згідно з договором купівлі-продажу № 30/11 від 30.11.2012 року вантажні автомобілі не обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби»; право власності на вказані транспортні засоби зареєстровано Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області лише у грудні 2012 року та лютому 2013 року. ПП «Волиньспецекспорт» не надано документів на підтвердження факту використання автомобілів в господарській діяльності у листопаді 2012 року - квітні 2013 року.

З наведених підстав відповідач вважає прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0010651501 таким, що відповідає вимогам закону та просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ПП «Волиньспецекспорт» зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області як юридична особа 08.02.2008 року; основні види діяльності: діяльність автомобільного вантажного транспорту; технічне обслуговування та ремонт автомобілів, посередництво в торгівлі автомобілями, роздрібна торгівля автомобілями. Дані факти стверджуються Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 154995, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 393131/1706 від 09.12.2011 року. Позивач перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 09.02.2008 року за № 3950, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 20001871402589331 від 16.01.2012 року.

В податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року, поданій до Луцької ОДПІ, із врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року, ПП «Волиньспецекспорт» заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2013 року 32303 грн. (рядок 23.1 декларації - сума бюджетного відшкодування сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди - листопад 2012 року, грудень 2012 року, лютий 2013 року, березень 2013 року).

Луцькою ОДПІ на підставі направлення від 23.07.2013 року № 000213, наказу від 23.07.2013 року № 255 у період з 23.07.2013 року по 29.07.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Волиньспецекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.08.2013 року №419/15.3/35694224, згідно із висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на суму 19099,00 грн.

На підставі акту перевірки, Луцькою ОДПІ 19.08.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0010651501, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 19099,00 грн. та нараховано 9549,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з акту від 12.08.2013 року № 419/15.3/35694224, висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на 19099,00 грн. ґрунтується на тому, що ПП «Волиньспецекспорт» в листопаді 2012 року та лютому 2012 року придбало 4 транспортних засобів і після придбання обліковувало їх в період виникнення від'ємного значення ПДВ, тобто в листопаді 2012 року, на бухгалтерському рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а не на рахунку 10 "Основні засоби", оскільки реєстрацію таких транспортних засобів було здійснено лише в грудні 2012 року (3 автомобілі) та лютому 2013 року (1 автомобіль); придбаний товар за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року (за який заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку) не використовувався в господарській діяльності, оскільки позивачем не надано документів по придбанню та списанню палива, подорожніх та шляхових листів. Відповідно до додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними платника складає 32303,00 грн., а за даними перевірки - 13204,00 грн., тобто в порушення вимог підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 19099,00 грн.

Однак, суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Як встановлено судом, 30.11.2012 року між ПП «Л» Транс» (продавцем) та ПП «Волиньспецекспорт» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу автотранспортного засобу № 30/11. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю транспорті засоби, а покупець - прийняти їх та оплатити вартість згідно із видатковими накладними (пункти 1.1, 4.1 договору).

На виконання умов вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв вантажний сідловий тягач марки DAIMLER CHRYSLER, номер шасі WDB9540331К463110, вартістю 62760 грн., в тому числі ПДВ - 10460 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAТ322С96М268660, вартістю 94200 грн., в тому числі ПДВ - 15700 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAН05ZZZ1M329026, вартістю 101400 грн., в тому числі ПДВ - 16900 грн.; вантажний сідловий тягач марки DAF, номер шасі XLRTE47XS0E520165, вартістю 76200 грн., в тому числі ПДВ - 12700 грн.; напівпричіп бортовий тентовий марки CARNEHL, номер шасі W09140334YPC09160, вартістю 61800 грн., в тому числі ПДВ - 10300 грн.

Отже, понесені позивачем у листопаді витрати на придбання транспортних засобів із метою їх використання в господарській діяльності, по яких ПДВ включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: договором купівлі - продажу транспортного засобу № 30/11 від 30.11.2012 року (а.с. 62), актом приймання-передачі транспортних засобів від 30.11.2012 року (а.с.63), податковими, видатковими накладними від 30.11.2012 року (а.с.64-75), податковими деклараціями за листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, квітень 2013 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за квітень 2013 року (а.с.13-53), в яких відображені податкові зобов'язання по наведених операціях із контрагентами-постачальниками.

Даний факт сторонами не заперечено, водночас, стверджено відповідачем в довідці від 11.04.2013 року №1966/15.3/35694224 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Волиньспецекспорг» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013 року та його представником в судовому засіданні.

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, виданих Луцьким відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, придбані ПП «Волиньспецекспорт» транспортні засоби зареєстровані у грудні 2012 року та у лютому 2013 року (а.с.79-100).

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Так, відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 № 996-XIV (Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, у листопаді 2012 року ПП «Волиньспецекспорт» здійснило придбання товару для подальшого його використання в господарській діяльності, внаслідок чого і відбулося декларування від'ємного значення ПДВ, що не заперечується сторонами. А тому позивач на підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в зазначених вище сумах. Факт початку використання придбаних позивачем транспортних засобів не у листопаді 2012 року - лютому 2013 року жодним чином не впливає як на правомірність формування ним податкового кредиту за операціями з придбання таких транспортних засобів, так і на подальше формування бюджетного відшкодування ПДВ, визначальним є лише той факт, що підприємство придбало такі вантажні автомобілі саме з метою подальшого використання в господарській діяльності, яка полягає, в тому числі, в роздрібній торгівлі автомобілями, посередництві в торгівлі автомобілями, в організації перевезення вантажів.

Отже, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на невикористання позивачем придбаних автомобілів в господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.8, 200.10, 200.11 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.5 статті 200 ПК України встановлено випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування, відповідно до вимог ПК України, не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку. А відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до суми бюджетного відшкодування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, нормами чинного законодавства, якими регулюється порядок формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, не передбачається позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та повернення суми бюджетного відшкодування в разі обліку товарно-матеріальних цінностей на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Протилежного судом не встановлено.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0010651501, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 286,50 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 30.08.2013 року № 149.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 19 серпня 2013 року № 0010651501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Волиньспецекспорт» (45612, Волинська область, смт. Торчин, вул. Незалежності, 45, ідентифікаційний код 35694224) судові витрати в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 28 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк