Ухвала

від 24.11.2014 по справі 803/1864/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 р. Справа № 876/12352/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі представника позивача: Семенюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі № 803/1864/13-а за позовом Приватного підприємства «Волиньспецекспорт» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Волиньспецекспорт» звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010651501 від 19.08.2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі № 803/1864/13-а позовні вимоги ПП «Волиньспецекспорт» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 19 серпня 2013 року № 0010651501.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. та прийняти нову постанову, якою відмовити ПП «Волиньспецекспорт» в задоволені позовних вимог.

Апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Луцькою ОДПІ на підставі направлення від 23.07.2013 року № 000213, наказу від 23.07.2013 року № 255 у період з 23.07.2013 року по 29.07.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Волиньспецекспорт» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.08.2013 року №419/15.3/35694224, згідно із висновком якого позивачем порушено вимоги підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України - завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на суму 19099,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Луцькою ОДПІ 19.08.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0010651501, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 19099,00 грн. та нараховано 9549,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на 19099,00 грн. ґрунтується на тому, що ПП «Волиньспецекспорт» в листопаді 2012 року та лютому 2012 року придбало 4 транспортних засобів і після придбання обліковувало їх в період виникнення від'ємного значення ПДВ, тобто в листопаді 2012 року, на бухгалтерському рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а не на рахунку 10 "Основні засоби", оскільки реєстрацію таких транспортних засобів було здійснено лише в грудні 2012 року (3 автомобілі) та лютому 2013 року (1 автомобіль); придбаний товар за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року (за який заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку) не використовувався в господарській діяльності, оскільки позивачем не надано документів по придбанню та списанню палива, подорожніх та шляхових листів. Відповідно до додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними платника складає 32303,00 грн., а за даними перевірки - 13204,00 грн., тобто в порушення вимог підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 19099,00 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 30.11.2012 року між ПП «Л» Транс» (продавцем) та ПП «Волиньспецекспорт» (покупцем) укладено договір купівлі - продажу автотранспортного засобу № 30/11. Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю транспорті засоби, а покупець - прийняти їх та оплатити вартість згідно із видатковими накладними (пункти 1.1, 4.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору продавець передав, а покупець прийняв вантажний сідловий тягач марки DAIMLER CHRYSLER, номер шасі WDB9540331К463110, вартістю 62760 грн., в тому числі ПДВ - 10460 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAТ322С96М268660, вартістю 94200 грн., в тому числі ПДВ - 15700 грн.; вантажний сідловий тягач марки MAN, номер шасі WMAН05ZZZ1M329026, вартістю 101400 грн., в тому числі ПДВ - 16900 грн.; вантажний сідловий тягач марки DAF, номер шасі XLRTE47XS0E520165, вартістю 76200 грн., в тому числі ПДВ - 12700 грн.; напівпричіп бортовий тентовий марки CARNEHL, номер шасі W09140334YPC09160, вартістю 61800 грн., в тому числі ПДВ - 10300 грн.

Відтак колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що понесені позивачем у листопаді витрати на придбання транспортних засобів із метою їх використання в господарській діяльності, по яких ПДВ включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: договором купівлі - продажу транспортного засобу, актом приймання-передачі транспортних засобів, податковими, видатковими накладними, податковими деклараціями за листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, квітень 2013 року, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за квітень 2013 року, в яких відображені податкові зобов'язання по наведених операціях із контрагентами-постачальниками.

Крім цього, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, виданих Луцьким відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, підтверджується, що придбані ПП «Волиньспецекспорт» транспортні засоби зареєстровані у грудні 2012 року та у лютому 2013 року .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом ( п. 200.2 ст.200 Кодексу ).

Відповідно до п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4., якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на бюджетне відшкодування, відповідно до вимог ПК України, не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку, а відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до суми бюджетного відшкодування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи наведене, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що нормами чинного законодавства, якими регулюється порядок формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, не передбачається позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та повернення суми бюджетного відшкодування в разі обліку товарно-матеріальних цінностей на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області № 0010651501 від 19.08.2013 року, відтак судом першої інстанції вказане рішення скасовано правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі № 803/1864/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 28.11.2014 року.