cpg1251
Справа № 815/6111/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
сторін:
представник позивача - Трунов Г.А. (по довіреності)
представник відповідача - Лупуленко О.П. (по довіреності)
представник відповідача - Бачинська Г.С. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Грейн" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003592220 та №0003602220 від 02.08.2013 року,
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Грейн" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003592220 та №0003602220 від 02.08.2013 року.
В судовому засіданні 26.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0003592220 та №0003602220 від 02.08.2013 року зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення від №0003592220 та №0003602220від 02.08.2013 року підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позові та додатках до нього.
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 150-158). Також зазначили, що перевірка проведена та порушення встановлені відповідно до вимог діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.20 Податкового кодексу України здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Еко Грейн», код ЄДРПОУ 37349927, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаєморозрахунків та правових відносин з TOB «Укрвторметагро» (код ЄДРПОУ 33016850) за грудень 2010 року, TOB «Негоциант-Агро» (код ЄДРПОУ 34598776) за березень-квітень 2012 року, TOB «К.В.С.» (код ЄДРПОУ 37810726) за вересень-жовтень 2012 року.
За результатами вказаної перевірки складено Акт № 000068/15-52-22-02/3734992716 від 22.07.2013 року (а.с. 10-20), в якому зазначено порушення позивачем:
вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 , 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами і доповненнями ), вимог п.198.2., 198.3,198.6 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами і доповненнями ) внаслідок чого безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 45606 грн.;
вимог п.1.32 ст.1 , п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 50950 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003592220 від 02.08.2013 року, згідно яким нараховано суму грошового зобов'язання 63688,00 грн. (із яких за основним платежем -50950,00 грн. та 12738,00 грн. - за штрафними санкціями), та № 0003602220 від 02.08.2013 року, яким нараховано суму грошового зобов'язання 57008,00 грн., з яких за основним платежем - 45606,00 грн. та 11402,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 21-22).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0003592220 та №0003602220 від 02.08.2013 року, ТОВ «Еко Грейн» оскаржило їх у судовому порядку.
Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Елтайм» з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем за результатами перевірки складений акт № 000068/15-52-22-02/3734992716 від 22.07.2013 року.
Висновки відповідача щодо порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України, відображені в акті перевірки, зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських відносин позивача з TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.С.», TOB «Укрвторметагро». Зокрема, в акті зазначено, що в ході проведення перевірки представник відповідача прийшов до висновку щодо неможливості фактичного здійснення TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.С.», TOB «Укрвторметагро» господарських операцій, оскільки вони були створені для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також перевіряючими зроблений висновок про непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем наявними первинними документами, оскільки документи складені за операціями з TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.С», TOB «Укрвторметагро» неможливо вважати первинними на підставі Актів, отриманих від:
ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 267/23-513/33016850 від 04.03.2011 року по TOB «Укрвторметагро» (код ЄДРПОУ 33016850) «Про неможливість проведення перевірки TOB «Укрвторметагро», питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010р.»;
ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 4360/22-5/34598776 від 02.08.2012 року по TOB «Негоциант Агро» (код ЄДРПОУ 34598776) «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «Негоциант Агро», код 34598776 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - квітень 2012 року.»;
ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №453/22-3/37810726 від 26.11.2012 р. по TOB «К-В-С» (код ЄДРПОУ 37810726) «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «К-В-С», код за ЄДРПОУ 37810726 щодо підтвердження сум податкового зобов'язання та податкового кредиту задекларованих у Деклараціях з податку на додану вартість за серпепь-жовтень 2012 року».
При цьому податковим органом в ході перевірки не з'ясовано чи відбувалось фактично надання послуг від продавця (постачальника) до покупця, а також не вивчались документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та реалізацію торгово-матеріальних цінностей, що перевозились.
Суд вважає, що висновки відповідача не ґрунтуються на нормах законодавства з нижчевикладених підстав, у зв'язку з чим підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Частиною 1 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено визнання датою виникнення права платника податку на податковий кредит за датою здійснення першої з таких подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Інших підстав для включення до складу податкового кредиту витрат не передбачено.
Згідно з п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.
Тобто, підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження податковими накладними сум податку, включеного до податкового кредиту на момент перевірки платника податку. Враховуючи, що на момент перевірки податкові накладні були в наявності у TOB «Еко Грейн», підприємством дотримані положення п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу.
Також в акті перевірки не доведено, що придбані TOB «Еко Грейн» послуги не отримані та невикористані в господарський діяльності підприємства.
Крім того, факт визнання з боку контрагента будь-яких протиправних дій не тягне за собою наслідків щодо зміни бази оподаткування та обов'язку підприємства коригувати раніше заявлені показники податкових зобов'язань, оскільки це не передбачено законодавством про оподаткування.
Суд звертає увагу на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом вимог законодавства. Невиконання TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.Є.», TOB «Укрвторметагро» своїх податкових зобов'язань, як про це зазначається в Акті перевірки, не є порушенням ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України саме позивачем.
Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у роз'ясненні від 02.06.2011 року N 742/11/13-11, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.
Первинними документами, які є в наявності у позивача підтверджується, що господарські операції з TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.С», TOB «Укрвторметагро» та позивачем оформлені відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, підтвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (із змінами та доповненнями), а саме є: договори про надання послуг організації перевезення вантажів, додаткові годи, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки. Позивачем надані суду копії належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку є факт здійснення господарської операції, який повинен підтверджуватись наявними у підприємства первинними документами складеними відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
В свою чергу, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІУ, якщо відомості, які підтягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Органом державної податкової служби в акті перевірки не заперечується, що на момент видачі податкових накладних TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.Є.», TOB «Укрвторметагро» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах оформили та видали позивачу податкові накладні.
Таким чином, надані позивачем для перевірки документи на підтвердження господарських операцій з TOB «Негоциант Агро», TOB «К.В.Є.», TOB «Укрвторметагро» є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій, що спростовує посилання відповідача на наяність порушень з боку позивача.
Суд вважає, що посилання податкової на доведеність факту фіктивного характеру господарських операцій між TOB «Негоциант Агро». TOB «К.В.С», TOB «Укрвторметагро» та TOB «Еко Грейн» на підставі Актів отриманих від: ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 267/23-513/33016850 від 04.03.2011 року по TOB «Укрвторметагро» «Про неможливість проведення перевірки TOB «Укрвторметагро, з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010р.»; ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 4360/22-5/34598776 від 02.08.2012 року по TOB «Негоциант Агро» «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «Негоциант Агро», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - квітень 2012 року.»; ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №453/22-3/37810726 від 26.11.2012 р. по TOB «К-В-С» « Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «К-В-С» щодо підтвердження сум податкового зобов'язання та податкового кредиту задекларованих у Деклараціях з податку на додану вартість за серпепь-жовтень 2012 року» не можуть братися до уваги.
По-перше, податковою не враховані приписи ст. 234 ЦК України яка визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.
Тому посилання на Акти, отриманні від іншого податкового органу не можуть братись до уваги як доказ на підтвердження наявності умислу у позивача на здійснення заздалегідь фіктивних господарських операцій.
По-друге, як зазначено представником позивача, дії податкових органів по складанню зазначених Актів, а саме: ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 267/23-513/33016850 від 04.03.2011 року по TOB «Укрвторметагро» про неможливість проведення перевірки TOB «Укрвторметагро, питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010р.»; ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 4360/22-5/34598776 від 02.08.2012 року по TOB «Негоциант Агро» «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «Негоциант Агро», код 34598776 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - квітень 2012 року.»; ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №453/22-3/37810726 від 26.11.2012 р. по TOB «К-В-С» « Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «К-В-С», щодо підтвердження сум податкового зобов'язання та податкового кредиту задекларованих у Деклараціях з податку на додану вартість за серпепь-жовтень 2012 року» оскаржені в адміністративних судах.
Таким чином, на думку суду, обставини одержання економічного ефекту, за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
Крім того, як встановлено судом, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, вказані підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а отже відповідно до ст. 9 Закону про ПДВ мали право виписувати податкові накладні.
Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон N 334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ).
Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ "Еко Грейн" вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами.
Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)(п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягаютъ включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Аналогічні норми закріплені у ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року за №2755-VI.
Відтак, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно та необґрунтовано зроблено висновки про порушення ТОВ "Еко Грейн" вимог податкового законодавства, адже позивачем підтверджені факти здійснення господарських операцій відповідними первинними документами, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість задекларовані належним чином.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржені податкове повідомлення рішення прийняті всупереч також п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, тому підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з аналізу діючого на момент виникнення спірних правовідносин Податкового законодавства, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Грейн" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003592220 та №0003602220від 02.08.2013 року.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 вересня 2013 року.
Суддя Бутенко А.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2013 |
Оприлюднено | 01.10.2013 |
Номер документу | 33787154 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бутенко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні