Постанова

від 23.09.2013 по справі 299/3190/13-а

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Леньо В.В., при секретарі Дорда Д.В., за участі представників позивача - ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, представника відповідача - Товт М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_4 до Чепівської сільської ради Виноградівського району про визнання незаконним та скасування рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013року,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Чепівської сільської ради Виноградівського району про визнання незаконним та скасування рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка, ОСОБА_4, проживає в АДРЕСА_1. За даною адресою вона проживала разом із своїм покійним братом ОСОБА_5. Рідний брат позивачки, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту після смерті не залишав. Спадкоємці першої черги спадщину не прийняли. Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Заява про відмову від спадщини позивачкою не подавалась, тому спадщину за померлим ОСОБА_5 позивачка прийняла у встановленому законом порядку. До складу спадкового майна входили земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2, та земельна ділянка в с.Чепа пл.Спортивна розміром 0,25 га. Дані земельні ділянки належали ОСОБА_5 на підставі рішення Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року «Про вилічення земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» та на підставі рішення Чепівської сільської ради №148 від 28.09.2004 року «Про передачу земельних ділянок у приватну в часність». 09 липня 2013 року Чепівська сільська рада прийняла рішення №195, яким вирішила: «1. Припинити дію рішення сьомої сесії двадцять другого скликання Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року «Про виділення земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих будинків», а саме пункту 8. ОСОБА_5 АДРЕСА_2…3. Припинити дію рішення 13 сесії 4 скликання Чепівської сільської ради від 28.09.2004 №148 «Про передачу ділянок у приватну власність», а саме пункт 2. ОСОБА_5 АДРЕСА_3, 0,40 га.» Позивач вважає рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013 року незаконним, та просить суд таке скасувати.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини та вимоги позову підтримали повністю та просять суд такі задовольнити, з підстав наведених в адміністративному позові.

Представник відповідача - Товт М.М. в судовому засідання вимоги позову заперечив.

Вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, обстеживши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними і підлягають задоволенню повністю, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач в своїй заяві.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд проходить до наступного висновку.

Так в судовому засіданні встановлено, що рідний брат позивачки, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Також встановлено, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5 входили земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_2, та земельна ділянка в с.Чепа пл.Спортивна розміром 0,25 га. Дані земельні ділянки належали ОСОБА_5 на підставі рішення Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року «Про вилічення земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків» (а.с.7) та на підставі рішення Чепівської сільської ради №148 від 28.09.2004 року «Про передачу земельних ділянок у приватну в часність» (а.с.8).

09 липня 2013 року Чепівська сільська рада прийняла рішення №195, яким вирішила: «1. Припинити дію рішення сьомої сесії двадцять другого скликання Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року «Про виділення земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих будинків», а саме пункту 8. ОСОБА_5 АДРЕСА_2… 3. Припинити дію рішення 13 сесії 4 скликання Чепівської сільської ради від 28.09.2004 №148 «Про передачу ділянок у приватну власність», а саме пункт 2. ОСОБА_5 АДРЕСА_3, 0,40 га.» (а.с.6)

Судом встановлено що оскаржуваним рішенням Чепівська сільська рада вирішила припинити дію рішення Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року та рішення Чепівської сільської ради від 28.09.2004 №148 «Про передачу ділянок у приватну власність».

Так Конституційний Суд України, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України, в рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селиш та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають, конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Пункт 5 Рішення Конституційного суду України №7 рп/2009 від 16 квітня 2009 року передбачає: «Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування с відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами; породжуючи у громадян впевненість у тому, то їхнє існуюче становите не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Так, рішення Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року та рішення Чепівської

сільської ради №148 від 28.09.2004 року є ненормативними актами, а актами індивідуальної дії, які не можуть бути скасовані самим органом місцевого самоврядування.

Чепівська сільська рада Виноградівського району прийняла рішення №197 від 09.07.2013 року про припинення дії рішень на підставі клопотання Державної інспекції сільського господарства від 26.06.2013 р. №04/3344/355. В даному клопотанні зазначається, що рішення Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року про падання земельної ділянки ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 31 Земельного кодексу України, чинного на момент прийняття рішення; рішення Чепівської сільської ради від 28.09.2004 року №148 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу, чинного на момент прийняття.

ОСОБА_5, як набувач права власності па земельні ділянки, не мав перевіряти правильність рішень Чепівської сільської ради щодо реалізації нею наданої чинним законодавством компетенції, а зобов'язаний був дотримуватися встановлених законом умов та порядку набуття манна. ОСОБА_5 мав обґрунтовані очікування щодо дотримання суб'єктом владних повноважень при прийняти ним рішень, вимог частини 2 статті 19 Конституції України, тобто, розраховував на те, що Чепівська сільська рада діятиме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Порушення порядку прийняття рішення Чепівською сільською радою не може бути безумовною підставою скасування такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» від 24 червня 2003 року зазначив про те, що с неприпустимим визнання недійсним договору, відповідно до якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон - «Суд дотримується такого порядку, що дії органу влади можуть бути розцінені як таю, що перешкоджають законним очікуванням заявника згідно із договором та позбавляють його частково тих міркувань, па підставі яких було укладено договір», зазначено в рішенні «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії».

Отже, позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа, суб'єкт приватного права, не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони припустилися помилки.

За таких обставин, Чепівська сільська рада не мала права приймати рішення, яким припинила дію попередніх своїх рішення про надання земельної ділянки на праві приватної власності ОСОБА_5

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні діяти на підставі) в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції Украйні або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Проте, Чепівська сільська рада припинила дію попередніх рішень прийнявши рішення №195 від 09.07.2013 року, вийшла за межі наданих законом повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом в чадних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вищезазначене підтверджує протиправність рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району № 195 від 09.07.2013 року.

Отже, розглянувши справу на підставі поданих доказів та у межах заявлених вимог, оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов заявлено підставно, обставини, наведені позивачем на обґрунтування вимог, знайшли підтвердження в судовому засіданні, та встановлені судом факти є достатніми для визнання в частині незаконним та скасування рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013року.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем в позові заявлена вимога про відшкодування витрат по справі з відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні 1147,00 грн., відповідно розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 458,80 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

За умовами Акту здачі-приймання наданих послуг за договором №ВРН-1 від 09 серпня 2013року, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_2 вартість однієї години роботи адвоката встановлена на рівні 450,00 грн.

Відповідно до наданого адвокатом розрахунку погодинної вартості послуг загальна кількість годин обслуговування становить 9 годин вартістю 4050,00 грн., з яких: надання юридичної консультації (4 години) - 1800,00 грн.; написання адміністративного позову (3 години) - 1350,00 грн.; написання адвокатських запитів (1 година) - 450,00 грн.; участь у судових засіданнях (1 година) - 450,00 грн.

Враховуючи, що вартість однієї години участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 4050,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-15,17-18, 69-71, 79, 86, 128, 158, 162-163, 167, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Чепівської сільської ради Виноградівського району про визнання незаконним та скасування рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013року - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Чепівської сільської ради Виноградівського району №195 від 09.07.2013року в наступній частині:

1. Припинити дію рішення сьомої сесії двадцять другого скликання Чепівської сільської ради від 29.11.1996 року «Про виділення земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих будинків», а саме пункту 8. ОСОБА_5 АДРЕСА_2,

3. Припинити дію рішення _13_. сесії 4 скликання Чепівської сільської ради від 28.09.2004 №148 «Про передачу ділянок у приватну власність», а саме пункт 2. ОСОБА_5 АДРЕСА_3 -0,40 га.».

Зобов'язати управління державного казначейства у Виноградівському районі головного управління державного казначейства України у Закарпатській області стягнути з відповідного місцевого бюджету на користь ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 34,41 гривень (тридцять чотири гривень 41 копійок) судового збору та 4050 гривень (чотири тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Стягнути з Чепівської сільської ради Виноградівського району (90361, Закарпатська область, Виноградівськпй район, с. Чепа, вул. Фогорош, 33, код ЄДРПОУ 04349225) на користь ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 34,41 гривень (тридцять чотири гривень 41 копійок) судового збору та 4050 гривень (чотири тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. В. Леньо