Ухвала

від 19.09.2013 по справі 815/27/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р.Справа № 815/27/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Глашатай» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Приватне підприємство "Глашатай" (далі - ПП "Глашатай") звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Комінтернівському районі), в якому просив визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС № 0003642301 та № 0003652301 від 25.09.2012 року про визначення грошового зобов'язання та штрафних санкцій ПП "Глашатай" та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС № 0003642301 від 25.09.2012 року, яким ПП "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55495,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 44396 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 11099 грн., та № 0003652301 від 25.09.2012 року, яким ПП "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 52851,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 42281,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 10570,00 грн. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що чинне законодавство не ставить у залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактично сплати контрагентом податку до бюджету, а наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. З урахуванням зазначеного, на думку позивача, ним також було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях з ТОВ "Інфостіл 2008" та ТОВ "Компанія Ракурс-Плюс".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення

Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 25.09.2012 року № 0003642301, яким приватному підприємству "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55495,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 44396 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 11099 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 25.09.2012 року № 0003652301, яким приватному підприємству "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 52851,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 42281,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 10570,00 гривень.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Комінтернівському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 14.03.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань взаємовідносин ПП "Глашатай", з ТОВ "Інфостіл 2008", за період березень, квітень 2012 року та ТОВ "Компанія Ракурс Плюс", за травень 2012 року, за результатом чого складено акт перевірки від 13.09.2012 року № 627/22-35695338 (а.с. 12-37).

Зазначеним актом встановлено порушення ПП "Глашатай" п. 138.4 ст. 138, пп. 129.1.1. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 44396 грн.: у 1 кварталі 2012 року - у сумі 10483 грн. 2 кварталі 2012 року - у сумі 33913 грн.; ст. 188, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 42281 грн., в тому числі по періодах: березень 2012 року - у сумі 9983 грн., квітень 2012 року - у сумі 14581 грн., травень 2012 року - у сумі 17717 грн.; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України; ст.ст. 203, 215, 228, 875, 877, 882 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 року № 0003642301, яким ПП "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55495,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 44396 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 11099 грн. (а.с. 10);

- податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 року № 0003652301, яким ПП "Глашатай" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 52851,00 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 42281,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 10570,00 грн. (а.с. 11).

З матеріалів справи також вбачається, що протягом березня-травня 2012 року позивач здійснював господарські операції з ТОВ "Інфостіл 2008" та ТОВ "Компанія "Ракурс Плюс", внаслідок яких позивачем формувався податковий кредит з податку на додану вартість, а також витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Як вбачається з акта перевірки, встановлені з боку позивача порушення пов'язуються відповідачем із відомостями, отриманими за результатами зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ "Інфостіл 2008" та ТОВ "Компанія Ракурс Плюс", що знайшли своє відображення у відповідних актах, та які, на думку відповідача, свідчать про відсутність у вказаних підприємств необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність за місцезнаходженням, відсутність наміру настання реальних наслідків внаслідок укладених правочинів, у зв'язку з чим вказані підприємства є такими, що мають ознаки нікчемності. При цьому, як вбачається з акта перевірки, первинні бухгалтерські документи позивача, хоча й надавались до перевірки, окремо не аналізувались відповідачем, тоді як висновок про встановлені порушення ґрунтується виключно на даних стосовно контрагентів позивача, відображених у відповідних актах перевірок.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи у суді відповідачем не наведено жодних доводів щодо визнання недійсними у встановленому законодавством порядку правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Інфостіл 2008" та ТОВ "Компанія Ракурс Плюс", або встановленням вироку суду факту фіктивного підприємництва відносно керівників відповідних юридичних осіб.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а належних документальних доказів недійсності згаданих договорів відповідачем до суду не надано, суд правильно зазначив, що висновок відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами договорів, є безпідставним.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Виходячи з положень п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Інфостіл 2008" були укладені договори від 01.03.2012 року (а.с. 55-57), від 02.04.2012 року (а.с. 67-69), від 03.04.2012 року (а.с. 79-80), відповідно до яких позивач (замовник) доручав ТОВ "Інфостіл-2008" (виконавець), а останній приймав на себе зобов'язання щодо виготовлення металевих конструкцій, що іменуються "білл-борд" відповідно до умов кожного окремого договору.

Крім того, позивачем також були укладені договори із ТОВ "Компанія Ракурс Плюс" від 04.05.2012 року, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з надання послуг з друку та виготовленню рекламної продукції (а.с. 90-91), та від 10.05.2012 року щодо виготовлення металевої конструкції, що іменується "білл-борд", розміром 3,0 м х 6,0 м. (а.с. 101-103).

На виконання зазначених договорів ТОВ "Інфостіл 2008", ТОВ "Компанія Ракурс Плюс" виготовляли металеві конструкції або друковану продукцію відповідно, які передавались позивачеві на підставі актів приймання-передачі, копії яких наявні у матеріалах справи. Крім того, сторонами за договорами складались відповідні накладні, а також в порядку, передбаченому законодавством, ТОВ "Інфостіл-2008" складало та надавало позивачеві податкові накладні, зміст яких відповідає обсягам та вартості наданих позивачеві послуг відповідно до актів приймання-передачі та накладних. (а.с. 58-60, 70-72, 81-84, 92-94, 104-106).

Контрагентами позивача виставлялись рахунки, які оплачувались ним у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, завіреними банківською установою (а.с. 61-62, 73-74, 85-86, 95-96, 107-108).

Доставка виробленої на підставі продукції здійснювалась перевізником ФОП ОСОБА_2, з яким ТОВ "Глашатай" укладались відповідні договори, а після надання перевізником послуг складались акти наданих послуг. Крім того, позивачем до суду надані відповідні товарно-транспортні накладні (а.с. 63-66, 75-78, 87-89, 97-100, 109-112).

Судом також досліджені дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території Крижанівської сільської ради, видані ПП "Глашатай" на підставі відповідних рішень виконкому Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (а.с. 113-120), та укладений позивачем (замовник) з ФОП ОСОБА_3 (виконавець) договір від 27.03.2012 року, відповідно до якого виконавець приймає від замовника рекламне обладнання для проведення робіт з укріплення залізобетонної подушки, фарбування каркасу та встановлення зварної металевої конструкції розміром 3,0 х 6,0 м у кількості чотирьох штук. Виконавець за цим договором зобов'язується здійснити установку готового рекламного обладнання за наступними адресами: вул. Бочарова, 44, вул. Бочарова, 60, вул. Сахарова. вул. Бочарова; вул. Висоцького, вул. Сахарова (а.с. 121-123).

Виконання умов цього договору підтверджується відповідними актами приймання-передачі металевих конструкцій від замовника до виконавця, актом прийому-передачі наданих послуг від 25.12.2012 року, а також відповідним рахунком та платіжним дорученням (а.с. 124-128).

Таким чином, придбані позивачем у ТОВ "Інфостіл 2008", ТОВ "Компанія Ракурс Плюс" конструкції відповідно до отриманих дозволів на розміщення рекламних конструкцій були встановлені іншим суб'єктом господарювання з метою отримання ПП "Глашатай" доходів від розміщення рекламної продукції на них, тобто, для використання у власній господарській діяльності.

Отже, судом встановлено, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ "Інфостіл 2008", ТОВ "Компанія "Ракурс Плюс" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, та позивачем дотримано умов, встановлених податковим законодавством для формування витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Поряд з цим, на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, які б підтверджували встановлені ним обставини щодо підприємств-контрагентів позивача, тоді як сам по собі акт перевірки не є доказом тих обставин, про які в ньому зазначено, а становить собою лише документ, який акумулює певну відому інформацію з приводу діяльності підприємства та не має преюдиціального значення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Глашатай» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді: