Постанова

від 23.09.2013 по справі 820/7709/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 вересня 2013 р. № 820/7709/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Голуб М.С.,

за участю:

представника позивача - Суркової Л.П.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехпроект" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехпроект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000532201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936), яким ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" збільшено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на 44191,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій 1,00 грн., разом - 44192,00 грн.; визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000542201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936), яким ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" збільшено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість на 531588,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій 265794,00 грн., разом - 797382,00 грн.; визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000552201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936) щодо зменшення ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року - червень 2011 року у розмірі 348333 грн., за липень 2011 року у розмірі 132743 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, так як прийняті відповідачем протиправно, необґрунтовано, всупереч чинному законодавству України з питань оподаткування, з виходом за межі компетенції, встановленої Конституцією України, та ПК України для органів державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" (далі - ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ", ТОВ "Гідротехпроект") зареєстроване як юридична особа 27.10.2009 року виконавчим комітетом Харківської міської ради (т.1 а.с. 111-112).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" за КВЕД-2010 є: консультування з питань інформатизації; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 16.11.2009 року (а.с.113).

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гідротехпроект» (код ЄДРПОУ 36627281) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "НТФ "Технософт" (код ЄДРПОУ 36458445), з ТОВ "НТЦ "Інфософт" (код ЄДРПОУ 36986398), з ТОВ "НТЦ "Софт Інтеграл" (код ЄДРПОУ 37131392), з ТОВ "НТЦ "Грід Системи" (код ЄДРПОУ 37365069), ТОВ "НТО "Софт-Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 36457847) за період 2010 - 2012 роки, за результатами якої було складено акт від 05.08.2013 року № 160/22-01/36627281. Перевіркою було встановлено такі порушення:

- порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 1 034 628 грн., в тому числі по періодах: у липні 2011 року на суму 215 956 грн.; у серпні 2011 року на суму 25 551 грн.; у вересні 2011 року на суму 182 168 грн.; у жовтні 2011 року на суму 360 грн.; у листопаді 2011 року на суму 107 553 грн.; у березні 2012 року на суму 3 825 грн.; у квітні 2012 року на суму 43 258 грн.; у травні 2012 року на суму 172 384 грн.; у червні 2012 року на суму 261 565 грн.; у липні 2012 року на суму 22 008 грн. та завищено суму від'ємного значення податкового періоду, в тому числі по періодах: у листопаді 2010 року в розмірі 348 333 грн.; у грудні 2010 року в розмірі 348 333 грн.; у січні 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у лютому 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у березні 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у квітні 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у травні 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у червні 2011 року в розмірі 348 333 грн.; у липні 2011 року в розмірі 132 743 грн.;

- п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток всього на 609 737 грн., сформованого за рахунок отримання витрат ТОВ "НТФ "Технософт" (код ЄДРПОУ 36458445), ТОВ "НТЦ "Інфософт" (код ЄДРПОУ 36986398), ТОВ "НТЦ "Софт Інтеграл" (код ЄДРПОУ 37131392), ТОВ "НТЦ "Грід Системи" (код ЄДРПОУ 37365069), ТОВ "НТО "Софт-Інжиніринг" (код ЄДРПОУ 36457847), в тому числі по періодах: 2 кварталі 2011 року на 11 071 грн.; 3 кварталі 2011 року на 33 121 грн.; 1 кварталі 2012 року на 13 474 грн.; 2 кварталі 2012 року на 552 071 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення (т.1 а.с. 16-18):

- від 21.08.2013 року № 0000532201 у загальному розмірі 44192,00 грн., у тому числі за основним платежем - 44191,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

- від 21.08.2013 року № 0000542201 у загальному розмірі 797382,00 грн., у тому числі за основним платежем - 531588,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 265794,00 грн.;

- від 21.08.2013 року № 0000552201, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість.

Позивач не погодився із зазначеними діями податкового органу та оскаржив їх в адміністративному порядку начальнику ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. За результатами розгляду заперечення були частково задоволені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області. Таким чином, нараховані суми податкових зобов'язань ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2013 р. №№ 0000532201, 0000542201, 0000552201 складаються із господарських відносин з такими контрагентами: ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" та ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ".

Отже, судом досліджуються правовідносини, які виникли між ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" та його контрагентами ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" та ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ".

Щодо правовідносин позивача з ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" судом встановлено, що між ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" (виконавець) та ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" (замовник) 01.07.2010 року було укладено договір № 2/УП/2010, за яким ТОВ «НТФ «ТЕХНОСОФТ» взяло на себе зобов'язання на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування, своїми силами здійснювати роботи з копіювання, друкування, сканування, фальцювання, переплітання, тощо проектно - технічної документації, а позивач - приймати та сплачувати такі роботи (т.1 а.с. 136-139).

Роботи за договором здійснювались на підставі замовлень-специфікацій (т.1 а.с. 144, 147, 150, 153), приймалися відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг (т.1 а.с. 145, 148, 151, 154).

Відповідно до цього ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" були виписані ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" податкові накладні, які відповідають вимогам ст. 201 ПК України (т.1 а.с. 146, 149, 152, 155).

Розрахунки за договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними доручення банку (т. 1 а.с. 156-159).

Судом встановлено, що виконуючи господарську діяльність в виді проектування у сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва позивач зобов'язаний надавати іншим контрагентам - замовникам відповідної проектної документації таку документацію в декількох екземплярах. Враховуючи складність об'єкту проектування проектна документація, яка має надаватися позивачем лише за одним договором (контрактом), може бути представлена в кількості більше, ніж 10 томів креслень, відомостей, схем, таблиць, та іншої форми викладання технічної інформації одного екземпляру документації. Отже, є об'єктивна необхідність для виконання наведених дій залучати третіх осіб, що і було здійснено у випадку із ТОВ «НТФ «ТЕХНОСОФТ».

01.01.2011 року між ТОВ "НТФ ТЕХНОСОФТ" (орендодавець) та ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" (орендар) було укладено договір оренди № 2/Т/2011, за яким ТОВ «НТФ «ТЕХНОСОФТ» передало у платне строкове користування майно, а позивач - взяв на себе зобов'язання здійснювати сплату за орендоване майно на умовах, встановлених договором (т.1 а.с. 160-162).

Перелік орендованого майна змінювався, про що сторонами укладалися відповідні додаткові угоди та підписувався акт приймання-передачі майна (т.1 а.с. 163-168).

Реальність здійснення правовідносин між позивачем та його контрагентом підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг (т.1 а.с. 169, 171, 173, 175), на підставі чого ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" були виписані позивачу податкові накладні, які відповідають вимогам законодавства (т.1 а.с. 170, 172, 174, 176-177).

Розрахунки проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями банку (т.1 а.с. 178-182).

Як вбачається з актів приймання-передачі майна, орендоване позивачем майно так само було необхідне товариству для виконання робіт із проектування у сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва, але придбання у власність подібного обладнання для позивача було економічно недоцільним (з урахуванням ринкових цін на таке обладнання, його швидкого морального старіння та неможливості забезпечити господарську діяльність із проектування, візуалізації проектів, тощо, протягом тривалого часу).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ФІРМА "ТЕХНОСОФТ" на момент виникнення правовідносин з позивачем було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що встановлено матеріалами справи.

Отже, ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ" виконало свої зобов'язання за даними договорами, а ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" прийняло надані послуги, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "НТФ "ТЕХНОСОФТ".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" судом встановлено такі обставини.

Між ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" (замовник) та ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" 26.07.2010 року № 26-07/10, за яким ТОВ «НТЦ «СОФТ ІНТЕГРАЛ» взяло на себе зобов'язання власними силами та за Технічним завданням позивача виконати роботи за темою "Вплив вологості, температури довкілля, занурення у воду (при затопленні кабельного тунелю) на параметри оптичного кабелю, що викликають зміни характеристик сигналу, який передається", а позивач - прийняти та сплатити ці роботи (т.1 а.с. 183-186). До договору було укладено протокол погодження договірної ціни.

З метою виконання зазначеного договору сторонами було затверджено та підписано технічне завдання (т.1 а.с. 189-191). Виконання зазначеного технічного завдання підтверджується актом здавання-приймання робіт (т.1 а.с. 192) та звітом до договору від 26.07.2010 року № 26-07/10 "Вплив вологості, температури довкілля, занурення у воду (при затопленні кабельного тунелю) на параметри оптичного кабелю, що викликають зміни характеристик сигналу, який передається", який міститься в матеріалах справи (т.3 а.с. 249).

На підставі цього ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" виписало ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" податкову накладну (т.1 а.с. 193). Розрахунки за даним договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням банку (т.1 а.с. 194).

28.07.2010 року між позивачем (замовник) та ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" (виконавець) було укладено договір № 28-07/10, за яким ТОВ «НТЦ «СОФТ ІНТЕГРАЛ» взяло на себе зобов'язання власними силами та за Технічним завданням позивача виконати роботи за темою «Моделювання граничних режимів електроенергетичних систем із врахуванням вживання високовольтних силових кабелів з XLPE ізоляцією на напругу 110-500 кВ», а позивач - прийняти та сплатити ці роботи (т.1 а.с.195-198). Відповідно до зазначеного договору сторонами було затверджено та підписано Технічне завдання за темою "Вплив вологості, температури довкілля, занурення у воду (при затопленні кабельного тунелю) на параметри оптичного кабелю, що викликають зміни характеристик сигналу, який передається".

Роботи за договором були виконані, що підтверджується актом здавання-приймання робіт (т.1 а.с. 204) та звітом до договору від 28.07.2010 року № 28-07/10 "Моделювання граничних режимів електроенергетичних систем із врахуванням вживання високовольтних силових кабелів з XLPE ізоляцією на напругу 110-500 кВ", який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до цього ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" виписало позивачу податкову накладну (т.1 а.с. 206). Розрахунки проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням банку (т.1 а.с. 205).

Також судом встановлено, що 11.07.2011 року між ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" (замовник) та ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" (виконавець) було укладено договір № 11/07-2011, за яким ТОВ «НТЦ «СОФТ ІНТЕГРАЛ» взяло на себе зобов'язання власними силами та за Технічним завданням позивача виконати роботи за темою «Математичне моделювання динаміки метасоматозу і його вплив на фільтраційні консолідацію і тривалу міцність ґрунту в тілі ґрунтової греблі гідротехнічної споруди України», а позивач - прийняти та сплатити ці роботи (т.1 а.с. 207-211). Сторонами договору було затверджено та підписано Технічне завдання на розробку роботи за темою «Математичне моделювання динаміки метасоматозу і його вплив на фільтраційні консолідацію і тривалу міцність ґрунту в тілі ґрунтової греблі гідротехнічної споруди України». Виконання зазначеного завдання підтверджується актом здавання-приймання робіт (т.1 а.с. 217) та звітом до договору від 11.07.2011 року № 11/07-2011 «Математичне моделювання динаміки метасоматозу і його вплив на фільтраційні консолідацію і тривалу міцність ґрунту в тілі ґрунтової греблі гідротехнічної споруди України» (т.5 а.с. 1-250).

ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" виписало ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" податкові накладні, які відповідають вимогам податкового законодавства (т.1 а.с. 221-223). Розрахунки проводились в безготівковій формі (т.1 а.с. 218-220).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "СОФТ ІНТЕГРАЛ" на момент виникнення правовідносин з позивачем було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що встановлено матеріалами справи. 30.05.2013 року ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" подало до податкового органу заяву про припинення платника податків, однак суд не бере до уваги цей факт, оскільки правовідносини позивача з ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" мали місце в 2010-2011 роках.

Отже, ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ" виконало свої зобов'язання за даними договорами, а ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ" прийняло надані послуги, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "НТЦ "СОФТ ІНТЕГРАЛ".

З пояснень представника позивача вбачається, що на виконання робіт як за договорами із ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ», так і іншими договорами щодо проектування гідроелектростанцій, розташованих на митній території України, ТОВ «ГІДРОТЕХПРОЕКТ» від ТОВ «НТЦ «СОФТ ІНТЕГРАЛ» було придбане та використане ТОВ «ГІДРОТЕХПРОЕКТ» під час виконання робіт з проектування (з урахуванням реконструкції) діючих та таких, що будуються гідроелектростанцій, їх окремих споруд, елементів конструкцій, тощо, фізико-математичні моделі - роботи за темами «Вплив вологості, температури довкілля, занурення у воду (при затопленні кабельного тунелю) на параметри оптичного кабелю, що викликають зміни характеристик сигналу, який передається», «Моделювання граничних режимів електроенергетичних систем із врахуванням вживання високовольтних силових кабелів з XLPE ізоляцією на напругу 110-500 кВ», «Математичне моделювання динаміки метасоматозу і його вплив на фільтраційні консолідацію і тривалу міцність ґрунту в тілі ґрунтової греблі гідротехнічної споруди України».

Отримані від ТОВ «НТЦ «СОФТ ІНТЕГРАЛ» фізико-математичні моделі - роботи надали можливість підвищити загальний рівень якості робіт ТОВ «ГІДРОТЕХПРОЕКТ» та зменшити об'єктивні ризики робіт ТОВ «ГІДРОТЕХПРОЕКТ» з проектування гідроелектростанцій, їх окремих споруд, елементів конструкцій, тощо, розташованих на митній території України, що створюються природними чинниками та впливають на тривалість працездатності спроектованих ТОВ «ГІДРОТЕХПРОЕКТ» конструкцій.

В матеріалах справи містяться зразки робіт, які виконуються ТОВ "ГІДРОТЕХПРОЕКТ", а також огляд діяльності позивача (т.6 а.с. 17-48).

Таким чином, суд приходить до висновку, що роботи та послуги, надані контрагентами позивача, були використані ним у своїй подальшій господарській діяльності.

Дефектність первинних документів, які було укладено між позивачем та зазначеними вище контрагентами, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.

Посилання відповідача на висновки актів перевірок контрагентів позивача суд не бере до уваги, оскільки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області не доведено нереальність здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Судом розглянуто справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло під час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з абзацами 1-4 п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст .7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацом 1 п. п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. п. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Згідно з п. п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на наведене, з підстав наявності здійснення господарських операцій і первинних документів, складених згідно чинного законодавства України, позивач правомірно відніс суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: cуми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті». При цьому згідно абзацу третього п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності».

Абзацом 1 п. п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України встановлено, що платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами».

Згідно з п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами, є чинними та не визнаними у встановленому порядку недійсними.

Судом також встановлено, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Судом встановлено, що придбання позивачем товарів, а також отримання робіт та послуг безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність отримання виконаних робіт і наданих послуг.

Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги законодавства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Таким чином, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000532201, від 21.08.2013 року № 0000542201 та від 21.08.2013 року № 0000552201, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехпроект" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсзі.

Визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000532201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936), яким ТОВ "Гідротехпроект" збільшено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на 44191,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій 1,00 грн., разом - 44192,00 грн.

Визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000542201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936), яким ТОВ "Гідротехпроект" збільшено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість на 531588,00 грн. та нараховано суму штрафних санкцій 265794,00 грн., разом - 797382,00 грн.

Визнати протиправним і скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року № 0000552201, складене Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄДР 22705936) щодо зменшення ТОВ "Гідротехпроект" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2010 року - червень 2011 року у розмірі 348333 грн., за липень 2011 року у розмірі 132743 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехпроект (код ЄДРПОУ 36627281) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев`яноста чотири) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2013 року.

Суддя Н.А. Полях