Ухвала

від 25.09.2013 по справі 509/1182/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/6231/13

Головуючий у першій інстанції Бичковський Є.Л.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 25 жовтня 1958 року батьки сторін зареєстрували шлюб, під час якого вони як подружжя набули право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1. Також на праві спільної часткової власності їм у рівних частинах належав автомобіль BA3-2103, реєстраційний номер НОМЕР_2. Крім цього, матір ОСОБА_5 набула право власності на призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки площею 0,8439 га АДРЕСА_2; площею 0,8441 га АДРЕСА_3; площею 0,7658 га АДРЕСА_4, а батько ОСОБА_6 набув право власності на призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку площею 0,250 га АДРЕСА_1.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 її спадщину прийняли позивач та батько сторін ОСОБА_6. Відповідачка від спадщини матері ОСОБА_3 відмовилась на користь свого рідного брата - позивача по цій справі.

Батько сторін ОСОБА_6 не встиг отримати правовстановлюючі документи на свою частку у спадщині дружини ОСОБА_5 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони прийняли його спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтво про право власності на вищезазначене спадкове майно. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на 2/3 частин автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8439 га АДРЕСА_2; на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8441 га АДРЕСА_3; на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,7658 га АДРЕСА_4; на 2/3 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку літ.Ааа1, загальною площею 98,0 кв.м, житловою площею 57,6 кв.м, літньої кухні літ. Б, вбиральні літ. В, гаражу літ. Г, кладової літ. Д, підвалу з шийкою літ. Ее, сараю літ.Ж, споруд №1-4,I; на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,250 га АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за законом про визнання права приватної власності у порядку спадкування за законом задоволений частково.

Визнано у порядку спадкування за законом право власності ОСОБА_3 на 2/3 частин автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8439 га АДРЕСА_2; право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8441 га АДРЕСА_3; право власності на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,7658 га АДРЕСА_4; право власності на 2/3 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку літ.Ааа1, загальною площею 98,0 кв.м, житловою площею 57,6 кв.м, літньої кухні літ. Б, вбиральні літ. В, гаражу літ. Г, кладової літ. Д, підвалу з шийкою літ. Ее, сараю літ. Ж, споруд №1-4,I; право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,250 га АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, визнавши за ним право власності на 2/3 частин земельної ділянки площею 0,250 га, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що в справі є повідомлення про отримання судової повістки (а.с. 213).

Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що спадкодавці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 25 жовтня 1958 року знаходились у зареєстрованому шлюбі, а сторони є їх дітьми. На підставі рішення Петродолинської сільської ради від 06 квітня 2005 року №179-IV ОСОБА_6 є власником призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельної ділянки площею 0,250 га АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123783400020020031, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №948965 від 03 травня 2007 року, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010752900194.

На цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що складається з житлового будинку літ.Ааа1, загальною площею 98,0 кв.м, житловою площею 57,6 кв.м, літньої кухні літ.Б, вбиральні літ.В, гаражу літ.Г, кладової літ.Д, підвалу з шийкою літ.Ее, сараю літ.Ж, споруд №1-4,1, які були придбані ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі-продажу від 16 листопада 1995 року. Право власності ОСОБА_6 на зазначене нерухоме майно зареєстровано 16 листопада 1995 року у Овідіопольському РБТІ, що підтверджується відповідним свідоцтвом внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України.

Також судом встановлено, що спірні земельні ділянки не є спільною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Матір сторін ОСОБА_5 заповіт не складала, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Її спадщину прийняли позивач та батько сторін ОСОБА_6 Відповідачка від спадщини матері ОСОБА_3 відмовилась на користь позивача та її заява не була нею відкликана.

Батько сторін ОСОБА_6 не отримав правовстановлюючі документи на свою частку у спадщині дружини ОСОБА_5, заповіт не складав, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сторони прийняли спадщину батька ОСОБА_5, шляхом звернення до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майно нотаріусом було відмовлено.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до вірного висновку, що після смерті матері сторін ОСОБА_5 відкрилась спадщина на: 1/2 частину автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; земельну ділянку площею 0,8439 га АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,8441 га АДРЕСА_3; земельну ділянку площею 0,7658 га АДРЕСА_4; 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, а позивач, у порядку спадкування за законом та з урахуванням відмови відповідачки від своєї частки спадщини матері на користь позивача, успадкував право на 2/3 частини цього майна, а саме: на 1/3 частину автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,8439 га АДРЕСА_2; на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,8441 га АДРЕСА_3; на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,7658 га АДРЕСА_4; 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Також після смерті батька сторін ОСОБА_6 відкрилась спадщина на: 2/3 частини автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,8439 га АДРЕСА_2; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,8441 га АДРЕСА_3; 1/3 частини земельної ділянки площею 0,7658 га АДРЕСА_4; 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1; на земельну ділянку площею 0,250 га АДРЕСА_1.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що сторони прийняли спадщину батька ОСОБА_6 та мають успадкували право на його спадкове майно у рівних частинах, та з урахуванням вже отриманих позивачем часток у цьому майні після смерті матері, остаточно за позивачем у порядку спадкування за законом після смерті батьків має бути визнано право власності на: 2/3 частин автомобілю BA3-2103, 1975 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8439 га під №39 Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області; 5/6 частин земельної ділянки площею 0,8441 га АДРЕСА_3; 5/6 частин земельної ділянки площею 0,7658 га АДРЕСА_4; 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,250 га АДРЕСА_1.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що при розгляді справи, суд невірно дійшов до висновку в частині визнання за ОСОБА_3 1/2 частини земельної ділянки площею 0,250 га АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 успадковує 2/3 ідеальних частин жилого будинку, а тому він повинен успадкувати і 2/3 ідеальних частин землі, які йому необхідні для його обслуговування, оскільки до спадкоємців житлового будинку переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені, не приймаються до уваги, оскільки позивачем не було надано до суду доказів щодо розміру земельної ділянки, яка має бути зайнята спадковою частиною будинку позивача, та площі, яка необхідна для її обслуговування, а це має істотне значення для визначення судом правової можливості відступу у цьому випадку від принципу рівності часток спадкоємців.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Г.О. Косогор

---

Н.В. Ісаєва