Рішення

від 24.09.2013 по справі 24/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.09.2013 Справа № 24/314

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка, ЄДРПОУ - 00131268

до відповідача: Державного підприємства „Сніжнеантрацит", м. Сніжне, Донецька область, ЄДРПОУ - 31906124

про: стягнення 1 111 668,40 грн.

за участю представників :

від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за дов. №354-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: Могила Д.В.- за дов. № 4 від 02.01.13 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Сніжнеантрацит", м. Сніжне, Донецька область про стягнення 1 111 668,40 грн., з яких 881 834,69 грн. - індекс інфляції, 229 833,75 грн. - 3 % річних, нарахованих на суму боргу стягнуту за рішенням суду №23/365 від 22.11.2004р., а також судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях договір № 17 від 26.12.1990р., копію рішення господарського суду Донецької області від 22.11.2004р. по справі № 23/365, розрахунок 3% річних та інфляційні, копію наказу Міністерства палива та енергетики України № 111 від 25.02.2002р., копію витягу з ЄДР по ДП «Сніжнеантрацит», копію свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «Донецькобленерго», платіжні доручення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, наголосивши, що рішенням від 22.11.2004р. по справі № 23/365 з відповідача було стягнуто борг за активну електричну енергію у розмірі 2 636 649,64 грн., ПДВ - 529 630,93 грн., екологічна складова - 11 839,21 грн., ПДВ - 2 367,91 грн. та борг за реактивну електроенергію у розмірі 65 731,00 грн. За період з 2005р. по 2008р. борг за цим рішенням був частково погашений на суму 266 924,66 грн. 19 травня 2008р. відповідач платіжним дорученням № 13 сплатив кредиторську заборгованість за активну електроенергію, спожиту з 2000р. по 2006р. у розмірі 12 417 485,38 грн. у тому числі ПДВ - 2 069 580,90 грн. Згідно акту звірки № 1 від 19.05.2008р. у загальну суму заборгованості увійшов й борг ДП «Сніжне антрацит» «Шахта «Ударник» за активну електроенергію у розмірі 2 899 585,80 грн., яка була погашена. На цей час рішення № 23/365 залишилось невиконаним на суму 79 938,12 грн., у тому числі за реактивну електроенергію - 65 731,00 грн. та екологічна складова (з ПДВ) 14 207,12 грн.

На підтвердження своїх доводів надав суду копію платіжного доручення № 13 від 19.05.2008р., копії актів звірки станом на 01.12.2010р., 01.10.2008р., 01.07.2011р., № 1, № 17 від 26.04.2002р.,

Ухвалами суду від 12.01.2012р. призначено судову економічну експертизу у справі № 24/314, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1) визначити розмір заборгованості за договором №17 від 26.12.1990 р. за спожиту електроенергію стягнуту за рішенням суду від 22.11.2004 р. №23/365 станом на момент пред'явлення позову; 2) визначити на яку суму збільшилась зазначена заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період, який визначений позивачем у позові №51юр-42250/11 від 28.10.2011р.; 3) визначити на яку суму збільшилась зазначена заборгованість внаслідок нарахування 3 % річних за період, який визначений позивачем у позові№51юр-42250/11 від 28.10.2011р.

09.04.2012р. до канцелярії господарського суду Донецької області від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 24/314 без виконання у зв'язку з не оплатою вартості експертного висновку за рахунком №168 від 07.02.2012 р.

Ухвалою від 28.04.2012р. доручено проведення судової економічної експертизи у справі № 24/314 експерту Кравець Ларисі Олексіївні. На вирішення експерту поставити ті ж самі питання, що й попередньому експерту.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 2/11/65 від 29.08.2013р. (а.с.103-147) експертом встановлено по першому питанню, що заборгованість за договором № 17 від 26.12.1990р., стягнута за рішенням суду від 22.11.2004р. № 23/365 станом на момент пред'явлення позову складає 3 246 218,69 грн., у тому числі за спожиту активну електроенергію - 3 166 280,57 грн., реактивну електроенергію - 65 731,00 грн. По другому та третьому питаннях експертом визначено, що заборгованість за договором № 17 від 26.12.1990р., стягнута за рішенням суду від 22.11.2004р. № 23/365, за період, визначений позивачем у позові № 51 юр-42250/11 від 28.10.2011р., внаслідок інфляційних процесів збільшилась на 1 115 326,19 грн., а внаслідок нарахування 3% річних на 290 615,40 грн.

Ухвалою від 09.09.2013р. провадження у справі № 24/314 поновлено з 24.09.2013р.

Позивач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Також надав пояснення № 51юр-71/13 від 24.09.2013р. у якому з висновком експерта погодився. Проти сплати відповідачем боргу за рішенням від 22.11.2004р. по справі № 23/365 заперечив. Наголосив, що у призначенні платежу у платіжному доручення № 13 від 19.05.2008р. на яке посилається відповідач зазначено: «За прострочену кредиторську заборгованість за електроенергію, спожиту в 2000-2006р. згідно ПКМУ № 108 від 27.02.2008р., акту звірки № 1 від 19.05.2008р., договору № 17 від 26.04.2002р., дод. Угоди б/н від 09.04.2008р., п.3 ст. 19 ЗУ «Про Держбюджет України на 2008р. в т.ч. ПДВ 2069580,63 грн. КЕКВ 1310». А отже, немає жодної вказівки на договір № 17 від 26.12.1990р., чи саме рішення від 22.11.2004р. по справі № 23/365, тобто з цього платіжного доручення не вбачається, що борг погашено саме за цим рішенням. На задоволенні позовних вимог наполягав.

Від відповідача також надійшли письмові пояснення у яких з він зазначив, що платіжним доручення № 13 від 19.05.2008р. перераховані кошти за прострочену кредиторську заборгованість за період з 2000р. по 2006р.. у тому числі й суму боргу, стягнуту за рішенням від 22.11.2004р. по справі № 23/365.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд ВСТАНОВИВ:

26.12.1990р. між виробничим енергетичним об'єднанням «Донбасенерго», правонаступником якого є ВАТ «Донецькобленерго» та шахта «Ударник» виробниче об'єднання «Торезантрацит» правонаступником якого є ДП «Сніжнеантрацит» було укладено договір на користування електричною енергією № 17, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію як різновид товару, а відповідач оплачувати її вартість.

Пізніше назву позивача з Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Рішенням господарського суду від 22.11.2004р. по справі № 23/365 стягнуто з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» борг за активну енергію у розмірі 2 636 649,64 грн., ПДВ - 529 630,93 грн., екологічна складова - 11 839,21 грн., ПДВ - 2 367,91 грн. та борг за реактивну енергію - 65 731,00 грн., крім того витрати на держмито 1 578,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 109,56 грн. (а.с. 9).

Вказане рішення набуло чинності.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду від 22.11.2004р. позивачем донараховані на заборгованість, стягнуту за цим рішенням 3% річних у загальному розмірі 229 833,75 грн. та інфляційні у загальному розмірі 881 834,69 грн.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішенням господарського суду від 22.11.2004 по справі № 23/365 мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №24/314.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за відповідним судовим рішенням суми основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін. Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

Посилання відповідача на сплату грошового зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на оплату простроченої кредиторської заборгованості за активну електроенергію на рахунок позивача у розмірі 12 417 485,38 грн. не заслуговує на увагу з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

У платіжному дорученні № 13 від 19.05.2008р. зазначено призначення платежу: «За прострочену кредиторську заборгованість за електроенергію, спожиту в 2000-2006р. згідно ПКМУ № 108 від 27.02.2008р., акту звірки № 1 від 19.05.2008р., договору № 17 від 26.04.2002р., дод. Угоди б/н від 09.04.2008р., п.3 ст. 19 ЗУ «Про Держбюджет України на 2008р. в т.ч. ПДВ 2069580,63 грн. КЕКВ 1310».

З наданого відповідачем платіжного доручення не вбачається, що відповідні грошові кошти сплачені саме в рахунок погашення заборгованості, що виникла в результаті невиконання договірних зобов'язань за договором договір № 17 від 26.12.1990р., які стягнуті з відповідача за рішенням господарського суду від 22.11.2004р. по справі № 23/365. А отже, суд не приймає відповідне платіжне доручення у якості доказу оплати ДП «Сніжнеантрацит» заборгованості.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не сплатив до цього часу у повному обсязі борг за договором №17 від 26.12.1990р., стягнутий за рішенням господарського суду Донецької області по справі №23/365 від 22.11.2004р., то позовні вимоги про стягнення донарахованих 3% річних та інфляційних на цю суму боргу є обгрунтованими.

Як вбачається, позивач здійснив донарахування на заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 2 490 311,58 грн. та реактивну електричну енергію у розмірі 65 731,00 грн., стягнуту на підставі рішення суду по справі №23/365 від 22.11.2004р., 3% річних у розмірі 223 923,36 грн. за період з 01.11.08 р. до 30.10.11р. на активну та 5 910,39 грн. за той же період на реактивну, загальна сума 3% річних донарахованих на суму боргу за рішенням від 22.11.2004р. по справі № 23/365 становить 229 833,75 грн.

Крім того відповідачем на заборгованість з активної електроенергії у розмірі 2 490 311,58 грн. та реактивної електроенергії в сумі 65 731,00 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 23/365 від 22.11.2004р., позивач здійснив донарахування інфляційних нарахувань - 859 157,50 грн. за період з 01.11.08 р. до 30.06.11 р. та 22 677,20 грн. за той же період відповідно, загальна сума інфляційної складової становить 881 834,69 грн.

На підставі клопотання позивача № 51юр-48/12 від 12.01.2012р. було призначено судову економічну експертизу у справі № 24/314, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерту поставлені наступні запитання: 1) визначити розмір заборгованості за договором №17 від 26.12.1990 р. за спожиту електроенергію стягнуту за рішенням суду від 22.11.2004 р. №23/365 станом на момент пред'явлення позову; 2) визначити на яку суму збільшилась зазначена заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період, який визначений позивачем у позові №51юр-42250/11 від 28.10.2011р.; 3) визначити на яку суму збільшилась зазначена заборгованість внаслідок нарахування 3 % річних за період, який визначений позивачем у позові№51юр-42250/11 від 28.10.2011р.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/65 від 29.08.2013р. (а.с.103-147) експертом встановлено по першому питанню, що заборгованість за договором № 17 від 26.12.1990р., стягнута за рішенням суду від 22.11.2004р. № 23/365 станом на момент пред'явлення позову складає 3 246 218,69 грн., у тому числі за спожиту активну електроенергію - 3 166 280,57 грн., реактивну електроенергію - 65 731,00 грн. По другому та третьому питаннях експертом визначено, що заборгованість за договором № 17 від 26.12.1990р., стягнута за рішенням суду від 22.11.2004р. № 23/365, за період, визначений позивачем у позові № 51 юр-42250/11 від 28.10.2011р., внаслідок інфляційних процесів збільшилась на 1 115 326,19 грн., а внаслідок нарахування 3% річних на 290 615,40 грн.

Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У експертному висновоку № 2/11/65 від 29.08.2013р., суми 3% річних та інфляційних нарахувань, стягнутих за рішенням суду від 22.11.2004р. № 23/365 більші ніж ті, що заявлені позивачем у позовній заяві, враховуючи, що позивачем у процесі розгляду справі не було заявлено клопотання про збільшення позовних вимог, а матеріали справи належних доказів сплати заборгованості з боку відповідача не містять, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі визначеному позивачем у позовній заяві, а саме стягнення Державного підприємства „Сніжнеантрацит" 881 834,69 грн. - індекс інфляції, 229 833,75 грн. - 3 % річних, нарахованих на суму боргу стягнуту за рішенням суду №23/365 від 22.11.2004р.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Змінити найменування позивача у справі № 24/314 з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" до Державного підприємства „Сніжнеантрацит", м. Сніжне, Донецька область про стягнення 1 111 668,40 грн., з яких 881 834,69 грн. - індекс інфляції, 229 833,75 грн. - 3 % річних, нарахованих на суму боргу стягнуту за рішенням суду №23/365 від 22.11.2004р - задовольнити.

Стягнути з підприємства „Сніжнеантрацит", м. Сніжне, Донецька область (86500, м. Сніжне, Донецька область, вул. Леніна, 32, ЄДРПОУ 31906124) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішенням суду Донецької області по справі №23/365 від 22.11.2004р. 3% річних в загальному розмірі 229 833,75 грн., інфляційні в загальному розмірі 881 834,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито та судовий збір у загальній сумі 11 353,00 грн., витрати на проведення судової експертизи - 11 674,08 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання ) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.09.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.: 1 - у справу, 1 - позивачу, 1 - відповідачу

(062) 381-91-20