Постанова

від 24.09.2013 по справі 904/2467/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2013 року Справа № 904/2467/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді :Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Погорєловій Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: Романова О.О. представник, довіреність №157/537 від 08.07.13;

від відповідача: Романенко Л.С. представник, довіреність №б/н від 05.08.13;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Аріс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р . у справі №904/2467/13

за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Аріс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 846,89грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. по справі №904/2467/13 (суддя - Рудовська І.А.) позов державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" задоволено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області, приватне підприємство "Аріс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- прийняти апеляційну скаргу до розгляду;

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013 року по справі №904/2467/13;

- прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі №904/2467/13 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І., судді Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

На підставі розпорядження голови суду Величко Н.Л. від 05.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням суддів Дмитренко А.К. та Прокопенко А.Є. у відпустці справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Дармін М.О., Чередко А.Є..

05.08.2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшов відзив від державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.. О.М. Макарова", в якому просить відмовити приватному підприємству "Аріс" в задоволенні апеляційних вимог викладених в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. по справі №904/2467/13, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013р. по справі №904/2467/13 залишити без змін, судові витрати по справі покласти на відповідача.

У судовому засіданні 06.08.2013 року оголошено перерву до 05.09.2013 року.

На підставі розпорядження голови суду Величко Н.Л. від 02.09.2013 року, у зв'язку з виходом на роботу суддів постійно діючої колегії Дмитренко А.К. та Прокопенко А.Є., справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

У судовому засіданні 05.09.2013 року оголошено перерву до 24.09.2013 року.

У судовому засіданні 24.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

У березні 2013 року державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Аріс" (далі - відповідач) про стягнення 43 894, 24 грн. - основного боргу, 1 574, 16 грн. - пені, 314, 85 грн. - 3 % річних, 63, 64 грн. - інфляційних втрат та стягнення судового збору.

Згідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

12.11.2007 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір №12/02-3047-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), згідно з умовами якого та з урахування Додаткової угоди від 21.05.2010 року про внесення змін до Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - не житлові вбудовані приміщення (далі - Майно) площею 624, 16 кв.м. розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46, що перебуває на балансі ДПВО ПМЗ ім. О.М. Макарова (далі - Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку/ актом оцінки на 26.07.2007 року і становить за незалежною оцінкою 1004529 грн. (п.1.1. Договору), а також підтверджується актом приймання - передачі від 12.11.2007 року (а.с. 13).

Згідно п. 3.1. Договору та Додаткової угоди від 21.05.2010 року про внесення змін до Договору орендна плата у розмірі - 20028, 82 грн./базова за лютий місяць 2010р./, без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2010 року, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 року №786 із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.3. Договору та Додаткової угоди від 21.05.2010 року про внесення змін до Договору орендна плата згідно розрахунку (додаток 1) перераховується таким чином:

- 70 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства - у розмірі 14020, 17 грн.;

- 30 % - балансоутримувачу - у розмірі 6008, 65 грн.

У відповідності до п. 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні зазначеному у Договорі.

Відповідно до пункту 10.1. Договору та Додаткової угоди від 06.04.2011 року про внесення змін до Договору "Цей договір є пролонгованим з 09.10.2010р. по 08.10.2012р. включно".

На виконання умов Договору позивачем відповідачу були виставлені платіжні вимоги - доручення: вересень 2012р. №047 від 28.09.2012р. - на суму 10979, 05 грн., жовтень 2012р. №062 від 31.10.2012р. - на суму 10 979, 05 грн., листопад 2012р. №081 від 30.11.2012р. - на суму 10 968, 07 грн., грудень 2012р. №094 від 28.12.2012р. - на суму 10 968, 07 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення орендної плати не виконав, у зв'язку із чим у орендаря утворилась заборгованість в розмірі 43 894, 24 грн., що є причиною спору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України та п. 7 стаття 193 Господарського кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (стаття 762 Цивільного кодексу України).

Основна заборгованість відповідача складає 43 894, 24 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків з приватним підприємством «Аріс» за період з 12.11.2007р. по 12.04.2013р. (а.с. 38-39).

Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 3.8. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 574, 16 грн. (за період з 15.10.2012р. - 25.02.2013р.).

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 314, 85 грн. (за період з 15.10.2012р. по 25.02.2013р.) та розрахунок інфляційних у сумі 63, 64 грн. за період з жовтня 2012р. по лютий 2013р.), суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Приватне підприємство "Аріс" посилається на те, що Договір не був нотаріально посвідчений та в установленому законом порядку зареєстрований, а отже такий договір є нікчемним.

Договір не може бути визнаний нікчемним так як підписувались сторонами додаткові угоди, тому зрозуміло, що Договір змінювався. Отже, договір оренди нерухомого майна №12/02-3047-ОД підписаний сторонами, а тому права і обовязки у сторін за цим договором виникли.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом правомірно позов задоволено так, як у відповідності до Договору оплата за оренду повина здійснюватись щомісяця та у повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аріс", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2013 року у справі №904/2467/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати іі прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.09.2013 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко