Рішення

від 24.09.2013 по справі 924/954/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2013 р.Справа № 924/954/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Прокурора Луцького району Волинської області, м. Луцьк в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцький район, Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСНАБ-ЗАХІД", м. Волочиськ, Волочиський район, Хмельницька область

про стягнення 124 630,68 грн., з яких 77 517,35 грн. заборгованості по орендній платі, 47 113,33 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

за участю Худенко І.О. - старший прокурор відділу прокуратури міста Хмельницького.

В судовому засіданні 24.09.2013р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: прокурор Луцького району Волинської області, м. Луцьк в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцький район, Волинська область звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 124 630,68 грн., з яких 77 517,35 грн. заборгованість по орендній платі та 47 113,33 грн. пені за невиконання відповідачем зобов`язань по договору оренди землі від 25.05.2006р.

В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що 25.05.2006р. між Торчинською селищною радою та ТОВ „ДОНСНАБ-ЗАХІД" був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для обслуговування адміністративних, господарських, виробничих приміщень та площадки для торгівлі сільськогосподарською технікою, що знаходиться по вул. Маяковського, 20 в смт. Торчин, Луцького району. Орендована земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту на території Торчинської селищної ради.

Посилається на те, що згідно вимог ст.ст.13, 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно вимог ст.193 ГК України, ст.ст.526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до п.п.2,3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 28 887 кв.м., на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна.

При цьому, п.7, 8, 9 вказаного договору передбачено, що орендна плата встановлюється у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік і становить 41 97,24 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням середньорічного індексу інфляції, нормативна грошова оцінка уточняється орендарем щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації, розрахованого Держкомземом, виходячи із середньорічного індексу інфляції. Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 15 числа місяця, за який проводиться оплата.

Посилається на те, що всупереч вимог даного договору оренди орендар взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по сплаті за оренду землі становить 77 517, 35 грн., за період з грудня 2011 року по травень 2013 року. Також, відповідно до п.12 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка за період з грудня 2012 по травень 2013 року становить 47 113, 33 грн.

Із врахування вищенаведеного прокурор просить задовольнити позов.

Прокурор в засіданні суду 24.09.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.

Представник позивача в засідання суду 24.09.2013р. не прибув, проте на адресу суду направив письмову заяву від 09.09.2013р. №302 , згідно якої розгляд справи просить проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Відповідач своїм процесуальними правами не скористались, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов, доказів заявленої до стягнення заборгованості не подав, хоча про слухання справи повідомлялись із направленням ухвал від 29.07.2013р., від 11.09.2013р. згідно реєстрів відправки кореспонденції суду №05-24/7703, №05-24/8832.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку учасників судового розгляду, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного їх повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донснаб-Захід", м. Волочиськ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Витягу із ЄДР станом на 26.06.2013р.

16.05.2006р. рішенням Торчинської селищної ради №2/5 було вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Донснаб-Захід" в оренду строком на 10 років площею 2,8887 га; передати ТОВ „Донснаб-Захід" в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 2,8887 га; затвердити орендну плату за земельну ділянку в сумі 3433,10 гривень; доручити селищному голові Торчинської селищної ради укласти від імені ради договір оренди земельної ділянки.

25.05.2006р. між Торчинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ „Донснаб-Захід" (орендар) було укладено договір оренди землі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис №040607600004 від 20.07.2006р.

Згідно п.1 вказаного договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування адміністративних, господарських, виробничих приміщень та площадки для торгівлі сільськогосподарською технікою на підставі рішення сесії Торчинської селищної ради від 16 травня 2006 року №2/5. Земельна ділянка, що є предметом цього договору, знаходиться на території Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області в смт. Торчин вулиця Маяковського, 20, кадастровий номер 0722855400:01:002:0188.

Вказаним договором сторони передбачили, що даний договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити про намір продовжити його дію орендодавця. (п. 6 договору).

Згідно п.7 вказаного договору передбачено, що орендна плата встановлюється у розмірі 8% (вісім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, і становить 41197,24 на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету Торчинської селищної ради Луцького району (призначення платежу: 13050200 „орендна плата за землю із юридичних осіб" .Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більше одного року.

Вказаним договором сторони передбачили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється із врахуванням середньорічного індексу інфляції. Нормативна грошова оцінка розраховується відповідним органом земельних ресурсів та уточнюється орендарем щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації, розрахованого Держкомземом, виходячи із середньорічного індексу інфляції. Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 15 числа місяця, за який проводиться оплата. (п. 8, 9 договору).

П.12 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожний день прострочення. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи „орендаря" „орендодавець" має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладання договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах. У разі визначення у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

26.06.2006р. відповідача як орендар прийняв від орендодавця земельну ділянку, про що сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки б/н.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач починаючи із грудня 2011р. припинив сплачувати орендну плату за землю, внаслідок чого за період з грудня 2011р. по травень 2013р. наявний борг в сумі 77 517,35 грн.

Оскільки заборгованість по орендних платежах залишилась непогашеною, прокурор в інтересах позивача звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 77 517,35 грн. та пені в сумі 47 113,33 грн. відповідно до поданого розрахунку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З положень ст.11 та ст.509 ЦК України вбачається, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 1 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998р. №161-XIV передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13 Закону).

Згідно ст.21 вказаного передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір оренди землі 25.05.2006р. (реєстраційний №040607600004 від 20.07.2006р.), яким передбачались взаємні права та обов'язки щодо передачі в оренду земельно ділянки та строків внесення оплати за оренду.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача наявний борг по орендній платі за землю в сумі 77 517,35 грн. за період з грудня 2011р по травень 2013р. включно, який прокурор просить стягнути з відповідача, звертаючись із даним позовом. Натомість, доказів про погашення вказаної суми боргу суду не подано, доводи прокурора та позивача не спростовані.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені в сумі 47 113,33 грн. слідує, що остання була обчислена за період з грудня 2012р. по травень 2013р., враховуючи встановлену п.12 договору оренди землі від 25.05.2006р. пеню в сумі 2% від несплаченої суми за кожний день невнесення орендної плати.

Проте, такий розрахунок пені суд вважає безпідставним та помилково розрахованим, оскільки позивач не прийняв до уваги обмеження, встановлені законом, щодо розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Із врахування вищенаведеного, судом самостійно проведено нарахування пені по кожному періоду прострочення із врахування подвійної облікової ставки НБ України за час прострочення, за наступною формулою: борг*обл.ставка НБУ*2:365дн.* кільк.дн.простр.=пеня.

граничний строк оплати товару строк розрахунку пені кількість днів прострочки сума до сплати (в грн.)сума пені (в грн.) 17.12.2012р. (16.12.2012р. - неділя) 31.05.2013р. 166 4 306,52 293,72 16.01.2013р. 31.05.2013р. 136 4 306,52 240,69 16.02.2013р. 31.05.2013р. 105 4 306,52 185,83 16.03.2013р. 31.05.2013р. 77 4 306,52 136,27 16.04.2013р. 31.05.2013р. 46 4 306,52 81,41 16.05.2013р. 31.05.2013р. 16 4 306,52 28,32 Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення із відповідача 966,24 грн. пені, в решті 46 147,09 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити за безпідставністю. Натомість, доказів на спростування зазначеного, суду не було подано.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню в сумі 77 517,35 грн. основного боргу та 966,24 грн. пені, всього в сумі 78 483,59 грн. В позові щодо стягнення 46 147,09 грн. пені відмовити.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню із відповідача в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Луцького району Волинської області, м. Луцьк в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцького району, Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСНАБ-ЗАХІД", м. Волочиськ, Хмельницької області про стягнення 124 630,68 грн., з яких 77 517,35 грн. заборгованості по орендній платі, 47 113,33 грн. пені, задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю„ДОНСНАБ-ЗАХІД", м. Волочиськ, Хмельницької області (вул. Копачівська, буд. 1/4, код ЄДРПОУ 22380575) на користь Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцького району, Волинської області (вул. Незалежності, 103, код ЄДРПОУ 04333158) 77 517,35 грн. (сімдесят сім тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 35 коп.) заборгованості по орендній платі, 966,24 грн. (дев'ятсот шістдесят шість гривень 24 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю„ДОНСНАБ-ЗАХІД", м. Волочиськ, Хмельницької області (вул. Копачівська, буд. 1/4, код ЄДРПОУ 22380575) в доход державного бюджету, одержувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунком отримувача 31218206783002, по коду бюджетної класифікації 22030001 судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 46 147,09 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 26.09.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу: Торчинська селищна рада (вул. Незалежності, 103, смт. Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45536) - проста коресп.;

3 - відповідачу: ТОВ „Донснаб-Захід" (вул. Копачівська, 1/4, м. Волочиськ, Хмельницька обл., 31200) - проста коресп.

4- прокуратура м. Хмельницького - наручно згідно заяви