Рішення

від 30.09.2013 по справі 922/3858/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2013 р.Справа № 922/3858/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРУГ", вул. Новодарницька, 32, кв. 86, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 36498891; до товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ ФАСАД-СЕРВІС", вул. Клочківська, 197, кв. 147, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 33412701; про стягнення 20231,47грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУГ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ ФАСАД-СЕРВІС" про стягнення заборгованості за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р. за поставлений товар в розмірі 20231,47грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем не оплачено товар, що був поставлений позивачем відповідачу за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р.; в якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 11, 207, 525, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 180, 181, 221 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2013р.

Позивач свого повноважного представника у судове засідання не направив, докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Про час та місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали про порушення провадження у справі позивачу 18.09.2013р.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Про час та місце розгляду даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали про порушення провадження у справі відповідачу 19.09.2013р.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Бруг" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТБ фАСАД-СЕРВІС" (покупець) укладено договір поставки №220501 від 25.05.2012р., згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві товар в асортименті, в кількості та по ціні, визначених умовами цього договору, а покупець - прийняти товар та оплатити в порядку згідно з договором.

За змістом п.10.1. договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р. Договір вважається пролонгованим ще на один рік та на таких же умовах, якщо до закінчення терміну дії цього договору, жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за кожну відвантажену (передану) партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту відвантаження (передачі) такої партії товару або попередня оплата.

Позивачем відповідачу поставлено, а відповідачем прийнято, за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р. (а.с.16), рахунок-фактура №СФ-240709 від 24.07.2012р. (а.с.15), товар на суму 20231,47грн., проте у вказаних документах не містять посилання на будь-який договір, товар поставлений за вказаною накладною відповідачем не оплачений, доказів оплати сторонами до суду не надано та не міститься в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відповідач прийняв вказаний в накладній товар без заперечень, чим погодився із найменуванням, кількістю, ціною за одиницю товару, що свідчить про дотримання сторонами вимог законодавство щодо письмової форми узгодження ціни товару. Тобто, між сторонами фактично було укладено окремий договір купівлі-продажу відповідно до відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно вищевказаної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цього договору купівлі-продажу, єдиною істотною його умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на момент розгляду справи доказів оплати відповідачем товару, поставленого за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р. в матеріалах справи не міститься, вимога про оплату товару від 31.07.2013р. та претензія від 05.08.2013р. (а.с.17-20), що направлялися позивачем відповідачеві залишені без задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р. становить 20231,47грн.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду доказів оплати отриманого від позивача товару, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 20231,47грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ ФАСАД-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 33412701, юридична адреса: 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 197, кв. 147; п/р: 26001166112 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БРУГ" (код ЄДРПОУ: 36498891, 02099, м. Київ, вул. Новодарницька, 32, кв. 86) заборгованість за видатковою накладною №РН-240706 від 24.07.2012р. за поставлений товар в розмірі 20231,47грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.