Постанова

від 24.09.2013 по справі 23/800-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа№ 23/800-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Разіної Т.І.

Шипка В.В.

секретаря судового засідання Ворони В.В.

за участю представників сторін:

від ДК «Газ України»

НАК «Нафтогаз України» - Овчарук О.О., дов. № 11/10 від 10.06.2013 р.;

від ТОВ «АТЕМ» - Менюк С.А., дов. б/н від 31.01.2013 р.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної

акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 21.12.2011 року

у справі № 23/800-б (суддя М.Г. Хоменко)

за заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі

міста Києва

до Відкритого акціонерного товариства «Завод

залізобетонних конструкцій № 2»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута - Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій № 2», провадження по справі припинено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.09.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року дану справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Разіної Т.І., Шипка В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року розгляд справи відкладено на 24.09.2013 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б скасувати.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зробив усну заяву стосовно позовної давності щодо договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута. Вказаний договір купівлі-продажу не є предметом розгляду даного спору, а отже вказана заява підлягає відхиленню.

Крім того, в судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ» було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду спору в зв'язку з неявкою інших сторін по справі.

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися, жодних клопотань до суду не подали, про розгляд справи повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду спору та вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2003 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі про банкрутство № 23/800-б.

24.03.2004 року ухвалою попереднього судового засідання Господарського суду міста Києва по справі № 23/800-б визнано конкурсними кредиторами:

- ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на суму 1 231 968,76 грн.;

- ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів» на суму 26 254 грн.;

- ВАТ «Акціонерну компанію «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту на суму 15 414,86 грн.;

- ТОВ «АТЕМ» на суму 3 261 162,96 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.02.2005 року у справі № 23/800-б боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого В'язовченка А.М.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута - Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій № 2», провадження по справі припинено.

При цьому звіт в оскаржуваній ухвалі не було досліджено.

Як зазначено в звіті, на підставі рішення комітету кредиторів банкрута від 07.09.2005 року був укладений договір від 20.09.2005 року між ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» в особі ліквідатора, яке відступило право вимоги, за винагороду в сумі 1 250 000 грн., та ТОВ «АТЕМ», яке прийняло право вимоги та стало кредитором ВАТ «Домобудівельний комбінат № 1 ім. М.В. Співака» на суму 1 397 875,16 грн.

Із звіту арбітражного керуючого про стан ліквідаційної процедури вбачається, що 21.09.2005 року ТОВ «АТЕМ» звернулося із заявою про визнання вимог, які виникли в процедурі розпорядження майном в сумі 1 778 708,63 грн.

Також зазначено, враховуючи приписи абз. 8 п. 1 ст. 23 та ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що сума грошових вимог ТОВ «АТЕМ», що підлягає задоволенню у четверту чергу, склала 5 039 871,59 грн. (з урахуванням визнаних в попередньому судовому засіданні).

Єдиним доказом, що підтверджує вимоги в сумі 1 778 708,63 грн. є Наказ ліквідатора банкрута № 18-л від 12.10.2005 року, яким визнано вказані вимоги (а.с. 35, дод. № 3).

Колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня заява ТОВ «АТЕМ» про визнання вимог, які виникли в процедурі розпорядження майном в сумі 1 778 708,63 грн. та докази, що підтверджують вказані вимоги.

Крім того, судом не приймалося жодних рішень щодо визнання вимог ТОВ «АТЕМ», які виникли в процедурі розпорядження майном в сумі 1 778 708,63 грн. перед Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій № 2».

На підставі рішення комітету кредиторів банкрута від 11.05.2006 року, між ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» в особі ліквідатора та ТОВ «АТЕМ» 12.05.2006 року укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банкрута (далі - ЦМК).

Договором купівлі-продажу передбачено, що розрахунок за даний ЦМК, вартість якого становить 5 460 000 грн., проводиться протягом семи днів і право власності переходить до ТОВ «АТЕМ» з моменту повної сплати суми за договором і підписання акту прийому-передачі, який було підписано 15.05.2006 року.

Із заяви № 060515 від 15.05.2006 року вбачається, що ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» має заборгованість перед ТОВ «АТЕМ» в сумі 5 039 871,59 грн.

Враховуючи, що ЦМК ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» за договором купівлі-продажу від 12.05.2006 року коштує 5 460 000 грн., ТОВ «АТЕМ», керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, направило банкруту заяву про зарахування боргу ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» в сумі 5 039 871,59 грн. перед ТОВ «АТЕМ», сплативши при цьому лише різницю в сумі 420 128,41 грн. Проте платіжні документи на підтвердження сплати 420 128,41 грн. в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог в справі про банкрутство між кредитором та боржником є недопустимим, оскільки порушує вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема ст. 31 щодо черговості задоволення вимог кредиторів.

Даної позиції притримується Верховний Суд України в постанові № 57/216-10 від 10.10.2011 року та в постанові № 27/292-10 від 10.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2011 року визнано Турчиняк Тетяну Якимівну, з урахуванням уточнень, кредитором ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» на суму 17 676,54 грн.

Проте, жодних посилань в своєму звіті на визнані вимоги Турчиняк Т.Я. ліквідатором не зроблено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року визнано Дочірню компанію «Газ України» НАК «Нафтогаз України» поточним кредитором ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» на суму 14 805,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року визнано поточними кредиторами боржника:

- Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на суму 1 224 939,93 грн.;

- Київський міський центр зайнятості на суму 160 160,64 грн.

Крім того, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року, розглядалася скарга на дії ліквідатора, яка надійшла від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 19.03.2007 року.

Слід звернути увагу, що 26.10.2011 року ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» просив припинити провадження по справі в частині розгляду вказаної скарги.

У протоколі судового засідання від 26.10.2011 року зазначено, що судом першої інстанції припинено провадження в частині розгляду скарги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 19.03.2007 року.

Проте, в мотивувальній та резолютивній частині ухвали від 26.10.2011 року Господарський суд міста Києва залишив без подальшого розгляду скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 19.03.2007 року на дії ліквідатора, на підставі заяви ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 26.10.2011 року.

Судова колегія звертає увагу на розбіжність висновків суду першої інстанції в протоколі судового засідання та ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія прийшла до висновку, що затверджуючи звіт ліквідатора боржника та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено звіт ліквідатора, зовсім не розглядалися вимоги ТОВ «АТЕМ» до банкрута, які виникли в процедурі розпорядження майном на суму 1 778 708,63 грн.

Крім того, під час здійснення ліквідаційної процедури, зокрема продажу ЦМК, було зроблено зарахування зустрічних вимог, до суми яких ввійшли не розглянуті судом вимоги ТОВ «АТЕМ» на суму 1 778 708,63 грн., що призвело до порушення прав кредиторів та боржника.

Вказані обставини в сукупності є підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б, якою затверджено звіт та ліквідаційний баланс, ліквідовано ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 2» та припинено провадження по справі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, апеляційна скарга Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушеннями норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про ліквідацію боржника.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, вона передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б скасувати.

3. Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 2» 01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Хутір острів (код ЄДРПОУ 04012282), проведену відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 року по справі № 23/800-б.

4. Матеріали справи № 23/800-б повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Разіна Т.І.

Шипко В.В.

Повний текст рішення складено 26.09.2013 року.