Постанова

від 23.09.2013 по справі 824/1596/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/1596/13-а

15:22 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.І.,

представників сторін:

позивача - Робульця С.В., Книговського В.О., Андрійчук В.О., Горюк Т.В.;

відповідача - Котельбан Н.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області

до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області

про визнання протиправними дій та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, в якому просила: визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області щодо внесення відомостей до акту ревізії № 24-07/257 від 31.05.2013 р. про наявність порушень п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 13 Закону України «Про оплату праці» під час виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку в 2011 р.; визнати протиправною вимогу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/4714 від 05.07.2013 р. в частині зобов'язання відшкодувати 242,0 тис. грн. виплаченої працівникам в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористані відпустки.

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідачем безпідставно внесено в акт ревізії № 24-07/257 від 31.05.2013 р. відомості про наявність порушень законодавства України та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень. Вказував, що Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області є правонаступником Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області спецпідрозділу Мінприроди, зобов'язана у разі ліквідації державного органу у поточному бюджетному році забезпечити її діяльність у наступному бюджетному періоді до завершення процедури ліквідації в межах видатків, передбачених новим державним органам. Оскільки виплати були здійснені в межах видатків, передбачених новим держаним органом, немає підстав вважати, що Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 242,00 тис. грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Державною фінансовою інспекцією у Чернівецькій області подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області щодо внесення відомостей до акту ревізії № 24-07/257 від 31.05.2013 р. про наявність порушення п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 13 Закону України «Про оплату праці» під час виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку в 2011 р. В решті позовних вимог відповідач просив відмовити, посилаючись на те, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні виплати компенсації за невикористані відпустки встановлено, що в порушення вимог п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 13 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» та ч. 8 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» позивачем у лютому - березні 2012 р. виплачено 56 та 44 працівникам відповідно компенсацію за невикористану відпустку в 2011 р., яка була нарахована працівникам у зв'язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області щодо внесення відомостей до акту ревізії, а в решті позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1.1.5.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на ІІ квартал 2013 р. та на підставі направлень на проведення ревізії від 12.04.2013 р. № 268, 269, виданих начальником Держфінінспекції в Чернівецькій області, спеціалістами відповідача проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області за ІІ півріччя 2010 р., 2011-2012 р. р. та завершений період 2013 р., результати якої зафіксовано в акті № 24-07/257 від 31.05.2013 р. (а.с. 10 - 23).

Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні виплати компенсації за невикористані відпустки встановлено, що в порушення п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 р.», ст. 13 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» та ч. 8 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 р. №1085/2010 р. «Про оптимізацію системи центральних органів державної влади», Інспекція в лютому - березні 2012 р. виплатила 56 та 44 працівникам відповідно компенсацію за невикористану відпустку в 2011 р., яка була нарахована працівникам у зв'язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

В акті зафіксовано, що відповідно до Звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 01.01.2012 р. (форма № 7д), кредиторська заборгованість по оплаті праці працівників бюджетних установ в органах Державного казначейства не зареєстрована, в Додатку 1 до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів Баланс (форма № 1) на 01.01.2012 р. заборгованість по оплаті праці працівників також відсутня, в ліквідаційному балансі Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області заборгованість по нарахуванню компенсації за невикористані відпустки відсутня, в розрахунку до кошторису Інспекції на 2012 р. нарахування та виплата компенсації за невикористані відпустки не передбачено. Зазначене призвело до здійснення видатків бюджету з Державного бюджету в загальній сумі 242000,00 грн. без встановлених бюджетних призначень всупереч Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 р.», що вважається порушенням бюджетного законодавства.

Вказані вище виплати грошової компенсації за невикористані відпустки проведені на підставі наказу Інспекції від 15.02.2013 р. № 40 «Про виплату грошової компенсації».

У зв'язку з наведеним, відповідачем зроблено висновок про здійснення позивачем видатків з Державного бюджету в загальній сумі 242000,00 грн. без встановлених бюджетних призначень.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 07.06.2013 р. позивачем подано заперечення до акту ревізії (а.с. 24-25).

За наслідками розгляду заперечення, Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області 02.07.2013 р. надано висновки на заперечення до акту ревізії, яким заперечення позивача не були прийняті (а.с. 26- 36).

З урахуванням виявлених порушень, 05.07.2013 р. Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області надіслала позивачу лист за № 24-07-14-14/4714 «Про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією» з вимогами, в тому числі п. 4 зобов'язано позивача забезпечити відшкодування 242000,00 грн. незаконно виплаченої в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористану відпустку в 2011 р. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 242000,00 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-138 КЗпП України.

Письмову інформацію про виконання вимог, разом із копіями належно завірених підтверджуючих документів та наказів направити на адресу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до 05.08.2013 р. (а.с.37-38).

Водночас на адресу позивача Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області надіслано попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 05.07.2013 р. № 24-07-14-14/4748, яким зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області забезпечити відшкодування 242000,00 грн. незаконно виплаченої в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористану відпустку в 2011 р. (а.с. 39).

Проте, не погоджуючись із вимогою від 05.07.2013 р. № 24-07-14-14/4714 в частині зобов'язання відшкодувати 242000,00 грн. виплаченої працівникам в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористані відпустки, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково з таких міркувань.

Відповідно до ч. 8 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 34944754). Запис про реєстрацію Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено 21.12.2011 р.

В п. 2 даної постанови встановлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 р. № 1482, наказу Мінприроди України від 17.08.2012 р. № 408, наказу Державної екологічної інспекції України від 17.08.2012 р. № 149, погодження Кабінету Міністрів України від 17.08.2012 р. № 29727/1/1-12 Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області спецпідрозділом Мінприроди було безоплатно передано майно на баланс Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області територіального органу Державної екологічної інспекції України (а.с. 44).

Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2011 року № 359 спеціальними підрозділами Мінприроди України, в тому числі Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 34944754) розпочато процедуру ліквідації, а 17.10.2012 р. внесено запис № 10381110007004181 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області (а.с. 40, 174).

Представники позивача в судовому засіданні стверджували, що при звільненні у 2011 р. співробітників Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області спецпідрозділу Мінприроди (код ЄДРПОУ 34944754), шляхом переведення для подальшої роботи до Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 37978189) у кошторисі установи, яка знаходилась у стадії ліквідації бюджетні асигнування для компенсації працівникам невикористаної відпустки були відсутні. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, а саме ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України - Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області (спецпідрозділ Мінприроди) не могла взяти фінансові зобов'язання у розмірі нарахованої компенсації за невикористану відпустку та відповідно зареєструвати кредиторську заборгованість в органах Державного казначейства, через відсутність кошторисних призначень. На 2012 р. кошторисні призначення на фінансування спецпідрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не було передбачено, асигнування не доводились та відповідно не затверджувався кошторис.

У зв'язку з наведеними обставинами, Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області звернулась з листом від 14.10.2011 р. №02/3906 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про виділення додаткових асигнувань для проведення розрахунку із працівниками Інспекції, що ліквідується. За результатами розгляду листа, Мінприроди надано відповідь про відсутність можливості збільшити видатки на оплату праці працівників Держекоінспекції та вважає, за доцільне здійснити виплату компенсації за невикористану відпустку лише при звільненні працівників взагалі. В разі призначення працівників зазначенні невикористані відпустки рекомендовано зберігати за даними працівниками (а.с. 41).

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що працівники які переводилися до новоутвореної установи Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області виявили бажання перенести залишок відпусток до новоутвореної установи.

Встановлено, що новоутворена установа - Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області, розпочала свою діяльність з січня 2012 р.

Статтею 19 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» установлено, що забезпечення діяльності державних органів, що ліквідуються або реорганізуються, до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новоутвореним державним органам, які визначені правонаступниками, чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації (ч.1 ст. 48 Бюджетного кодексу України).

У відповідності до Закону України від 12.01.2012 р. № 4318-УІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» ст. 51 Бюджетного кодексу України доповнено частиною 10, де зазначено, що у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступному бюджетному періоді до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються». Вказана норма набрала чинності 05.02.2012 р.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом та забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Частиною 1 ст. 83 Кодексом законів про працю України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Враховуючи те, що працівникам які вже перебуваючи на роботі у новоствореній установі необхідно виплатити компенсацію за невикористану раніше відпустку та оскільки Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області є правонаступником Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області спецпідрозділу Мінприроди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції» позивачем було проведено зазначені виплати у лютому-березні 2012 року з кошторисних призначень новоствореного органу - Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області.

В судовому засіданні представники позивача стверджували, що виплата компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки на момент звільнення працівників з Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області передбачалася та здійснювалася в межах передбачених коштів на 2012 рік по КЕКВ 1111 «Оплата праці», оскільки в переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2013 р., конкретного коду економічної класифікації видатків по виплаті компенсації за невикористані дні відпустки не передбачено і такі виплати належать до оплати праці. Також вказували, що фонд економії оплати праці за перший квартал 2012 р. на 21 посаду становив 492558,00 грн. та на підтвердження вказаної обставини надали до суду довідку від 23.09.2013 р. № 54 (а.с. 188-190).

Таким чином, суд вважає, що позивач здійснив виплату компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпустки відповідно до п. 10 ст. 51 Бюджетного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік».

Отже, Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області, як спеціальний підрозділ Мінприроди, була ліквідована 17.10.2012 р., а виплати компенсації за невикористану відпустку проведено новоутвореною установою у лютому - березні 2012 року, тобто до завершення процедури ліквідації Держекоінспекції, як спеціального підрозділу Мінприроди саме відповідно до п. 10 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Оскільки Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області є правонаступником Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області спецпідрозділу Мінприроди, відтак виконала обов'язок, у разі ліквідації державного органу у поточному бюджетному періоді, щодо забезпечення його діяльність у наступному бюджетному періоді до завершення процедури ліквідації в межах видатків, передбачених новим державним органам.

З урахуванням наведених обставин, суд не приймає доводи відповідача щодо здійснення позивачем видатків з Державного бюджету в загальній сумі 242000,00 грн. без встановлених бюджетних призначень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття п. 4 вимоги №24-07-14-14/4714 від 05.07.2013 р. «Про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією», а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення (вимоги) щодо зобов'язання позивача відшкодувати 242000,00 грн. виплаченої працівникам в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається із матеріалів справи та поданого позову, позивач просить визнати протиправною вимогу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/4714 від 05.07.2013 р. в частині зобов'язання відшкодувати 242000,00 грн. виплаченої працівникам в лютому-березні 2012 р. компенсації за невикористані відпустки. Разом з тим, вказана вимога (п. 4) містить також вимогу про: «В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 242000,00 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-138 КЗпП України». Тому для повного захисту прав, свобод, інтересів суд виходить за межі позовних вимог і визнає протиправним та скасовує п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/4714 від 05.07.2013 р. «Про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією».

В іншій частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області щодо внесення відомостей до акту ревізії №24-07/257 від 31.05.2013 р. про наявність порушення п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 13 Закону України «Про оплату праці» під час виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку в 2011 р., суд відмовляє в задоволенні з таких підстав.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття Конституції не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тільки встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність (абз. 9 п. 2 мотивувальної частини від 25.11.1997 р. у справі №6-зп за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки ОСОБА_7 щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи). Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справі №9-зп за зверненням громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України від 25.12.1997 р.).

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

За правилами ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. На думку суду, у випадку, якщо викладені в акті перевірки висновки Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області впливають на інтереси позивача, його права та обов'язки, він може звернутися до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування таких висновків.

В даному випадку позивачем оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, а саме внесення відомостей до акту ревізії № 24-07/257 від 31.05.2013 про наявність порушень п. 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, статті 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», статті 13 Закону України «Про оплату праці» під час виплати працівникам компенсації за невикористану відпустку в 2011 році, а не висновки викладені в акті перевірки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту його прав, відтак вказана позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенні.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують сплату позивачем судового збору в сумі 2328,41 грн. Оскільки, судом позов задоволено частково, то відповідно присудженню на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області із Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі 2294, 00 грн.( 2328,41 грн. - 34,41 грн.) (а.с. 2, 63).

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 162, 160- 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області №24-07-14-14/4714 від 05.07.2013 р. «Про усунення порушень та недоліків виявлених ревізією».

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в розмірі 2294,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена і підписана в повному обсязі 30 вересня 2013 року.

Суддя В.К. Левицький