Ухвала

від 19.09.2013 по справі 826/7402/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7402/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІН» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України та просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1748-19 від 25.04.2013 р., відповідно до якої позивачу визначено суму податкового боргу у розмірі 85 999 грн., з яких основний платіж 68 799 грн. та 17 200 грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податкова вимога прийнята відповідачем до надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення, на підставі якого прийнято оскаржувану вимогу. Крім того, зазначив, що на даний час податкова вимога «анульована» у зв'язку з надходженням до ДПІ ухвали суду про відкриття провадження у справі, а відтак права позивача не порушені.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Елін» з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ПП «Тантом» за 1 квартал 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 11.03.2013 р. № 889/22-621-32770988, відповідно до якого встановлено порушення з боку позивача вимог п/п. 139.1.9. ПК України, що, на думку ДПІ, призвело до заниження податку на прибуток за 1 кв. 2012 р. у сумі 68 799 грн. На підставі Акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 р. №0001112260.

19 Квітня 2013 року позивачем до ДПІ подано заперечення до акту перевірки за № 19/01-03. ДПІ у своїй відповіді від 26.03.2013 р. за № 5838/10/22-611 повідомила позивача, що його заперечення залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін. Відповідь отримана позивачем 29.03.2013 р.

17 Квітня 2013 року позивачем подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про визнання протиправними дій ДПІ та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 р. № 0001112260, що підтверджується відміткою канцелярії суду та відомостями з бази даних «Діловодство спеціалізованого суду». Ухвалою судді від 19.04.2013 відкрито провадження у справі за вищезгаданим позовом (справа № 826/5676/13-а).

22 Квітня 2013 року листом № 22/01-04 позивач повідомив ДПІ про оскарження вищезгаданого повідомлення-рішення. Однак, 25.04.2013 ДПІ прийнято оскаржувану вимогу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату прийняття спірної податкової вимоги податкові зобов'язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні, за приписами податкового законодавства вважались неузгодженими, та, відповідно, не набули статусу податкового боргу, - отже, у ДПІ були відсутні підстави для прийняття податкової вимоги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Під грошовим зобов'язанням, згідно з п/п. 14.1.39. ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства.

Відповідно до п/п. 14.1.153. ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом при цьому розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п/п. 14.1.175 ПК України).

Пунктом 59.1. ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 56.18. ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом 17 квітня 2013 року , повідомивши при цьому листом від 22.04.2013 р. ДПІ про оскарження податкового повідомлення-рішення проте, незважаючи на це, податковим органом було прийнято оскаржувану вимогу.

Доводи апелянта щодо «анулювання» зазначеної податкової вимоги колегія суддів вважає не підтвердженими належними та допустимими доказами, оскільки податковим органом не надано жодного рішення, передбаченого ст. 60 ПК України, про скасування спірної податкової вимоги, яке б давало підстави вважати її відкликаною.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено законності та обґрунтовані оскаржуваного рішення, отже, позов підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваної податкової вимоги протиправною та її скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24 вересня 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.