Справа № 147/579/13-ц Провадження № 22-ц/772/2693/2013Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1 Категорія: 20Доповідач: Денишенко Т. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Зайцева А.Ю., Панасюка О.С.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю представника відповідача, апелянта приватного підприємства «Аль -наіра», він же відповідач, апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, ро- зглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до приватного підприємства
«Альнаіра», ОСОБА_2 про стягненння
заборгованості за договором купівлі-продажу,
за апеляційними скаргами відповідачів приватного підприємства «Альнаіра», ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 липня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в Тростянецький районний суд Вінницької області з позовом до приватного підприємства «Альнаіра», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 79600,00 гривень, пені у розмірі 8615,90 гривень, трьох процентів річних за невиконання грошового зобов'язання в сумі 1727,20 гривень ( а. с. 2-4 ). Позов мотивований тим, що позивач 02 червня 2012 року уклав з ПП «Альнаіра» договір купівлі-продажу насіння соняшника з оплатою товару в строк до 30 червня 2012 року. 20 червня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір поруки, за яким ОСОБА_2 поручився перед ОСОБА_3 за виконання обов'язку ПП «Альнаіра» щодо оплати товару за договором купівлі-продажу від 02 червня 2012 року в строк до 30 червня 2012 року. ПП «Альнаіра» отримало товар у кількості 19,9 тонн на суму 79600,00 гривень, про що свідчать відповідні накладні, однак вартість поставленого насіння соняшника ні покупцем, ні поручителем не оплачена по даний час, через що в суд заявлений цей позов.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений. Стягнуто солідарно з ПП «Аль -наіра» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу від 02 червня 2012 року в сумі 79600,00 гривень, пеню в сумі 8615, 90 гривень, 3% річних у розмірі 1727,20 гривень, а всього 89343,10 гривні, судові витрати в сумі 899,50 гривень ( а. с. 78-81 ).
Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, відповідачі ПП «Альна-іра» та ОСОБА_2 оскаржують його в апеляційному порядку, просять дане судове рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові. Апелянти вважають оскаржуване рішення суду незаконним, необгрунтованим, ухваленим за неправильної оцінки доказів судом, за нез'ясування всіх обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення справи ( а. с. 89-92, 100-102, 111-113 ).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення сторін у справі, дослідивши матеріали останньої, проаналізувавши докази, наявні в ній, в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер-джуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі склалися договірні правовідносини, які тягнуть певні зобов'язання обох учасників договору, в даному випадку договору купівлі-продажу продукції у вигляді насіння соняшнику у кількості 19,9 тон на суму 79600,00 гривень та договору поруки. Договори купівлі-продажу, поруки відповідачами у справі не виконані, це ними фактично не заперечується, однак ОСОБА_2 як директор ПП «Альнаіра» та фізична особа - поручитель, посилається на погашення боргу з оплати поставленого насіння соняшнику шляхом передачі ОСОБА_3 автомобіля «Mercedes-Benz E420», державний номерний знак НОМЕР_1, належного на праві власності третій особі ОСОБА_6
Суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 є обгрунтованим та до-веденим з огляду на те, що позивач не набув права власності на автомобіль ОСОБА_6 і не може набути це право, оскільки згідно висновку спеціаліста з трасологічного дослідження науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантодор» від 28 лютого 2013 року № 0228/1 ( а. с. 26 ) ідентифікаційний номер цього транспортного засобу змінювався кустарним способом шляхом видалення номерної наклейки і номерної площадки з позначенням первинного номера та подальшого вварювання фрагмента днища іншого автомобіля. Договір купівлі-продажу від 02 червня 2012 року не передбачав іншої форми розрахунку, ніж оплата коштами, тому твердження ОСОБА_2 щодо вико-нання покупцем свого обов'язку по розрахунку з продавцем за договором є безпідставним, таким, що не заслуговує на увагу.
Автомобіль «Mercedes-Benz E420», державний номерний знак НОМЕР_1, належний на праві власності мешканцю м. Могилів-Подільський Вінницької області ОСОБА_6, знаходиться на стоянці в м. Києві, відповідач ОСОБА_2 відмовляється прийняти його назад.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно застосував норми мате-ріального права, що регулюють виниклі між сторонами у справі правовідно-сини з виконання зобов'язань, зокрема, передбачених договором поруки, пра-вових наслідків, відповідальності за порушення зобов'язання, в тому числі грошового, а також правовідносини за договором купівлі-продажу певного майна ( товару ).
В апеляційних скаргах приватного підприємства «Альнаіра» та поручителя ОСОБА_2, які є аналогічними за своїм змістом, не заперечується правильність встановлення судом першої інстанції тих фактичних обставин справи, що стосуються укладених договорів та їх виконання продавцем, однак наголошується на виконанні правочинів шляхом передачі покупцем в особі ОСОБА_2, він же поручитель, ОСОБА_3 як відступного права користуватися і розпоряджатися автомобілем в рахунок погашення платежу за придбане насіння соняшника.
Колегія суддів прийшла до висновку про те, що мотиви апляційних скарг не повинні бути прийняті до уваги через неможливість розпорядження ОСОБА_3 отриманим автомобілем, на який він не може набути права власності за незалежних від нього обставин.
Обгрунтування апелянтом незаконності оскаржуваного рішення суду тим, що він позбавлений автомобіля, а також судом допущене подвойне стягнення шляхом примусового вилучення коштів - вартості придбаного товару, є безпідставним з врахуванням того, що ОСОБА_2 вправі в любий час від-кликати дану ним ОСОБА_7 довіреність та забрати автомобіль зі стоянки. Посилання на те, що можливо сам позивач у якийсь проміжок часу здійснив зміну ідентифікаційного номера автомобіля, не витримує критики, оскільки і в довіреності власника машини ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2 ( а. с. 44 ), і в довіреності ОСОБА_2 на ім'я позивача ( а. с. 46 ) зазначений іден-тифікаційний номер автомобіля «НОМЕР_2» в той час, коли саме на цей номер згідно трасологічного дослідження змінено первинний іденти-фікаційний номер досліджуваного транспортного засобу, яким може бути но-мер «НОМЕР_3» ( а. с. 26 ).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, які не спростовуються до-водами апеляційних скарг.
Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інс-танції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Ук-раїни, колегія cуддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги приватного підприємства «Альнаіра», ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 26 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголоше-ння, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціа-лізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно:
Суд | Апеляційний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2013 |
Оприлюднено | 02.10.2013 |
Номер документу | 33817127 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Вінницької області
Денишенко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні