Ухвала

від 19.09.2013 по справі 825/1548/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1548/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Сорочко Є.О., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брас" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби, звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брас» та просить стягнути з розрахункових рахунків відповідача штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2340,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Брас» (ідентифікаційний код-30977645) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 13.07.2000 року та взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові з 18.07.2000 року за № 03306, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.03.2013 року та довідкою про взяття на облік платника податків від 11.01.2012 року № 114/10/29-017.

ТОВ «Брас» має такі відкриті розрахункові рахунки в установах банків: № 26007037477, Полікомбанк, МФО 353100, № 26041037477, Полікомбанк, МФО 353100, № 260080176779, Укрексімбанк, МФО 333649, що підтверджується службовою запискою від 14.11.2012 року № 2219 (а.с. 9).

На думку позивача відповідач має податкову заборгованість за порушення законодавства про патентування, порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2380,00 грн. податковим органом на підтвердження вказаних обставин надано наступні документи: довідку ДПІ у м. Чернігові від 01.11.2012 року, податкові повідомлення-рішення від 18.04.2011 року № 0001762323, від 13.10.2011 року № 0004882323, від 28.10.2011 року № 0005062323, від 20.10.2011 року № 0005012323, від 15.02.2012 року № 00005622323, від 15.02.2012 року № 00006122323, на підстав яких виник податковий борг (а.с. 5,11-16,43-44), згідно облікової картки платника податків.

У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу податкову вимогу від 12.05.2011 року № 894, в якій зазначена сума 510,00 грн. податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 12.05.2011 року. Вона отримана відповідачем 17.05.2011 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Суду першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що орган податкової служби в порушення вимог діючого законодавства змінив статус штрафної санкції, визначеної у 2005 році, як адміністративно-господарської санкції на податковий борг як суму грошового зобов'язання у 2011 році та застосував порядок його погашення, передбачений нормами Податкового кодексу України, а тому його вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з підстав, визначених податковим законодавством, яке в цьому випадку не поширюється на спірні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що платником податку податкові повідомлення-рішення №0001762323 від 18.04.2011р., .№0004882323 від 13.10.2011р., №0005062323 від 28.10.2011р., №0005012323 від 20.10.2011р., .N"2000562323 від 15.02.2012р., №000612323 від 15.02.2012р. не оскаржувалися, товариство мало сплатити нараховані фінансові санкції на протязі 10 календарних днів з дня отримання податкових рішень.

Як випливає з норми п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сплата нарахованих зазначеними вище податковими рішеннями штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення регулювання норм обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 380 грн. була здійснена Відповідачем в строк визначений діючими нормами законодавства, що документально підтверджується банківськими квитанціями, а саме: нарахована сума штрафної санкції 510,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0001762323 від 18.04.2011р. сплачена квитанцією №5781/з17 26 квітня 2011 року (на протязі 10 календарних днів); нарахована сума штрафної санкції 510,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0004882323 від 13.10.2011р. сплачена квитанцією №30/30 21 жовтня 2011 року (на протязі 10 календарних днів); нарахована сума штрафної санкції 340,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0005062323 від 28.10.2011р. сплачена квитанцією № 261 28 жовтня 2011 року (на протязі 10 календарних днів); нарахована сума штрафної санкції 340,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0005012323 від 20.10.2011р. сплачена квитанцією №106/107 28 жовтня 2011 року (на протязі 10 календарних днів); нарахована сума штрафної санкції 340,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №000562323 від 15.02.2012р. сплачена квитанцією № 22/39 23 лютого 2012р. (на протязі 10 календарних днів); нарахована сума штрафної санкції 340,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №000612323 від 15.02.2012р. сплачена квитанцією № 123/127 23 лютого 2012р. (на протязі 10 календарних днів).

Враховуючи норми діючого законодавства та наявні документальні підтвердження сплати штрафних санкцій за наведеними рішеннями ДПІ у м. Чернігові, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги, що у відповідача відсутній податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення регулювання норм обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 380 грн.

Однак, сплачені ТОВ «Брас» як податковий борг суми згідно платіжних доручень у 2011-2012 роки зараховувались податковим органом відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а саме в рахунок погашення податкового боргу (недоїмки) в сумі 19975,55 грн. по податковим повідомленням-рішенням від 06.01.2005 року №0000132323/0, від 01.04.2005 року № 0000132323/1 (а.с. 41).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вказані податкові повідомлення-рішення за 2005 рік оскаржувались відповідачем в судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2008 року, яка набрала законної сили, по справі № 16/120/4/4/4 визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення від 06.01.2005 року №0000132323/0, від 01.04.2005 року № 0000132323/1 в частині визначення ТОВ «Брас» штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в якості податкового зобов'язання з наслідками, передбаченими Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; визнано частково недійсним рішення ДПІ у м. Чернігові про результати розгляду скарги від 23.03.2005 року № 6066/10 25-008 в частині відмови ТОВ «Брас» у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 0000132323/0 від 06.01,2005 року в частині визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в якості податкового зобов'язання з наслідками, передбаченими Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Постанова суду набрала законної сили 21.07.2008 року (а.с. 54-58,59-60).

04.12.2008 року штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг була відображена в обліковій картці платника податків ТОВ «Брас» за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.01.2005 року № 0000132323/0 та від 01.04.2005 року № 0000132323/1 в розмірі 19975,55 грн. (а.с. 79-94), яка на момент подання позову, як правомірно встановлено судом першої інстанції, повиненна була бути стягнута контролюючим органом до 21 липня 2009 року, тобто у відповідності до положень ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, Господарський суд Чернігівської області у своїй постанові послався на необґрунтоване визначення податковим органом штрафних санкцій як суми податкового зобов'язання (податкове повідомлення-рішення від 06.01.2005 року та від 201.04.2005 року), оскільки це суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, статтям 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування».

У зазначених нормах штраф, накладений податковим органом на ТОВ «Брас» за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж), а тому податковий орган неправомірно визначив штраф податковим зобов'язанням.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки штрафні санкції застосовано до ТОВ «Брас» не за порушення правил оподаткування, то у позивача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.01.2000 року № 2181 (який втратив чинність з 01.01.2011 року) та Податкового кодексу України (набрав чинності 01.01.2011 року) щодо граничного строку сплати та положень стосовно наслідків несплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Є.О. Сорочко

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.