Рішення

від 26.09.2013 по справі 901/2496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2013Справа № 901/2496/13

За позовом: Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Сімферополь» ДП «Придніпровська залізниця»

(вул. Київська, 142, м. Сімферополь, АР Крим, 95043, ідентифікаційний код 22275453)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВАТОР-КРИМ»

( 1) вул. Об'їзна, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, 2) вул. Київська, 114, корпус 47, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, ідентифікаційний код 35942061)

про стягнення заборгованості за договором оренди № 1187 у розмірі 26 297,60 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

від позивача - Терлецька О.О., довіреність № б/н від 29.07.2013, дійсна до 31.12.2013;

від відповідача - Зазовський Я.І., довіреність № б/н від 03.01.2013, дійсна до 31.12.2013.

СУТЬ СПОРУ: 30.07.2013 Державний заклад «Відділкова клінічна лікарня станції Сімферополь» ДП «Придніпровська залізниця» (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВАТОР-КРИМ» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди від 19.05.2011 № 1187 у розмірі 26 220,44 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 17 195,02 грн., ПДВ у розмірі 3 544,25 грн., пені - 929,90 грн., ПДВ у розмірі 171,60 грн., три відсотки річних - 226,13 грн., ПДВ у розмірі 46,61 грн. , штрафних санкції - 2 063,40 грн., ПДВ у розмірі 343,90 грн., а також заборгованість за договором від 19.05.2011 № 18 з податку на землю у розмірі 1 699,63 грн.

30.07.2013 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.08.2013.

Ухвалою суду від 15.08.2013 розгляд справи відкладався до 06.09.2013.

05.09.2013 Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в наслідок чого позивач остаточно просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором оренди від 19.05.2011 № 1187 у розмірі 26 220,44 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 17 195,02 грн. та ПДВ у розмірі 3 544,25 грн., пені - 929,90 грн. та ПДВ у розмірі 171,60 грн., трьох відсотків річних - 226,13 грн. та ПДВ у розмірі 46,61 грн. , штрафних санкції - 2 063,40 грн. та ПДВ у розмірі 343,90 грн., а також заборгованість за договором від 19.05.2011 № 18 з податку на землю у розмірі 1 699,63 грн., та пеню за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 77,16 грн. (а.с. 86-87). Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

06.09.2013 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2013.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 530, 550, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, 173, 193, 230, 232, 287 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням ТОВ «ЕКВАТОР-КРИМ» своїх зобов'язань за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 19.05.2011 № 1187 щодо сплати 50 відсотків від орендної плати позивачу. Позовні вимоги щодо стягнення суми податку на землю, обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов'язків з його компенсації Позивачу згідно з договором від 19.05.2011 № 18.

Представник Відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, зазначав, що Позивач не є стороною у договорі оренди, у зв'язку з чим не має права на стягнення сум за ним. Окрім того, Відповідач зазначає про прострочення кредитора через затягування Позивачем розірвання договору оренди. Також, Відповідач посилається на відсутність у Позивача права на стягнення компенсації за договором від 19.05.2011 № 18, у зв'язку з тим, що в період, за який Позивач просить стягнути заборгованість, договір припинив свою дію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВАТОР-КРИМ» укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1187 (далі - Договір від 19.05.2011) /а.с. 24-26/.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору, орендавець (Фонд) передає, а орендар (Відповідач) приймає в термінове платне користування об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення (№ 51-54, 56-73 відповідно БТІ) загальною площею 199,9 кв.м. першого поверху п'ятиповерхової будівлі прибудови літ. А3 до триповерхової будівлі поліклініки відділкової клінічної лікарні ст. Сімферополь, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 142, що перебуває на балансі Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня ст. Сімферополь ДП «Придніпровська залізниця» (Позивач). Вартість об'єкту нерухомого майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.12.2010 і становить без урахування ПДВ 971 935,00 грн.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Договору від 19.05.2011 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.19.95 № 786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди - квітень 2011 - 6 784,11 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.6 Договору від 19.05.2011 передбачено, що орендна плата перераховується в державний бюджет та балансоутримувачу (Позивачу) у співвідношенні 50% до 50% щомісячно не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та другою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З огляду на викладене, а також на те, що Договором від 19.05.2011 встановлено, що 50 відсотків орендної плати сплачується балансоутримувачу, суд не приймає довід Відповідача щодо відсутності у Позивача права на стягнення заборгованості по цьому договору.

Відповідно до частини першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до пункту 10.3 Договору від 19.05.2011 зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін і узгодженням балансоутримувачем (Позивачем). Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання.

Згідно з пунктом 10.9 Договору від 19.05.2011 майно вважається поверненим балансоутримувачу (Позивачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складення акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (Відповідача).

Судом встановлено, що Позивач 22.03.2013 направив лист № 273 на адресу Відповідача, в якому повідомляє, що Позивачем отримано повідомлення Відповідача, щодо розірвання договору оренди № 1187, та зазначає, що відповідно до умов вказаного договору, розірвання можливе за згодою двох сторін, а саме Відповідача та Фонду /а.с. 31/.

Позивач 22.03.2013 направив лист № 274 на адресу Фонду, в якому Позивач повідомляє, що ним отримано повідомлення від Відповідача про намір розірвати договір оренди № 1187, Позивач просить Фонд повідомити його позицію, у зв'язку з тим, що Позивач не має права відповідно до договору приймати рішення з цього питання /а.с. 33/.

28.03.2013 Фонд направив на адресу Позивача лист № 11-05-01129 в якому повідомив, що не заперечує проти дострокового розірвання договору оренди, проте зазначає, що обов'язок по складенню акту прийому передачі орендованого майна відповідно до пункту 10.9 Договору від 19.05.2011, покладено на Відповідача /а.с. 35/.

04.04.2013 Позивачем направлено на адресу Відповідача лист № 339, в якому Позивач вказує, що з урахуванням позиції Фонду не заперечує проти дострокового розірвання договору, за умови виконання Відповідача пунктів 10.8 та 10.9 договору оренди № 1187 від 19.05.2011, а також просить погасити заборгованість /а.с. 36/.

19.04.2013 Позивачем направлено на адресу Фонду лист № 419, в якому Позивач повідомляє, що 16.04.2013 на його адресу надійшло три примірника акту прийому передачі орендованого майна, підписаний Відповідачем, проте Позивач не може підписати акт, у зв'язку з тим, що він не погоджений Фондом, а також просить письмово повідомити дату підписання акту з обов'язковою присутністю представників трьох сторін /а.с. 38/.

23.04.2013 Позивачем направлено на адресу Відповідача лист № 431, в якому він повідомляє, що ним отримано акт прийму-передачі орендного майна у трьох примірниках, проте він не погоджений Фондом, у зв'язку з чим, Позивач не може його підписати та прийняти майно, а також просить письмово повідомити дату підписання акту з обов'язковою присутністю представника Фонду. Окрім того просить погасити заборгованість /а.с. 40/.

24.05.2013 Позивачем на адресу Фонду направлено лист № 531, в якому він просить призначити дату та час проведення прийому-передачі орендованого майна та підписання відповідного акту /а.с. 42/.

Судом встановлено, що акт прийому-передачі орендованого майна було підписано Фондом 27.05.2013, після чого 07.06.2013 його підписали Позивач та Відповідач, тобто орендоване майно було повернуто відповідно до умов Договору від 19.05.2013, лише 07.06.2013.

Враховуючи наведене, а також з огляду, на ненадання Відповідачем доказів ухилення Позивачем від прийняття орендного майна, суд не приймає довід Відповідача, щодо наявності у даному випадку прострочення кредитора.

19.05.2011 між Позивачем та Відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 18 (далі Договір № 18) /а.с. 28-29/.

Згідно пункту 1.1 Договору № 18 балансоутримувач (Позивач) здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: АРК. м. Сімферополь, вул. Київська, 142 загальною площею 199,9 кв.м., а орендар (Відповідач) відшкодовує витрати Позивача на сплату податку на землю, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Позивачем за цим договором.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору № 18 Відповідач взяв на себе зобов'язання не пізніше 23 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Позивача, щодо компенсації витрат на сплату податку на землю.

Згідно з пунктом 7.4 Договору № 18 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на наступний календарний рік, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Тобто, вказаний договір містить умови, щодо автоматичної пролонгації строку його дії кожного наступного року. З огляду на ненадання Відповідачем доказів розірвання Договору № 18 до 07.06.2013, вказаний договір був чинним до моменту повернення орендованого майна Позивачу, у зв'язку з чим, суд не приймає довід Відповідача, щодо закінчення строку дії Договору № 18.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Крім того, ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 525 ЦК України передбачає загальне правило щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у статті 193 ГК України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості перед Позивачем з орендної плати.

Суд перевірив правильність розрахунків Позивача щодо розміру заборгованості з орендної плати (а.с. 92) та компенсації податку на землю (а.с. 93). Правильність вказаних розрахунків не заперечувались й представником Відповідача в судовому засіданні. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 17 195,02 грн. та ПДВ у розмірі 3 544,25 грн., а також компенсації витрат зі сплати податку на землю у розмірі 1 699,63 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.7 Договору від 19.05.2011 орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.1.2 Договору № 18 передбачено право Позивача стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.2 Договору, зокрема компенсації витрат зі сплати податку на землю, зі штрафними санкціями.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність розрахунку розміру пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати з орендної плати та з компенсації витрат на сплату податку на землю (а.с. 94), правильність яких не заперечувалась й представником Відповідача в судовому засіданні. Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати з орендної плати та з компенсації витрат на сплату податку на землю у повному обсязі, тобто про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені за прострочення виконання зобов'язання зі сплати з орендної плати за Договором від 19.05.2011 у розмірі 929,90 грн. та ПДВ у розмірі 171,60 грн., а також компенсації витрат на сплату податку на землю за Договором № 18 у розмірі 77,16 грн.

Згідно з пунктом 3.8 Договору від 19.05.2011 у разі, якщо заборгованість з орендної плати становить загалом не менше ніж три місяці, Відповідач також сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми заборгованості.

Згідно з частинами першою та другою статті 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок суми штрафу наданий Позивачем, правильність якого не заперечувалась й представником Відповідача в судовому засіданні /а.с. 94 зворотній бік/.

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 2 063,40 грн. та ПДВ 343,90 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність розрахунку трьох відсотків річних наданий Позивачем (а.с. 94 зворотній бік), правильність якого не заперечувалась й представником Відповідача в судовому засіданні.

Суд приходить до висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача трьох відсотків річних у розмірі 226,13 грн. та ПДВ у розмірі 46,61 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.10.2013.

Керуючись статтями 11, 16, 525, 526, 530, 549, 625, 626, 628, 629, 651 Цивільного кодексу України, статтями 11, 193 Господарського кодексу України, статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 93, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВАТОР-КРИМ» ( 1) вул. Об'їзна, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, 2) вул. Київська, 114, корпус 47, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, ідентифікаційний код 35942061) на користь Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Сімферополь» ДП «Придніпровська залізниця» (вул. Київська, 142, м. Сімферополь, АР Крим, 95043, ідентифікаційний код 22275453) заборгованість у розмірі 17 195,02 грн. (сімнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 02 коп.) та ПДВ у розмірі 3 544,25 грн. (три тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 24 коп.); пеню у розмірі 929,90 грн. (дев'ятсот двадцять дев'ять гривень 90 коп.) та ПДВ у розмірі 171,60 грн. (сто сімдесят одна гривня 60 коп.) ; три відсотки річних у розмірі 226,13 грн. (двісті двадцять шість гривень 13 коп.) та ПДВ у розмірі 46,61 грн. (сорок шість гривень 61 коп.); штрафні санкції у розмірі 2 063,40 грн. (дві тисячі шістдесят три гривні 40 коп.) та ПДВ у розмірі 343,90 грн. (триста сорок три гривні 90 коп.); податок на землю у розмірі 1 699,63 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень 63 коп.); пеню за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 77,16 грн. (сімдесят сім гривень 16 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВАТОР-КРИМ» ( 1) вул. Об'їзна, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, 2) вул. Київська, 114, корпус 47, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, ідентифікаційний код 35942061) на користь Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Сімферополь» ДП «Придніпровська залізниця» (вул. Київська, 142, м. Сімферополь, АР Крим, 95043, ідентифікаційний код 22275453) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов