Постанова

від 12.08.2013 по справі 910/426/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа№ 910/426/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Пашкіної С.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Волкова О.В. - представник, дов. б/н від 03.01.2013р.

від відповідача: Коломієць О.П. - представник, дов. №01-314 від 01.08.2013р.

від третьої особи: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р.

у справі №910/426/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд»

до Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»

про стягнення 46 635,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне виробничо-будівельне підприємство «Лугрембуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» стягнення з відповідача 46 635,14 грн. заборгованості за Договором субпідряду №07/31 від 04.04.2007р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. по справі №910/426/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Мале приватне виробничо-будівельне підприємство «Лугрембуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

На думку апелянта порушення господарським судом процесуальних норм проявилося в навмисному позбавленні позивача можливості належного доказування позовних вимог; ігноруванні заявлених позивачем клопотань.

Як зазначає скаржник, відхилення судом позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю належними засобами доказування є хибним та таким, що суперечить матеріалам справи, оскільки для настання права вимоги про погашення боргу з відповідача необхідна наявність рахунку позивача відповідачеві, підписані відповідачем акти по формі КВ-3 та по формі КБ-2в, отримання відповідачем грошових коштів від замовника. Всі ці документи та докази, як вказує апелянт, були надані суду в матеріали справи.

Відповідач надав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, за яким вважає скаргу необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду законним та просить залишити його без змін, вказуючи на ненастання строку оплати за Договором, з огляду на невиконання позивачем умов цього Договору щодо повідомлення відповідача про завершення виконання робіт, що мало своїм наслідком непідписання Акту робочої комісії, яке, в свою чергу, є підставою для оплати робіт. Також на підтвердження доводів позовних вимог, як зазначає відповідач, позивачем не надано доказів виконання робіт за Договором, доказів направлення платіжних доручень за фактично проведені проміжні роботи, доказів виконання робіт у строк, визначений п. 6 Додаткової угоди №1 від 31.12.2007р. до Договору, доказів часткової оплати виконаних робіт. Також відповідач звертає увагу суду на пропуск позивачем строку позовної давності щодо заявлених вимог та просить застосувати його.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2013р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Алданова С.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд» та призначено розгляд справи на 27.05.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. було залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», витребувано у третьої особи додаткові докази по справі та розгляд справи відкладено.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 02.08.2013р., з огляду на перебування судді Алданової С.О. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №910/426/13 у складі колегії головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Пашкіна С.А.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 27.05.2013р. та 05.08.2013р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між Малим приватним виробничо-будівельним підприємством «Лугрембуд» та Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» виникли на підставі Договору субпідряду №07/31 від 04.04.2007р., який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, як і правильно встановлено судом першої інстанції.

Так, у відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Предметом Договору субпідряду, укладеного позивачем та відповідачем, згідно п. 1.1. цього Договору стало виконання позивачем, як субпідрядником, власними силами у відповідності з проектами шифр 77171-КМ, 77172-КМ1, 77172-КМ2, 77189-КМ та СНтаП 3.03.01-87 робіт по монтажу металоконструкцій «Відділення екіпіровки та технічного обслуговування локомотивів» ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» у строки відповідно до даного Договору, прийняття цих робіт відповідачем, як підрядником, та оплата робіт відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору договірна ціна та вартість робіт на момент підписання Договору, здійснюваних у відповідно до п. 1.1. та 1.2. даного Договору, визначена на підставі ціни монтажу однієї тони металоконструкцій, що складає 2 083,33 грн., ПДВ 416,67 грн., всього з ПДВ 2 500,00 грн. Загальна вартість Договору є орієнтовною та на момент його укладання, виходячи з планового об'єму робіт по монтажу металоконструкцій, складає 341 666,67 грн., ПДВ 128 333,33 грн., всього з ПДВ 770 000,00 грн. Кінцева вартість Договору буде визначена після уточнення об'єму робіт по Договору по теоретичній вазі металоконструкцій відповідно креслень КМД.

31.12.2007р. позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Договору субпідряду №07/31 від 04.04.2007р., якою погодили виконання субпідрядником (позивачем по справі) робіт на об'єкті «Відділення екіпіровки та технічного обслуговування локомотивів» ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»: демонтажу металоконструкцій; виготовленню металоконструкцій на майданчику, де здійснюються монтажні роботи; монтаж металоконструкцій.

Статтею 3 Договору субпідряду №07/31 від 04.04.2007р. визначений порядок фінансування та розрахунків між сторонами.

Підпункти 3.1.1., 3.1.2. пункту 3.1. статті 3 Договору передбачають, що фінансування та розрахунок за виконані роботи здійснюється підрядником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, за умови надходження грошових коштів від замовника, в наступному порядку:

- поточні розрахунки з субпідрядником (позивачем по справі) після виконання ним окремих етапів будівельно-монтажних робіт здійснюється протягом 20 банківських днів після підписання довідки КБ - 3 та надання субпідрядником платіжних документів (рахунків, податкових накладних) та факту виконаних робіт, за винятком утримань, відповідно до п. 3.4. Договору;

- кінцевий розрахунок за виконані субпідрядником роботи здійснюється після підписання акту робочої комісії протягом 20 банківських днів, включаючи усунення виявлених в процесі приймання робіт недоліків. Підрядник (відповідач по справі) має право затримати кінцевий розрахунок, якщо субпідрядник не звільнить майданчик здійснення монтажних робіт від будівельного сміття, невикористаних матеріалів.

Згідно з п. 3.2. Договору оформлення сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідки (КБ-3) здійснюється в строки, що забезпечують складані звітності, тобто не пізніше 27 числа поточного місяця, за умови надання субпідрядником підряднику форми КБ-2в та довідки КБ-3 не пізніше 24 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.3. Договору виконані субпідрядником будівельно-монтажні роботи, оформлені актом по формі КБ-2в та довідки КБ-3, оплачуються підрядником по фіксованій договірній ціні на об'єм монтажу.

Відповідно до п. 3.4. Договору під час проведення розрахунків за виконані роботи по монтажу металоконструкцій підрядник на умові відстрочки платежу утримує частину коштів, що підлягають перерахуванню субпідряднику на підставі підписаної форми №КБ-3 у розмірі 10% від вказаних в них вартостей виконаних робіт по монтажу металоконструкцій і використовує їх в якості забезпечення виконання зобов'язань останнім. Вказані кошти повертаються субпідряднику по мірі підписання актів готовності здачі конструктивів та вузлів змонтованих металоконструкцій підряднику.

Крім того, пунктом 5.1. Договору визначено, що субпідрядник зобов'язується повідомити в письмовій формі підрядника про закінчення виконання робіт по даному Договору. Підрядник зобов'язується протягом 15 робочих днів після закінчення виконання робіт субпідрядником прийняти виконані роботи. Роботи по даному Договору вважаються виконаними субпідрядником та прийнятими підрядником після підписання акта робочої комісії. Проміжне виконання робіт фіксується актом проміжного приймання відповідних конструкцій у відповідності до Додатку №11 до ДБН А.3.1. - 5-96, які підписуються замовником, підрядником, субпідрядником та представником авторського нагляду проектної організації.

Відповідно до п. 5.5. Договору наявність недоліків по виконаним роботам по монтажу металоконструкцій та строки їх усунення фіксуються двостороннім актом між сторонами. У випадку відмови однієї із сторін від підписання даного акту, проводиться незалежна експертна оцінка.

Згідно з п. 6 Додаткової угоди від 31.12.2007р. до Договору субпідряду №07/31 від 04.06.2007р. поточні розрахунки з субпідрядником за виконання монтажних робіт по даній Додатковій угоді здійснюються протягом 20 банківських днів після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (КБ-3) та надання субпідрядником платіжних документів (рахунки, податкові накладні) по факту виконання робіт.

Таким чином, Договором встановлена оплата підрядних робіт у три етапи, а саме: перший етап - це поточні розрахунки, які здійснюються відповідачем після виконання позивачем окремих етапів підрядних робіт протягом 20 банківських днів після підписання довідки КБ-3 та надання позивачем платіжних документів (рахунків, податкових накладних); другий етап - це повернення відповідачем притриманих згідно п. 3.4. Договору грошових коштів у розмірі 10% від вказаних в довідках форми №КБ-3 вартостей виконаних робіт по монтажу металоконструкцій по мірі підписання актів готовності здачі конструктивів та вузлів змонтованих металоконструкцій підряднику; третій етап - кінцевий розрахунок після підписання акту робочої комісії протягом 20 банківських днів.

Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 46 635,14 грн. по поверненню притриманих згідно п. 3.4. Договору грошових коштів у розмірі 10% від вказаних в довідках форми №КБ-3 вартостей виконаних робіт по монтажу металоконструкцій.

При цьому відповідач зазначає, що підстав для повернення цих грошових коштів немає, так як сторонами не підписувались акти робочої комісії, а отже і не виникло зобов'язання по поверненню коштів згідно п. 3.4. Договору.

Так, пунктом 3.4. Договору сторони передбачили право відповідача на притримання частини грошових коштів, які підлягають перерахування позивачеві на підставі підписаної форми №КБ-3 в розмірі 10% від зазначених в ній вартості виконаних робіт по монтажу металоконструкцій, в якості забезпечення виконання зобов'язань позивачем.

Таким чином, даним пунктом Договору здійснено забезпечення виконання зобов'язання позивачем за цим Договором у вигляді притримання відповідачем грошових коштів.

У відповідності до ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 594 Цивільного кодексу України встановлює, що притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому колегія суддів відмічає, що кредитор має право притримувати у себе річ боржника лише до певного моменту - до виконання боржником основного зобов'язання забезпеченого притриманням, з огляду на що строк притримання є присікальним.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та належним чином, що підтверджується трьохсторонніми актами №20-04 від 25.04.2008р., два акта без номера від 25.04.2088р., №1 17-07 від 25.07.2008р., №1 від 25.06.2008р., №2 від 25.06.2008р., б/н від 25.05.2008р., №3 від 25.12.2008р., №4 від 25.11.2008р., №1 8-12 від 25.11.2008р., №2 від 25.10.2008р., №1 від 25.10.2008р., №1 від 25.09.2008р., №2 від 25.09.2008р., №1 від 25.08.2008р., №2 від 25.08.2008р., №2 17-07 від 25.07.2008р., підписаними позивачем, відповідачем та третьою особою по справі; листом третьої особи по справі №026-929, що є замовником робіт, в якому вона зазначає, що фактично акт проміжного приймання відповідальних конструкцій та акт готовності здачі конструктів і вузлів змонтованих металоконструкцій є одним документом, який свідчить про приймання робіт за якістю, ніяких зауважень з якості робіт, виконаних по монтажу металоконструкцій підприємство немає та вказані роботи прийняті в повному обсязі.

Суд також відмічає, що доказів того, що роботи позивачем виконані неякісно чи існували або існують певні заперечення щодо якості виконаних робіт зі сторони відповідача чи третьої особи, матеріали справи не містять.

Отже, з огляду на те, що п. 3.4. Договору забезпечувалось виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, які, як встановлено, на момент розгляду даної справи виконані ним повному обсязі та належним чином, а також враховуючи те, що строк притримання є присікальним, тобто до моменту виконання боржником зобов'язання, забезпеченого притриманням, підлягає поверненню сума коштів з відповідача на користь позивача в розмірі 46 635,14 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.4. Договору не передбачено, у який строк мають бути повернуті відповідачем притримані грошові кошти, тому необхідно при обчисленні строку виходити з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Так, рахунок на оплату 46 635,14 грн. був виставлений позивачем відповідачем 22.11.2012р., про що свідчить копія поштової квитанції про відправлення від 22.11.2012р. №4537 та опис вкладення до цінного листа, тому з урахуванням поштового перебігу в три дні останнім днем повернення коштів є 03.12.2012р.

Відповідач своє зобов'язання щодо повернення притриманих коштів у розмірі 46 635,14 грн. не виконав, з огляду на що у нього утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 46 635,14 грн.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В силу частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідачем доказів перерахування грошових коштів, утриманих згідно п. 3.4. Договору, суду не надано, з огляду на що має бути стягнута з нього заборгованість в сумі 46 635,14 грн.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності слід зазначити наступне.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зв'язку з тим, що рахунок на оплату був виставлений позивачем відповідачеві 22.11.2012р., а також враховуючи те, що на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України останнім днем повернення коштів є 03.12.2013р., як встановлено вище, з 04.12.2012р. починається строк позовної давності та, з огляду на положення ст. 257 Цивільного кодексу України, закінчується 04.12.2015р. Отже, позивач звернувся з позовом в межах строку позовної давності.

Твердження позивача про порушення господарським судом процесуальних норм, яке, як на його думку, проявилося в навмисному позбавленні позивача можливості належного доказування позовних вимог та ігноруванні заявлених позивачем клопотань не підтверджуються матеріалами справи, так як всі заявлені позивачем клопотання судом першої інстанції були розглянуті, що вбачається з описової частини рішення, а можливість вчасного подання доказів по справі залежала виключно від волевиявлення самого позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. у справі №910/426/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція» (01001, м. Київ, вул. Городецького, 11в, п/р 26001001030276 в КБ ТОВ «МИСТО БАНК», МФО 300465, код ЄДРПОУ 01412868) на користь Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Лугрембуд» (91011, м. Луганськ, вул. Еременко, 7, п/р 2600106000100 в ЛФАКБ «Правексбанк», МФО 304579, код ЄДРПОУ 24844777) 46 635,14 (сорок шість тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 14 коп.) грн. суму основного боргу, 860,25 (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) грн. судового збору.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/426/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Пашкіна С.А.