Постанова

від 24.09.2013 по справі 909/507/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 909/507/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудкомінвест», м.Івано-Франківськ від 26.07.2013р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р.

у справі № 909/507/13

за позовом: Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м.Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудкомінвест», м.Івано-Франківськ

про: стягнення 60477,64грн. зайво одержаних коштів за договорами підряду,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

15.08.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудкомінвест» на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у склад колегії для розгляду справи №909/507/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 19.08.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10.09.2013р. Ухвалою суду від 10.09.2013р. розгляд даної справи відкладено на 24.09.2013р.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 10.09.2013р. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р. у справі №909/507/13 (суддя Ткаченко І.В.) позовні вимоги Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволено повністю, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" на користь позивача 60 477,64грн. зайво сплачених коштів та 1720,50грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити повністю. Зокрема, апелянт зазначає про те, що він був позбавлений можливості надати обґрунтований відзив на позов, так як позивачем не було надіслано йому усіх додатків до позовної заяви, а також забезпечити явку свого представника в судові засідання. Крім цього, апелянт посилається на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2012р. по справі №5010/1295/2012-12/37 стягнено з позивача у даній справі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" 738910,80грн. основного боргу, однак при цьому позивач ігнорує пропозиції відповідача щодо зарахування заборгованості у даній справі в рахунок погашення боргу.

У письмовому поясненні на апеляційну скаргу від 09.09.2013р. (вх.№05-04/5312/13 від 11.09.2013р.) Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області та у відзиві 18.09.2013р. №267/02-18/08 (вх.№05-04/5625/13 від 20.09.2013р.) Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації спростували доводи скаржника та зазначили про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Враховуючи, що пояснення представника позивача заслухано в судовому засіданні 10.09.2013р., а також повторну неявку в судове засідання представника скаржника, який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки ухвалою суду від 10.09.2013р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р. у справі №909/507/13 слід частково скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 липня 2009 р., між управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ "Рембудкомінвест" (підрядник) був укладений договір № 15 на проведення робіт з реконструкції каналізаційних очисних споруд в м. Косові Івано-Франківської області, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання робіт по об'єкту "реконструкція каналізаційних очисних споруд в м. Косові" (Т.1 а. с. 14).

Згідно з умовами п. 7 цього Договору, ціна робіт визначається на основі локального кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою і становить 2 479 778 грн.

За додатковими угодами від 30 грудня 2010 р. і 31 грудня 2011 р. термін дії цього Договору був продовжений до 31 грудня 2011 р. і 31 грудня 2012 р. відповідно (т.1, а. с. 18, 25).

03 листопада 2011 р., сторони також уклали додаткову угоду, відповідно до умов якої визначили нову договірну ціну станом на 2011 р. в сумі 1 457 089 грн. (Т 1 а. с. 22).

Так, на виконання умов Договору № 15, платіжним дорученням № 9 від 04 листопада 2011 р. замовник перерахував на користь підрядника 437 126 грн 70 коп. авансового платежу (30 % від кошторисної вартості цього Договору). Після чого, платіжним дорученням № 2 від 08 лютого 2011 р. замовник також перерахував на користь підрядника 414 190 грн.80 коп. (т.1, а. с. 210, 211).

Таким чином замовник сплатив підряднику за виконання робіт по указаному Договору 851 317 грн. 50 коп.

Натомість, Актами № 1 від 27 грудня 2011 р., № 2 від 23 лютого 2012 р., № 3 від 14 березня 2012 р., підписаними уповноваженими представниками сторін, було підтверджено виконання відповідачем робіт за Договором № 15 на суми 414 190 грн. 80 коп., 71 908 грн 80 коп. й 318 163 грн. 20 коп. відповідно. Тобто, за даними актів виконаних робіт загальна вартість виконаних робіт за Договором № 15 складає 804 262 грн 80 коп., що на 47 054 грн. 70 коп. менше фактично сплачених позивачем відповідачу коштів.

Зазначені обставини були виявлені в ході проведення державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області ревізії фінансово-господарської діяльності в управлінні житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р. й зафіксовані в акті ревізії № 06-21/03 від 12 березня 2013 р. (т. 1 а. с. 26).

За результатами зустрічної перевірки у відповідача щодо документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та стану розрахунків із управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА за період з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2012 р. державною фінансовою інспекцією також встановлено, що станом на 31 грудня 2012 р. в бухгалтерському обліку відповідача обліковується заборгованість перед позивачем у розмірі 47 054 грн. 70 коп., що було відображено у довідці № 06/18 від 11 лютого 2013 р. (т.1, а. с. 236).

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, створення творів, винаходів; завдання шкоди; юридичні факти; акти цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зокрема, до відсутності правової підстави зазначена вище стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Зважаючи на те, що термін дії договору №15 від 31.07.2009р. закінчився 31.12.2012р. (а.с.18), відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем зайво отриманих коштів на підставі цього договору в сумі 47054,70грн., а також на документально обґрунтованість таких вимог позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення вимог в цій частині.

Натомість суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення з відповідача 13 422 грн. 94 коп. зайво сплачених коштів за договорами № 25 та № 46, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2010 р., між управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської ОДА (замовник) та ТОВ "Рембудкомінвест" (підрядник) був укладений договір підряду № 25, предметом якого сторони визначили проведення підрядником заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Далешівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Городенківського району Івано-Франківської області. Вартість цих робіт склала 137 340 грн. й була сплачена замовником на користь підрядника у повному обсязі.

Також, 19 жовтня 2010 р., сторони уклали договір підряду № 46, предметом якого визначили проведення заходів будівництва з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Косівському міжрайонному фтизіопульмонологічному диспансері (Кутське відділення). Договірна вартість робіт склала 292 709 грн. та була сплачена замовником на користь підрядника у повному обсязі.

В даному випадку, відповідачем виконано підрядні робіт та позивачем їх прийнято шляхом оформлення відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, який підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень і претензій зі сторони замовника. (т.1,а.с.66-74,102-104). Позивачем оплачено у повному обсязі вартість фактично виконаних підрядних робіт, визначених за домовленістю сторін у Договорі підряду (а.с.63,64,100).

Однак, звіркою правильності формування вартості виконаних робіт, в частині вартості та кількості основних будівельних матеріалів та устаткування, результати якої викладено в довідці державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 06/18 від 11 лютого 2013 р. було встановлено, що при здійсненні робіт із проведення заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Далешівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Городенківського району за грудень 2010 р. на суму 137 340 грн, відображено роботи з установлення баку металевого масою 1 т по ціні 24 900 грн. Однак, згідно з даними видаткової накладної № 19/11-01 від 19 листопада 2010 р. ціна установленого бака становить 14 375 грн. 87 коп., що на 10 524 грн.13 коп. менше, а з урахуванням складських витрат - 10 734 грн 61 коп. Відповідно до відомості ресурсів по акту приймання виконаних підрядних робіт з проведення заходів з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення в Косівському міжрайонному фтизіопульмонологічному диспансері (Кутське відділення), здійснювалось списання листів гіпсокартонних 12,5 мм в кількості 124,5 м кв. по ціні 16 грн. 04 коп., тоді як за даними бухгалтерського обліку вказана кількість гіпсокартону придбана по ціні 12 грн 50 коп., що на 442 грн 32 коп. менше, а з врахуванням заготівельно-складських витрат - 451 грн 17 коп. (т.1 а. с. 236).

Отже, зазначеною перевіркою встановлено, що за договорами № 25 від 24 вересня 2010 р. та № 46 від 19 жовтня 2010 р. позивач фактично сплатив відповідачу зайві кошти на загальну суму 13 422 грн. 94 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами, встановленими у довідці державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 06/18 від 11 лютого 2013 р. Правовою підставою для повернення завищеної вартості виконаних будівельних робіт позивач вважає положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз зазначеного положення дає підстави для висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- по-перше, має місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Натомість, як убачається із матеріалів справи, правовою підставою перерахування коштів позивачем відповідачу у даному випадку були договори підряду № 25 від 24 вересня 2010 р. та № 46 від 19 жовтня 2010 р., а відтак ці кошти не можуть вважатися майном, набутим відповідачем без достатньої правової підстави, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 22.01.2013 року № 5006/18/13/2012 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року в справі № 5006/18/13/2012.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано та безпідставно взято до уваги посилання позивача на довідку державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 06/18 від 11 лютого 2013 р., як беззаперечний доказ завдання збитків, оскільки встановлені органами державної фінансової інспекції при проведенні перевірки факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарсько процесуальним кодексом України. Сама лише довідка державної фінансової інспекції не є підставою для визнання коштів такими, що отримані без достатньої правової підстави та їх стягнення, не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи зазначене, оскільки між сторонами у справі укладено договори підряду № 25 від 24 вересня 2010 р. та № 46 від 19 жовтня 2010 р., які станом на час розгляду справи не визнані недійсними у встановленому законом порядку, до зазначених договорів сторонами не вносились зміни з приводу ціни наданих послуг, а відповідачем не було завищено обумовленої договорами ціни, а також враховуючи те, що надані послуги підтверджуються підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання наданих послуг, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що кошти, стягнути які просить позивач, отримані відповідачем при наявності відповідної правової підстави, відтак не можуть бути витребуваними відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуті на чому наполягає позивач, а тому в цій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати та в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 13 422 грн. 94 коп. - відмовити.

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували доводи апеляційної скарги. Зокрема необґрунтованими є твердження відповідача про те, що судом першої інстанції не надано йому можливості надати обґрунтований відзив на позов

та забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника, так як в матеріалах справи містяться належні докази того, що відповідач був повідомлений завчасно про кожне судове засідання у встановленому законодавством порядку (т.1 а.с. 2,42,218,231) та мав достатньо часу для забезпечення явки уповноваженого представника в судові засідання, а також надання обґрунтованого відзиву на позовну заяву. При цьому слід зазначити, що відповідач не був позбавлений можливості, в порядку ст..22 ГПК України, ознайомитися з матеріалами справи.

Крім цього, безпідставним є також посилання відповідача на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2012р. у справі № 5010/1295/2012-12/37, оскільки назване рішення не стосується предмету спору у даній справі № 909/507/13 та не має жодного відношення до позивача, так як зазначеним рішенням суду задоволено позов Відповідача до головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яке є окремим структурним підрозділом Івано-Франківської обласної державної адміністрації та відповідно є окремою юридичною особою і окремим суб'єктом господарювання.

Натомість у відповідності з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 47054,70грн. зайво сплачених коштів за договором підряду №15 від 31.07.2009р., у зв'язку з чим в цій частині рішення слід залишити без змін. Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 422 грн. 94 коп. зайво сплачених коштів за договорами № 25 від 24 вересня 2010 р. та № 46 від 19 жовтня 2010 р., у зв'язку з чим в цій частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013 року у даній справі слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудкомінвест» задоволено частково, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст.49 ГПК України, слід частково віднести на позивача - Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації. При цьому, виходячи із суми, яка задоволена до стягнення, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції становить 1338,64грн.

Керуючись ст.ст.101,103-105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудкомінвест» задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р. у справі №909/507/13 - скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" на користь Управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації 13 422 грн. 94 коп. зайво сплачених коштів і в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2013р. у справі №909/507/13 залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд. 42, кв. 1; ідентифікаційний код 33426468) на користь управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери, буд. 77; ідентифікаційний код 35914935)- 1338,64грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76014, м.Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери, буд. 77; ідентифікаційний код 35914935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд. 42, кв. 1; ідентифікаційний код 33426468) - 190,93грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 27.09.2013р.