Постанова

від 08.02.2008 по справі 2-а-1958/08

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

КОПІЯ

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» лютого 2008 року                                                                  Справа

№ 2-а-1958/08

15год.00хв.                                                                                                              м.

Одеса

Одеський

окружний адміністративний суд у складі:

Судді                                        Харченко

Ю.В.

При

секретарі                          Безсмертній

О.А.

За участю

представників сторін:

Представника

позивача: не з'явився.

Представника

відповідача: ОСОБА_1. - за

дорученням №4209 від

01.08.2007р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2до Управління праці та

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси,

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного

управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання дій

неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду

надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, в якому позивач просить суд визнати

дії Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної

адміністрації м. Одеси неправомірними та зобов'язати відповідача перерахувати

щорічну разову грошову допомогу за 2007р. у розмірі восьми мінімальних пенсій

за віком.

В

обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ч.5

ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-ХП (зі змінами та доповненнями),

відповідно до якої йому як інваліду 2 групи щорічно до 05 травня повинна

виплачуватися разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за

віком.

Відповідач

з позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з

підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись,

зокрема, на правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення

Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у зв'язку з тим, що

Законом України «Про державний бюджет України на 2007р» призупинено дію ст. 13

Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту", а також на те, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про

державний бюджет України на 2007рік»

 2

встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової

допомоги інвалідам II групи здійснюється у розмірі 360 грн.

Ухвалою

Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2007р. було відкрито

провадження у справі та призначено судове засідання на «11» січня 2008 року на 10:00 год.

Ухвалою

суду від 11.01.2008р. на задоволення клопотання відповідача - Управління праці

та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської

міської ради до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління

Державного казначейства України в Одеській області, з огляду на те, що усі

виплати та розрахунки, які здійснює Управління праці та соціального захисту

населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,

здійснюються через Головне управління Державного казначейства України в

Одеській області.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в

сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_2є

інвалідом II групи, що підтверджується наявною у справі копією

відповідного посвідчення НОМЕР_1

від 17.08.2006р., в якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення є

інвалідом II групи і має право на пільги, встановлені законодавством

України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Відповідно

до ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту" від 22.10.93

р. № 3551-ХП

(зі змінами та доповненнями) щорічно до 5

травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:

інвалідам І групи - десять

мінімальних пенсій за віком; II групи -

вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних

пенсій за віком.

Згідно

зі ст. 17-1 зазначеного закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в

розмірах, передбачених статтями 12-16

цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення

через відділення зв'язку або через установи банків.

Статтею 29 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007рік» встановлено, що у 2007 році виплата

щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви

нацистських переслідувань" здійснюється у таких розмірах: інвалідам І

групи - 450 гривень,

інвалідам II групи -

360 гривень, інвалідам III групи -

300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням

концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також

дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам,

які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам)

померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових

дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя

інвалідами, -150 гривень;

учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць

примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи,

дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з

націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.

Відповідно

до п.13 ст. 71 зазначеного Закону з метою приведення окремих норм законів у

відповідність із цим Законом зупинити на 2007

рік дію частини п'ятої статей 12,

13, 14 та 15

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової

допомоги.

У

зв'язку із зазначеним, Управлінням праці та соціального захисту населення в Малиновському

районі м. Одеси було виплачено ОСОБА_2. разову грошову допомогу до Дня

Перемоги, як інваліду війни II групи у сумі 360 грн. , що не спростовується

відповідачем, та підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою

Управління праці та соціального захисту населення в Малиновському районі м.

Одеси №502 від

29.10.2007р.

 3

Однак, на думку

суду зазначені дії Управління праці та соціального захисту населення

Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради є неправомірними та

протирічать приписам чинного законодавства України з урахуванням наступного.

Згідно

зі ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні

відповідати їй.

Відповідно

до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з

п.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і

свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки

громадянина.

Статтею 22 Конституції

України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть

бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів

не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно

до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги,

що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий

від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно

Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 за

конституційним поданням 46

народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положень статей 29,

36, частини другої статті 56,

частини другої статті 62,

частини першої частини першої статті 66,

пунктів 7, 9, 12,

13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону

України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", було визнано такими, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними):

·

статтю 29,

за якою у 2007 році

виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви

нацистських переслідувань" здійснюється членам сімей загиблих та дружинам

(чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників

бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за

життя інвалідами у розмірі -150

гривень;

·

пункт 13

статті 71, яким

зупинено на 2007 рік дію

частини п'ятої статей 12,

13, 14 та 15

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової

допомоги.

Відповідно

до пункту 5 резолютивної

частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення

для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,

які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані

неконституційними.

Абзацом 8 п.4 Рішення

Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. встановлено, що

оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у

Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати

обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими

законами України.

Як

вбачається з п.6 Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004р.у

справі N 1-27/2004 за

конституційним поданням 54

народних депутатів України щодо відповідності Конституції України

(конституційності) положень статей 44,

47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та

конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції

України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2004

рік" (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і

гарантій) відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, оскільки

для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на

які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел

4

існування,

необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього

життєвого рівня (стаття 48

Конституції України, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового

мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції

України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових

законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України

не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до

пункту 31 частини першої статті 85, пункту 19 частини першої статті 92

Конституції України надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України)

(Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у

справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Крім

того, відповідно до абз.4 п.3.1. Рішення Конституційного Суду України

№6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 зупинення дії положень законів,

якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав

і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом

України. У статті 64 Конституції

України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах

воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і

свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і

свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Внаслідок зупинення на

певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи

інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня

громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового

мінімуму (частина третя статті 46

Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції

України право кожного на достатній життєвий рівень.

Однак,

відповідач, в порушення ч.5 ст. 124 Конституції України, яка передбачає, що

судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання

на всій території України, не виконав зазначене рішення Конституційного суду.

Відповідно

до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від

09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями) мінімальний розмір пенсії за віком за

наявності у чоловіків 25,

а у жінок - 20 років

страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно

до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий

мінімум для осіб, втратили працездатність становить: з 1 січня- 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Крім

того, зазначеною статтею встановлено, що для визначення мінімального розміру

пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року

застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність,

визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким

чином, згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне

страхування» та відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет

України на 2007 рік»

розмір мінімальної пенсії за віком для визначення розміру щорічної разової

грошової допомоги до 5 травня

за 2007р. становить 410, 06 грн.  (406

грн. +1%(4, 06 грн. ), у зв'язку з чим сума восьми мінімальних пенсій за віком

загалом складає 3280, 48 грн.

Відтак,

сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня загалом

складає 2920, 48гр_н.(3280, 48 грн. -360 грн. ).

Частиною

3 ст. 2 Кодексу адміністративного

судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема

5

з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно

до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що

в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Згідно

ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в

адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і

заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом па підставі

пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків,

письмових і речових доказів, висновків експертів.

Однак,

відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність та

ґрунтовність відмови позивачу у виплаті суми щорічної разової грошової допомоги

до Дня перемоги за 2007р. у повному обсязі.

Відповідно

до ч.2 ст. 11 КАС

України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно

для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист

яких вони просять.

За таких

обставин, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні

вимоги ОСОБА_2про визнання неправомірними дії Управління праці та соціального

захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси та зобов'язання

перерахувати суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007р.

обгрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству,

отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Управління праці та

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської

міської ради на користь ОСОБА_2суми разової грошової допомоги до Дня Перемоги

за 2007р. у загальному розмірі 2920, 48 грн.

Керуючись ст.

ст. 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  

Адміністративний позов ОСОБА_2до Управління праці та

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси,

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного

управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання

неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

2.  

Визнати неправомірними дії Управління праці та

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси щодо

виплати щорічної разової грошової допомоги за 2007р. не у повному обсязі.

3.  

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту

населення Малиновської районної адміністрації м. Одеси (м. Одеси, вул.

Космонавтів, 27/1, Код

ЄДРПОУ 26343275) перерахувати

за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2(АДРЕСА_1) суму

недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2007р. у розмірі 2920(дві

тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 48коп.

Постанова

може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення

в повному

6

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений Кодексом адміністративного судочинства України,

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний

текст постанови складено «12»

лютого 2008р.