Ухвала

від 26.09.2013 по справі 2а-13839/10/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/27436/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Інгеоекобуд»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011

у справі № 2-а-13839/10/2070

за позовомПриватного підприємства «Інгеоекобуд» доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова прозвільнення активів з податкової застави ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інгеоекобуд» (далі по тексту - позивач, ПП «Інгеоекобуд») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова) про звільнення активів з податкової застави.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 позов задоволено в повному обсязі. Звільнено з податкової застави всі активи ПП «Інгеоекобуд». Виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про передачу у податкову заставу всіх активів ПП «Інгеоекобуд».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, провадження по справі закрито.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «Інгеоекобуд» з питань встановлення причин розбіжностей, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року, відповідачем складено акт від 26.08.2010 № 2172/15-05-14/34758674, яким встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 131 470,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 № 0000141550/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 131 470,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39 441,00 грн.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.10.2010 № 28715924 всі активи ПП «Інгеоекобуд» передані у податкову заставу, але вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків до Харківського окружного адміністративного суду, яким було відкрито провадження у справі, про що ПП «Інгеоекобуд» повідомило ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове зобов'язання, яке визначене у податковому повідомленні-рішенні, є неузгодженим, а тому не може бути визнано податковим боргом згідно з положеннями пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В обґрунтування наведених висновків суд першої інстанції посилався на пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії податкової інспекції є неправомірними, оскільки податкове зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2010 № 0000141550/0 є неузгодженим, отже податковий борг ще не виник, а тому відсутні і підстави для передачі активів позивача у податкову заставу.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження по справі дійшов вірного висновку, що відповідно приписам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Позивачем не були оскаржені ні рішення, ні дії і ні бездіяльність податкового органу.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідно до положень ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Як вказано в постанові суду першої інстанції, суд жодного з означених рішень не приймав, а просто звільнив з податкової застави всі активи підприємства та виключив з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про передачу у податкову заставу всіх активів підприємства.

Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що жодним нормативним документом не передбачено судовий порядок виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про реєстрацію податкової застави. Також пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено судовий порядок звільнення з податкової застави активів платника податків, а тому з такими вимогами позивач не міг звертатися до суду.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Інгеоекобуд» відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова