Рішення

від 19.12.2006 по справі 3/319-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/319-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19.12.2006                                                                                    Справа №  3/319-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом закритого акціонерного товариства «Волна» м.Генічеськ Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Агротон» м.Херсон   

про   стягнення  4.815грн.00коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - директор Попов В.М., юрист Попова О.В.

від  відповідача - уповноважений Косюк М.С.  

                                             в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про стягнення  з відповідача  4.500грн.00коп. отриманих коштів у зв'язку з не передачею товару на зазначену суму за усною угодою купівлі-продажу  насіння сільськогосподарських  культур. Крім того, позивач просить стягнути  штрафні санкції в розмірі 315грн.00коп.

Відповідач  позовні вимоги  не  визнає та посилається на те, що  позивач відмовився  отримати  насіння соняшника  на суму 4.500грн.00коп., оскільки  його  не  влаштовувала якість  товару. Його  пропозицію  отримання інших  сільгоспкультур  позивач  відхилив.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню частково  з  урахуванням  наступного:

Згідно з  домовленістю  сторін  на підставі   рахунку відповідача №38 від 28.02.2006року   позивач  перерахував відповідачу 20.300грн.00коп., що  не  заперечується відповідачем. В рахунку зазначено, що   кошти  перераховуються як  попередня оплата за  соняшник та зазначено  сорт  товару, його   кількість, ціну та вартість.

Таким чином,  відповідно до  ст.638 ЦК України між  сторонами досягнуто  згоди з  усіх  істотних умов  і їх правовідносини  за своєю правовою  природою є купівлею-продажем та регулюються  главою 54 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що   в рахунок отриманих  від  позивача коштів відповідачем  було  передано насіння соняшника різних  сортів  на суму 15.800грн.00коп., що  підтверджується наданою  до  справи  накладною №81 від 17.03.2006року. Товар  на решту отриманих  від  позивача  коштів відповідач не  передав.

Відповідно до статті 629 ЦК України угода купівлі-продажу є  обов'язковою для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих  на себе зобов'язань, оскільки стаття 525 ЦК України не  допускає  односторонньої  відмови  від  зобов'язання, або  односторонньої  її  зміни.

Відповідач не  виконав своїх  обов'язків не  передав   товар  на суму 4.500грн.00коп.

Відповідно до  ч.1 ст. 670 ЦК України, якщо  продавець  передав покупцеві  меншу кількість товару, ніж  це встановлено  домовленістю  сторін, покупець  має  право  вимагати  передання кількості товару, якої  не  вистачає  або  відмовитися від  переданого  товару  та його  оплати, а  якщо  він  оплачений –вимагати   повернення сплаченої  за нього  грошової  суми.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України також  передбачено  право  продавця  вимагати  передання попередньо  оплаченого  товару, або  повернення суми  попередньої  оплати в разі, якщо  продавець, який одержав суму попередньої  оплати,  не  передав товар  у встановлений строк.

Строк виконання зобов'язання  між  сторонами  не  встановлено, тому відповідно до  вимог ч.2 ст.530 ЦК України  позивач  07.09.2006року за №61 надіслав відповідачу претензію  з  вимогою повернути  кошти  на суму непереданого товару, яку відповідач  повинен  був задовільнити  у семиденний строк  від  дня пред'явлення вимоги, однак вимога   відповідачем залишена  без  відповіді.

Доказів передачі товару на суму 4.500грн.00коп.,  або  повернення попередньо отриманих за нього  коштів відповідач суду не  надав, тому вимоги позивача про  повернення 4.500грн.00коп.  підлягають  задоволенню.

Судом відхиляються, як  безпідставні, посилання відповідача на те, що позивач відмовився  від  проведення розрахунків  шляхом отримання насіння інших  сільськогосподарських  культур  та наміри  в майбутньому розрахуватися з  ним  насінням  ярового   ячменю, оскільки   попередня оплата здійснена позивачем саме за насіння соняшника, а не  будь-які сільгоспкультури. Крім  того, відповідачем не  надано  документального підтвердження того, що  він  пропонував позивачеві  будь-який товар  на суму боргу і ця пропозиція узгоджена з  позивачем в установленому законом порядку.  До того ж, отримавши претензію від 07.09.2006року за №61, відповідач не  надіслав відповідь  на неї  з  пропозицією  про  врегулювання спору шляхом отримання іншого  товару на суму отриманих  коштів.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення 315грн.00кооп.  штрафу  суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до  ст.230 ГК України  штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у вигляді  грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських  відносин  зобов'язаний сплатити  у разі порушення ним   правил  здійснення господарської  діяльності, невиконання  або  неналежне  виконання  господарського  зобов'язання.

При  цьому, статтею 547 ЦК України встановлено, що  правочин  щодо  забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється  у письмовій формі. Зазначена стаття  має  імперативний характер  і сторони  не  можуть  відступити  від нього.  Виконання основного  зобов'язання відповідно до  ст. 548 ч.1 ЦК України забезпечується, якщо  це  встановлено  договором або законом.

Матеріали  справи свідчать  про  те, що   договір  між  сторонами  в письмовій формі не  укладався,  розмір  штрафу за певне порушення зобов'язання не  узгоджувався, тому відсутні підстави забезпечення зобов'язання  у виді стягнення  штрафу.

Витрати  в частині сплати  державного  мита відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог, а за інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу –на відповідача.

          В засіданні за згодою  представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина  рішення.    

На підставі ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 693 ЦК України та керуючись ст.ст. 44, 49,  82 - 85 ГПК України, суд  

                                                 в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовільнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  науково-виробнича фірма «Агротон», м.Херсон, вул. Горького, 19а, ід. код 24946259 (інші реквізити суду невідомі) на користь   закритого акціонерного товариства «Волна», м. Генічеськ Херсонської області, вул. Леніна, 58, р/р 260017068 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093, ід. код 03785444, - 4500грн 00коп. основного боргу, 95грн. 33коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 315грн. штрафу відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                           Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст. 84 ГПК України 26.12.2006року.