Постанова

від 25.09.2013 по справі 1570/234/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 р.Справа № 1570/234/2012

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Полюка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Платан» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Платан» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005842301,

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2012 року ПП «Платан» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005842301.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що ПП«Платан» не мало обов'язку сплати земельного податку до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, оскільки до 04.11.2010 року не мало права та не використовувало земельну ділянку та на цій земельній ділянці не розташовано жодного об'єкту нерухомого майна, що належало б ПП «Платан»; ПП «Платан» до 04.11.2010 року не було власником земельної ділянки в розумінні ст.2. ч.2 ст.5 Закону України «Про плату за землю», ст.ст.78, 90, 91 Земельного кодексу України, оскільки не мало документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 02 березня 2012 року у задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПП «Платан», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство «Платан» (ідентифікаційний код 30645832) зареєстроване Сімферопольською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 11 лютого 2000 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 109).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2008 року ПП «Платан» (покупець) придбало у ОСОБА_2, (продавець) земельну ділянку площею 3,880 га., відведену під будівництво, експлуатацію та обслуговування торгово-складського комплексу, що знаходиться на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив № 1 ділянка НОМЕР_1. Кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:00:001:0012. Договір купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрований в реєстрі за №2818 та був посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 (а.с. 82).

24 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2818 від 24.07.2008 року продавець (ОСОБА_2) передав, а покупець (ПП «Платан») прийняв у власність земельну ділянку площею 3,880 га., що розташована на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив № 1, ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер 5123755200:00:001:0012, вартість якої становить 12530000,00 грн. (а.с. 83).

На підставі направлення від 09 вересня 2011 року співробітниками ДПІ у м. Сімферополі була проведена виїзна планова документальна перевірка приватного підприємства «Платан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами проведеної перевірку був складений акт №1417/23-2/30645832 від 13.10.2011 року (18.10.2011 року ПП «Платан» одержало поштою екземпляр акту) (а.с.169-178).

У висновках акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зазначила, що перевіркою ПП «Платан» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року встановлені порушення: ст.2, ст.7, ст.14, ст. 15 Закону України «Про плату за землю», а саме не представлення декларації з податку на землю за період за період з 01.07.2010 року по 03.11.2010 року до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси; несплата податку на землю за період з 01.07.2010 року по 03.11.2010 року у сумі 43158,90 грн., у тому числі: за липень 2010 року на суму 10441,67 грн., за серпень 2010 року на суму 10441,67 грн., за вересень 2010 року на суму 10441,67грн., за жовтень 2010 року на суму 10441,67 грн., за період з 01.11.2010 року по 03.11.2010 року на суму 1392,22грн.

01.12.2011 року відповідачем на підставі акту перевірки було оформлено податкове повідомлення-рішення №0005842301 від 01.12.2011 року, відповідно до якого ПП «Платан» збільшено суму грошового зобов'язання за земельним податком на суму 54118,63грн., з них 43158,90 грн. - за основним платежем і 10959,73 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Зазначене податкове повідомлення-рішення №0005842301 від 01.12.2011 року отримано ПП «Платан» 20.12.2011 року (а.с.180).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Платан» в період з 01 липня 2007 року по 03 листопада 2010 року був власником земельної ділянки площею 3,880 га, купленої згідно договору від 24 липня 2008 року, тому повинен сплатити земельний податок за зазначений період. При цьому суд зазначив, що згідно ч.6 ст. 126 Земельного Кодексу України, при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті (цивільно-правова угода), державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження (редакція Закону № 1066-УІ від 05.03.2009 року чинна з 01.05.2009 року).

Але колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Статтею 15 Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 125 та 126 Земельного Кодексу в редакції, що діяла на момент складання договору купівлі-продажу від 24.07.2008 року, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п «в» п.18 Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку суди мають виходити з того, що з 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України, право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. N 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що факту реєстрації права власності позивача на земельну ділянку, придбану за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2008 року, після 02.05.2009 року та в період з 01.07.2010 року по 03.11.2010 року (за який відповідачем було нараховане податкове зобов'язання) не було. Тому, виходячи з змісту вищезазначених норм закону, права власності позивача на земельну ділянку в цей період не виникало.

Після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №221986, яка знаходиться у м. Одеса, масив, №1, діл.НОМЕР_1, та якій було зареєстровано в Одеському міському відділі Одеської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 04.11.2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 5110137300:20:025:0002), ПП «Платан» стало на облік, як платник окремого виду податку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та надало відповідний розрахунок (а.с.84).

Також колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що згідно п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання/надсилання письмової відповіді платнику податків.

Як зазначено у п. 7. розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, ствердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав поштою екземпляр акту перевірки від 13.10.2011 року №14711/232/30645832 18.10.2011 року (вхід.№1762). Проте, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005842301 було складене тільки 01.12.2011 року, тобто із значним перебільшенням відведеного десятиденного строку.

Таким чином колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції відносно того, що порушення термінів прийняття повідомлення-рішення відносно позивача не може бути підставою для несплати грошового зобов'язання по земельному податку, оскільки відповідач суттєво порушив норми п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України та прийняв податкове повідомлення-рішення після закінчення строків, встановлених Податковим кодексом України для виконання вказаних дій податковими органами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову приватного підприємства «Платан».

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга ПП «Платан» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Платан» - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов приватного підприємства «Платан» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2011 року №0005842301 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0005842301 від 01 грудня 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов