Постанова

від 27.12.2006 по справі 1/387-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/387-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.12.2006                                                           Справа № 1/387-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Херсонського  державного  заводу "Палада", м.Херсон

до Державної  податкової  інспекції у м.Херсоні, м.Херсон  

про  визнання недійсним податкового  повідомлення-рішення  від 13.09.2006р. №0007662301/0 про зменшення суми  бюджетного відшкодування у розмірі 100559грн.

за участю представників сторін:  

від  позивача - Журавленко О.А., дов. від 20.12.2006р., нач. юр. служби,  Диманова Н.В., дов. від 20.12.2006р., гол. бух.

від  відповідача - Горбунова К.О., дов. №3/9/10-139 від 10.01.2006р., держ. податк. інспектор, Левченко І.В., дов. №16493/9/10-039 від 20.12.2006р., гол. держ. податк. ревізор-інспектор

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.12.2006р.

ХДЗ “Палада” (далі- завод) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 13.09.2006р. №0007662301/0, яким заводу зменшена сума податкового кредиту по ПДВ на 100559грн.

Позивач вважає, що обставини, які визначені ДПІ підставою прийняття спірного рішення, не відповідають положенням Закону України ”Про податок на додану вартість”.

ДПІ визначено підставою зменшення податкового кредиту по ПДВ, що ТОВ "Стиг", яке у березні 2006о. поставляло металопродукцію ХДЗ "Палада", не знаходиться за юриличною адресою. Посилаючись на це, ДПІ операції ТОВ “СТИГ” з заводом “Палада” визнала фактично недійсними та зменшила податковий кредит заводу по цих операціях на вказану вище суму. Дії ДПІ позивач вважає протиправними. Ним пояснено, що при розрахунках зі ТОВ “СТИГ” зводом до вартості товару було включено ПДВ. Постачальником товару належним чином і в порядку, встановленому законодавством, були оформлені та передані заводу сумісно з первинними документами податкові накладні. Саме на продавця законодавством покладено обов'язок сплати ПДВ в сумі, яка включена покупцем до вартості товару. Зменшивши суму податкового кредиту по ПДВ, ДПІ фактично поклало обов'язок сплати ПДВ на покупця, зобов'язавши його фактично двічі сплатити цей податок.

Відповідач, ДПІ у м.Херсоні, з позовом не згодний. Представниками ДПІ пояснено, що в процесі перевірки правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум ПДВ по взаєморозрахунках зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгах постачальників встановлено, що в березні 2006р. позивачем придбано продукцію (арматура, лист металевий) від ТОВ “Стиг” на загальну суму 810000,12грн., в тому числі ПДВ 135000грн., яка заводом включена до податкового кредиту.

Але з довідки ДПІ  Київського району м.Донецька випливає, що ТОВ “Стиг” не знаходиться за юридичною адресою, а тому ДПІ не може підтвердити податковий кредит позивачу за відсутності первинних документів.

ДПІ пояснено, що відшкодування ПДВ можливо проводити тільки при наявності надходження сум ПДВ до бюджету, а постачальником товару- ТОВ “Стиг” ПДВ не нараховувалось та не сплачувалось до бюджету. Тому позивач не має права на відшкодування ПДВ по операціях з ТОВ “Стиг” з Державного бюджету. За таких обставин спірним рішенням ХДЗ “Палада” зменшено податковий кредит на 100559грн.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи,

встановив :

У вересні 2006р. ДПІ у м.Херсоні здійснено позапланову невиїзну перевірку ХДЗ “Палада” з питань обгрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за березень 2006р. По результатах перевірки складений акт від 08.09.2006р. №2825/23-7/24961253.

Як випливає з цього акту, ДПІ було перевірено взаємовідносини між ТОВ “Стиг” та ХДЗ “Палада”. По першому ланцюгу ХДЗ “Палада” придбала у ТОВ “Стиг” металеві листи та арматуру. В акті перевірки визначені чотири податкові накладні: №1112 від 06.03.2006р. по сумі ПДВ 50000грн.; №1113 від 16.03.2006р. по сумі ПДВ 33333,33грн.; №1115 від 22.03.2006р. по  сумі ПДВ 10333,32грн., №1118 від 28.03.2006р. по сумі ПДВ 41333,67грн.

В акті зазначено, що згідно листа  ДПІ в Київському районі м.Донецька  від 23.08.2006р. та акту №73/23-4/31049769 від 28.07.2006р. ТОВ “Стиг” не знаходиться за юридичною адресою. Ненадходження до бюджету ПДВ по ТОВ “Стиг” у березні 2006р., як визначено в акті, складає 100559грн.

В акті здійснено висновок про те, що невиїзною перевіркою встановлено порушення п.1.3, 1.8 ст.1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5, п.п.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого заводом “Палада” здійснено завищення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню з бюджету на зазначену вище суму.

На підставі матеріалів перевірки ДПІ 13.09.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0007662301/0, яким за порушення зазначених вище пунктів ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ХДЗ “Палада” визначено завищення бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2006р. 100559грн.

Як випливає з матеріалів справи, в тому числі з акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, ДПІ було перевірено взаємовідносини між ТОВ “Стиг” і  ХДЗ “Палада” по поставці металевих виробів.

Факт придбання вказаної вище продукції позивач підтвердив шляхом надання до матеріалів справи залізничних, товарних накладних, прибуткових ордерів, актів прийому –передачі продукції, рахунок-фактур та сертифікатами якості продукції. Поставка продукції була здійснена ТОВ “Стиг” на підставі договору купівлі-продажу №29-11/04 від 29.11.2004р. Відомості про цей договір є в податкових накладних.

Відповідно первинних документів продавцем було оформлено та передано позивачу також податкові накладні, які визначені судом вище.

По податковій накладній від 06.03.2006р. визначено загальну вартість отриманих металевих виробів в сумі 300000грн., з врахуванням ПДВ в сумі 50000грн.

Первинні документи, які підтверджують факт поставки продукції по вказаній податковій накладній знаходяться в матеріалах справи на арк. 13-23.

В податковій накладній від 16.03.2006р. загальна вартість отриманого металевого листа визначена в сумі 200000грн., в томі числі ПДВ в сумі 33333,33грн.

Первинні документи, які підтверджують факт поставки продукції по вказаній податковій накладній знаходяться в матеріалах справи на арк. 25-30.

В податковій накладній від 22.03.2006р. загальна вартість отриманого металевого листа визначена в сумі 61999,92грн., в тому числі ПДВ 10333,32грн.

Первинні документи, які підтверджують факт поставки продукції по вказаній податковій накладній знаходяться в матеріалах справи на арк. 32-36.

В податковій накладній від 28.03.2006р. загальна вартість отриманого металевого листа визначена в сумі 250000грн., в тому числі ПДВ 41666,67грн.

Первинні документи, які підтверджують факт поставки продукції по вказаній податковій накладній знаходяться в матеріалах справи на арк. 38-42.

Загальна сума ПДВ, яка включена позивачем до складу вартості продукції, складає 135333,32грн.

Ніяких зауважень до форми складення податкових накладних з боку ТОВ “Стиг” в акті перевірки не зазначено.

В акті перевірки фактично відсутні дані про те, які саме порушення допущені позивачем, є тільки запис про те,  що згідно листа  ДПІ в Київському районі м.Донецька  від 23.08.2006р. та акту №73/23-4/31049769 від 28.07.2006р. ТОВ “Стиг” не знаходиться за юридичною адресою.

Позивач пояснив, що ним проведено повну оплату отриманої від ТОВ “Стиг” продукції, що визначена в податкових накладних. ДПІ проти цього не заперечує, підтвердила, що в процесі перевірки було встановлено факт повної оплати заводом отриманої від ТОВ “Стиг” продукції.

Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ не відповідає нормам чинного податкового законодавства.

Як встановлено матеріалами справи та поясненнями представників сторін, по операціях купівлі-продажу металопродукції продавцем, тобто ТОВ "Стиг", оформлялися податкові накладні у відповідності до вимог  п/п.7.2.1 п.7.1 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97-ВР). В цих податкових накладних визначено, крім іншого, загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з врахуванням ПДВ. ПДВ визначений окремим  рядком.

Пунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону  встановлено, що податкова накладна видається платником податку в разі поставки товару (робіт, послуг) покупцю на його вимогу та є підставою для нарахування податкового кредиту.

До теперішнього часу ТОВ "Стиг" зареєстровано платником ПДВ. Скасування державної реєстрації ТОВ "Стиг" або визнання нечинним свідоцтва про реєстрацію його платником податків не проведено.

Тобто, визначені вище податкові накладні складені особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрована органами ДПІ в установленому порядку платником ПДВ, а тому має право видавати ці податкові накладні.

Усі зобов'язання по договору, укладеному між ТОВ "Стиг" і ХДЗ "Палада", виконані належним чином, що фактично знайшло відповідне відображення в акті перевірки.

Всі  вимоги, які встановлені ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем виконані. Підставою для віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого ХДЗ "Палада", є належним чином складені податкові накладні, та фактично виконані сторонами всі обов'язки з купівлі-продажу металевої продукції.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

З цього слід прийти до висновку, що органи ДПІ не мають права вимагати від добросовісного податкоплатника контролювати сплату податку контрагентом по договору. Про це йдеться в ст.ст.9, 10 Закону України "Про систему оподаткування".

Цим Законом або іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо здійснення відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету його контрагентами. Податковий орган при проведенні перевірки не встановив порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентом позивача.

Закон "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Відповідно до п.7.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" в разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, то така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є тільки дані податкової декларації за звітний період, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та її виписки особою, що має на це право. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Посилання відповідача в повідомленні-рішенні на порушення позивачем п.1.3 та п.1.8 ст.1 Закону "Про ПДВ" є безпідставним. Цими пунктами визначені поняття термінів: п.1.3 визначає поняття "хто є платником ПДВ", а п.1.8 –поняття терміну "бюджетне відшкодування".

Тобто, ст.1 цього Закону визначає лише загальну термінологію, її норми не встанавлюють прав та обов'язків, порядку формування податкових зобов'язань, тому порушити норми цієї статті неможливо.

Підпунктами 7.4.1 ст.7 Закону "Про ПДВ" передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих  (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону протягом такого звітного періоду.

Підпункт 7.7.5 ст.7 Закону "Про ПДВ" передбачає, протягом якого терміну ДПІ може здійснити  перевірку обгрунтованості  проведення розрахунку суми бюджетного відшкодування платником податку.

Підпунктом 7.7.7. ст.7 Закону "Про ПДВ"  встановлено які заходи приймає податковий орган, якщо за наслідками документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки виявлено невідповідність сум бюджетного відшкодування в сумі, заявленій в податковій декларації.

Таким чином, позивач не міг порушити вказані вище підпункти п.7.7 ст.7 Закону "Про ПДВ".

ДПІ не доведено, що ХДЗ "Палада" невірно проведений розрахунок податкового кредиту.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встанавлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагенту з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Чинне законодавство, а саме Закон "Про податок на додану вартість", не встанавлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Дії ДПІ, якими обов'язок сплати ПДВ покладається на покупця, тобто ХДЗ "Палада", суперечать чинному законодавству. Крім того, ДПІ взагалі не доведено факт того, що ТОВ "Стиг" не звітувалося перед податковим органом за місцем його знаходження та не перерахувало ПДВ в сумі 100559грн. Взагалі невідомо, чому ДПІ не включила до зняття з податкового кредиту всі суму ПДВ, визначену в податкових накладних, що зазначені в акті перевірки. Загальна сума ПДВ по цих накладних складає 135000,32грн., а  зменшено податковий кредит позивача лише на суму 100559грн.

Як пояснили представники ДПІ в судовому засіданні, їм про це невідомо.

Доводи представників податкового органу про відсутність ТОВ "Стиг" за юридичною адресою не має суттєвого значення для вирішення спору, оскільки ДПІ в Київському районі м.Донецька повинна здійснити заходи щодо встановлення фактичної адреси ТОВ "СТИГ".

Суд вважає, що відповідачем грубо порушений строк проведення перевірки, встановлений п.п.7.7.5 ст.7 Закону "Про ПДВ". Цим пунктом передбачено, що податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених  в податковій декларації даних протягом 30 днів наступних за днем її отримання. А за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок сум бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого же строку провести позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як зазначено вище, операції з купівлі-продажу металопродукції були здійснені у березні 2006р. і податкові накладні по цих операціях були оформлені також в березні 6, 16,22, 28 числа. А перевірка з питань обгрунтованості відшкодування з бюджету проведена у вересні 2006р.

З викладеного вище суд приходить до висновку, що позов ХДЗ "Палада" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0007662301/0 від 13.09.2006р. є обгрунтованим і підлягаючим задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0007662301/0 від 13.09.2006р., яким Херсонському державному заводу “Палада” зменшена сума податкового кредиту по ПДВ на 100559грн.

3. Повернути з державного бюджету України ( уповноважений територіальний орган –управління Державного казначейства у Херсонської області, м. Херсон, вул. Комсомольска, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Херсонського державного заводу “Палада” м.Херсон, Карантинний остівр, 1, код ЄДРПОУ 24961253 на р.рахунок №26009303570014 в ХВ "Промінвестбанк" МФО 352286 сплачений судовий збір в сумі 8 (вісім)грн. 50коп.

4. Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання  постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили з  .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  І.В. Губіна