Постанова

від 25.09.2013 по справі 910/21043/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 910/21043/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у справі господарського суду№ 910/21043/13 міста Києва за позовомТОВ "Дар-Трейд" доГоловної державної інспекції України з безпеки судноплавства за участюпрокуратури міста Києва про за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача -визнання недійсними пунктів Акту Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про розслідування аварійної морської події загибелі теплохода "Григорій Петровський" 07.02.2011р. в порту Поті (Грузія) ст. прокурор відділу Генеральної прокуратури України Баклан Н.Ю., посв. НОМЕР_1 Тучін М.М. дов. б/н від 05.10.2011 Тучіна О.В. дов. б/н від 05.10.2011 не з'явився В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про визнання недійсними пунктів Акту Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про розслідування аварійної морської події загибелі теплохода "Григорій Петровський" 07.02.2011 в порту Поті (Грузія) та зобов'язання відповідача надати відповідний документ про скасування пунктів Акта розслідування аварійної морської події теплоходом "Григорій Петровський", що трапилася 07.02.2011 в порту Поті (Грузія).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. у справі №05-6-58/262 товариству з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" було відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, оскільки справа має розглядатись в адміністративному судочинстві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013. ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі №05-6-58/262 було скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва, оскільки справа підвідомча господарським судам за суб'єктним складом, не містить ані приписів, ані штрафних санкцій або інших обов'язкових заходів реагування, а є внутрішнім відомчим документом, який не зачіпає правовідносин, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і є висновком фахівців у сфері безпеки судноплавства морського транспорту.

Ця Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у справі №05-6-58/262 до Вищого господарського суду України не оскаржена.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 позовну заяву ТОВ "Дар-Трейд" було прийнято до провадження, справі присвоєно номер 910/21043/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2013 (суддя Блажівська О.Є.) у справі №910/21043/13 затверджено Мирову угоду від 27.02.2013, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" та Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства, провадження у справі припинено на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. та припинити провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 (судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) ухвалу господарського суду м. Києва від 13.03.2013 про затвердження Мирової угоди скасовано, а справу направлено до господарського суду м. Києва для розгляду позовних вимог по суті.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 про затвердження Мирової угоди залишити в силі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20.02.2013 до господарського суду міста Києва надійшла заява про затвердження Мирової угоди та примірник мирової угоди, підписані сторонами у справі.

Ухвалою від 13.03.2013 господарський суд міста Києва задовольнив вищезазначену заяву та затвердив Мирову угоду від 27.02.2013 по справі №910/21043/13 між товариством з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" та Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства.

Як вбачається зі змісту затвердженої судом першої інстанції Мирової угоди, сторони домовилися про те, що відповідач підтверджує скасування оспорюваних пунктів Акту розслідування аварійної морської події (пункт 1 Мирової угоди), а позивач, у свою чергу, відмовляється від позову до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (пункт 2 Мирової угоди).

Відповідно до пункту 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. Умови Мирової угоди, як правило, мають виконуватись добровільно.

Відтак, судом першої інстанції було перевірено умови Мирової угоди, визнано дотриманими сторонами приписів статті 78 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 та Ухвалою від 13.03.2013 у справі №910/21043/13 господарського суду міста Києва затверджено Мирову угоду.

Скасовуючи Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі №910/21043/13, суд апеляційної інстанції виходив з того, що визнання акта недійсним можливе лише за рішенням суду, сторони ж своєю волею не можуть дійти згоди щодо визнання акта недійсним і викласти це в Мировій угоді.

Також на думку апеляційного суду порядок скасування акту комісії щодо розслідування АМП врегульований діючим законодавством України, яким визначено способи та результати розгляду відповідних скарг, відносини стосовно правомірності такого акту не можуть змінюватись виключно за волевиявленням сторін без дотримання встановленої законодавством процедури, що, як наслідок, виключає можливість укладення у даному спорі мирової угоди.

Проте, з таким висновком не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки при посиланні на те, що визнання акта недійсним можливе лише за рішенням суду, а сторони своєю волею не можуть дійти згоди щодо визнання акта недійсним і викласти це в Мировій угоді, - суд апеляційної інстанції не послався на норму права, якою було б заборонено в цьому випадку укладання мирової угоди.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Акт розслідування аварійної морської події (АМП) не є нормативним актом індивідуальної дії, а встановлений пунктом 4.11 "Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морський подій із суднами" порядок не може бути перешкодою для безпосереднього звернення господарюючого суб'єкта до господарського суду за судовим захистом.

Мирова угода підписана саме тим органом, який компетентний приймати рішення про внесення змін у Акт розслідування АМП.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не було прийнято до уваги доводи прокуратури, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що даний спір є публічно-правовим та повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у справі №05-6-58/262 було скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2012, якою позивачу відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України, як непідвідомчу господарським судам. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. у справі №05-6-58/262 набрала законної сили з дня її прийняття, до Вищого господарського суду України не оскаржувалась.

Статтею 111 7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявності підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Дар-Трейд", оскільки судом першої інстанції було прийнято ухвалу про затвердженні Мирової угоди з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а натомість суд апеляційної інстанції невірно застосував норми процесуального права та помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.

Скаржником ТОВ "Дар-Трейд" двічі сплачено судовий збір за подачу касаційної скарги по справі №910/21043/13 до Вищого господарського суду України: платіжним дорученням №2018 від 12.08.2013 в сумі 805,00грн. та платіжним дорученням №2042 від 14.08.2013 в сумі 805,00 грн., за таких обставин судовий збір, сплачений за одним із цих доручень, підлягає поверненню з бюджету заявникові.

Заявою від 25.09.2013 ТОВ "Дар-Трейд" просить судовий збір за розгляд касаційної скарги по справі №910/21043/13 залишити на позивачеві.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 у справі №910/21043/13 господарського суду міста Києва скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.01.2013 у справі №910/21043/13 залишити в силі.

Судовий збір за розгляд касаційної скарги у справі №910/21043/13, зайво сплачений платіжним дорученням №2018 від 12.08.2013 в сумі 805,00 (вісімсот п'ять) грн. повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Дар-Трейд".

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова