Постанова

від 26.09.2013 по справі 18/5026/1131/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 18/5026/1131/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач), суддівДанилової Т.Б., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргуЗаступника Дніпровського екологічного прокурора на постанову від 04.07.2013 Київського апеляційного господарського суду у справі№18/5026/1131/2012 господарського суду Черкаської області за позовомКременчуцької міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції в Черкаській області, 2) Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, 3) Золотоніської районної державної адміністрації до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Красногор", 2) Коробівської сільської ради, 3) Управління Держземагентства у Золотоніському районі Черкаської області провизнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту та скасування його державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - 1) Биченко І.Я. (дов. від 04.09.13)

2) Биченко І.Я. (дов. від 13.08.12)

Від Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.

У судовому засіданні від 05.09.2013 було оголошено перерву до 19.09.2013.19.09.2013 розгляд справи було відкладено на 26.09.2013. В зв'язку з тим, що суддя Першиков Є.В. в період з 16.09.2013 по 27.09.2013 перебуватиме у відпустці, розпорядженням Секретаря другої судової палати від 13.09.2013, для слухання справи створено колегію суддів у складі: головуючий -Ходаківська І.П., судді -Данилова Т.Б., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.04.2013 (суддя Васянович А.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 у складі: Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Заступник Дніпровського екологічного прокурора у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.60 Земельного кодексу України, наданні перевагу доказам відповідача над доказами прокуратури, ненаданні оцінки акту перевірки від 22.06.2012, інформації ДП "Центр державного земельного кадастру" щодо знаходження спірної земельної ділянки.

Золотоніська районна державна адміністрація у клопотанні про розгляд справи за відсутності її представників просить прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 липня 2006 року Коробівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області прийнято рішення № 2-6/У "Про виготовлення проектно-технічної документації із землеустрою", відповідно до якого надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переходу прав користування земельною ділянкою площею 0,4566 га терміном на 3 роки з правом викупу ТОВ "Красногор" для рекреаційного призначення під існуючою базою відпочинку в селі Коробівка.

Рішенням сільської ради від 22 березня 2007 року № 8-3/У "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок" затверджено проект землеустрою щодо надання земельної ділянки площею 0,4566 га в оренду терміном на 3 роки з подальшим викупом під облаштування існуючої бази відпочинку за рахунок забудованих земель в адмінмежах с. Коробівка, Коробівської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області ТОВ "Красногор" та надано відповідачу-1 в оренду терміном на 3 роки зазначену ділянку з подальшим викупом.

05 вересня 2007 року Коробівська сільська рада рішенням № 14-3/V вирішила продати у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,4566 га в селі Коробівка по вул. Набережній, 100 в селі Коробівка, Золотоніського району, Черкаської області ТОВ "Красногор".

18 грудня 2007 року між Коробівською сільською радою (продавець) та ТОВ "Красногор" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу.

30 липня 2008 року відділом земельних ресурсів у Золотоніському районі Черкаської області ТОВ "Красногор" видано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЖ № 110907 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 020878400001.

Кременчуцькою міжрайонною екологічною прокуратурою проводилась перевірка додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства при наданні земельної ділянки у власність ТОВ "Красногор" в ході якої прокуратура 20.06.2012 звернулась до Державної екологічної інспекції у Черкаській області з вимогою провести перевірку дотримання земельного законодавства при передачі земель водного фонду у власність ТОВ "Красногор".

22.06.2012 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт, згідно якого земельна ділянка, якою користується ТОВ "Красногор" знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, а частина землі взагалі вкрита водою. Вищевказана земельна ділянка огороджена парканом, який підходить до води.

Передача у власність земельної ділянки в прибережній захисній смузі суперечить чинному законодавству, а саме ст.ст.58, 59, 83, 84 Земельного кодексу України, в зв'язку з чим прокурор звернувся з даним позовом.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до пунктів "б" та "в" частини 1 статті 58 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень та укладення спірного договору купівлі - продажу) до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж річок, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі виділені під смуги відведення для них.

Згідно зі статтею 60 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Статтею 88 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень) визначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Господарськими судами попередніх інстанцій не досліджена містобудівна документація та не виявлено межі водоохоронної зони, зазначені в ній.

З матеріалів справи вбачається, що рішення та постанова ґрунтуються, зокрема, на висновку експертизи №2075-БТ/12-23 від 22 березня 2013 року, відповідно до якого мінімальна відстань у зимовий меженний період від урізу води Кременчуцького водосховища на річці Дніпро до земельної ділянки площею 0.4566 га, кадастровий номер 7121586201 02 004 0032, яка розташована за адресою вул. Набережна, 100, с. Коробівка, Золотоніського району, Черкаської області та належить на праві власності ТОВ "Красногор" згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 110907 від 30 липня 2008 року, становить 101.4 м. Крутизна схилу земельної ділянки площею 0.4566 га, не перевищує три градуси та становить 1 градус 37 хвилин, зазначена земельна ділянка не знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро.

Разом з тим, ні господарським судом першої інстанції ні судом апеляційної інстанції не дано оцінки твердженню прокуратури, викладеному у клопотанні від 22.04.2013, де зазначалось, що Кременчуцьке водосховище є штучно створеним водним об'єктом, рівень якого регулюється Міжвідомчою комісією в залежності від умов, що складаються в певний період року. Згідно з інформацією Черкаського РУВР Дніпровського БУВР, яке забезпечує державне управління водними ресурсами, реалізацію державної політики у сфері використання, збереження та відтворення поверхневих вод басейну р. Дніпро, керуючись п. 2.4 ВБН 33-4759129-03-05-92 (Київ-1993р.) внутрішньою межею прибережної захисної смуги є екваторіальний рубіж мілководної зони. Мілководна зона - акваторія водоймища, що обмежена лінією нормального підпірного рівня (НПР) і глибинами до 2,0 м. Відповідно до паспорту Кременчуцького водосховища (Укрдіпроводгосп, 1981 р.) нормальний підпірний рівень (НПР) відповідає позначці 81.00 м БС. Тобто, саме від позначки 81.00 м БС має здійснюватись вирахування 100-метрової ширини прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро.

Крім того, судами не взято до уваги та не оцінено акт перевірки Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 22.06.2012, відповідно до якого відстань від урізу води до будівель, розташованих на спірній земельній ділянці, становить 37 метрів; інформації ДП "Центр державного земельного кадастру" щодо знаходження спірної земельної ділянки; схематичного плану земельної ділянки, що мається в технічній документації по передачі земельної ділянки ТОВ "Красногор" в оренду, відповідно до якого земельна ділянка межує з урізом води.

Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.

Беручи до уваги вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника Дніпровського екологічного прокурора задовольнити.

Постанову від 04.07.2013 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 22.04.2013 господарського суду Черкаської області у справі №18/5026/1131/2012 скасувати; справу №18/5026/1131/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя І.Ходаківська

Судді Т. Данилова

О.Яценко