Рішення

від 05.09.2013 по справі 908/2545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/3/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 Справа № 908/2545/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2545/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Запоріжжя", м. Запоріжжя

про стягнення 11 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Литовченко К.В., довіреність б/н від 20.08.2013 року;

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 28.08.2013р. по 05.09.2013р. згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол від 28.08.2013 року відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний Запоріжжя" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 11 000, 00 грн.

Неприбуття у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника, згідно ст. 28 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

· грошові кошти в сумі 11000, 00 грн. були перераховані ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку, виписаного ОСББ «Центральний Запоріжжя» від 11.09.2012 року та зараховані останнім в якості виконання зобов'язань щодо сплати боргу за комунальні платежі ОСОБА_1;

· позовна заява не містить нормативного обґрунтування та доказів щодо помилковості зарахування вказаних грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 12.09.2012 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя» було перераховано грошові кошти у сумі 11000, 00 грн. з призначенням платежу - сплата за надані послуги зг. Дог. б/н від 11.09.2012 року.

Втім, позивач наголошує що перерахування коштів в сумі 11000, 00 грн. на користь відповідача відбулося помилково, оскільки між ним відсутні господарські правовідносини, а відтак просить суд, з огляду на припис ст. 1212 ЦК України, стягнути вказані кошти з останнього.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Улісс-Тур», як Виконавцем, було укладено Договір будівельного підряду б/н від 11.09.2012 року, предметом якого (п. 1.1.) є зобов'язання останнього провести капітальний ремонт даху на об'єкті Замовника , який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Пунктами 2.1, 2.2. Договору його сторони погодили, що ціна Договору складає 22000, 00 грн., а оплата за виконані роботи здійснюється на умовах авансування у розмірі 50% ціни, а саме 11000, 00 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рахунок № 01 від 11.09.2012 року, який виставлений відповідачем на ім'я ОСОБА_1 про сплату останнім комунальних послуг, членських внесків та судових витрат на суму 11000, 00 грн.

Так, відповідно до платіжного доручення №311 від 12.09.2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перерахував кошти в розмірі 11000, 00 грн. які зараховані відповідачем в якості виконання зобов'язань щодо сплати боргу за вказаним рахунком.

Однак, з платіжного доручення № 311 від 12.09.2012 року вбачається, що спірні грошові кошти перераховані за надані послуги згідно договору б/н від 11.09.2012 року, про що зазначено в призначенні платежу. Разом з тим, платником спірних коштів є Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, тоді як в матеріалах справи відсутні докази існування господарських відносин між вказаним суб'єктом господарювання та відповідачем.

Згідно з вимогами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

Ш повернення виконаного за недійсним правочином;

Ш витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

Ш повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

Ш відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з вимогами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Законодавець неодноразово звертав увагу на застосування правил інституту безпідставного отримання майна чи грошових коштів, зокрема на те, що норми інституту набуття або збереження майна або грошових коштів без достатньої правової підстави підлягають застосуванню коли передання майна, в тому числі перерахування грошової суми, здійснено на виконання правочину, який відповідно до закону не може бути визначений вчиненим, або на виконання договору, який згідно з законом не може бути визначений укладеним як це передбачено у п. 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України 2003р.

Поняття «за рахунок іншої особи» означає, що одночасно відбувається два моменти: придбання або збереження майна однією особою та втрата майна іншою особою. Тобто, ця стаття передбачає позадоговірні зобов'язання, які виникають внаслідок придбання або зберігання майна чи грошових коштів за рахунок іншої особи без достатніх підстав. Факт набуття або збереження майна чи грошових коштів без належних правових підстав одним суб'єктом правовідносин за рахунок іншого суб'єкта правовідносин зумовлює виникнення зобов'язань особливого виду, які мають назву кондикційних. Кондикційні зобов'язання відносяться до позадоговірних зобов'язань. Головною метою кондикційних зобов'язань є відновлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок котрого інший суб'єкт безпідставно збагати.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

ь договори та інші правочини;

ь створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

ь завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

ь інші юридичні факти.

Оскільки позивач перерахував відповідачеві кошти у сумі 11000, 00 грн., а між ними не укладалися будь-яких господарських договорів та інших правочинів, тому відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів. Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

§ по-перше, є набуття або збереження майна;

§ по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи;

§ по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Посилання відповідача на розгляд справи щодо стягнення з позивача заборгованості за послуги теплопостачання та послуги на утримання будинку та прибудинкової території не приймаються судом до уваги, оскільки стягнення відбувалося з громадянина - фізичної особи ОСОБА_1, в т.ч. який зазначений в якості платника за рахунком № 01 від 11.09.2012 року. Разом з тим, докази по справі свідчать, що квартира № 31 за адресою: АДРЕСА_3. належала ОСОБА_1, як громадянину - фізичній особі, а не як суб'єкту господарювання.

Оскільки платіжним дорученням № 311 від 12.09.2012 року грошові кошти перераховані за надані послуги згідно договору б/н від 11.09.2012 року, а не за рахунком № 01 від 11.09.2012 року, тому суд дійшов висновку, що стаття 528 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і припинятися відповідно до вимог статті 599 ЦК України виконанням проведеним належним чином. Відповідні положення також визначаються у частині 1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та частина 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом. Факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 11 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, відповідач не надав суду докази обґрунтованого збереження грошових коштів позивача на достатніх правових підставах, в т. ч. наявності цивільно-правових угод між сторонами або інших правочинів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За такими обставинами, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя» про стягнення з останнього грошових коштів, набутих за рахунок позивача без достатньої правової підстави в сумі 11000, 00 грн., обґрунтовані та підлягають

задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. покладаються на відповідача у справ - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Клопотання відповідача щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, лише за послуги адвоката (позиція Конституційного Суду України викладена у рішенні від 11.07.2013 року № 6-рп/2013).

Втім, в якості підтвердження витрат на надання правової допомоги відповідач надав Договір № 22/08/13 про надання юридичних послуг, який укладено з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. Докази того, що вказана особа, в силу закону, є адвокатом, в матеріалах справи відсутні.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.09.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 599, 1212, 1213 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 44, 48, 49, 75, 77, 81 1 , 82, 82 1 84, ч.2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя» задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», 69005, м. Запоріжжя, вул. Центральна, буд. 22А, код ЄДРПОУ 35421482 на користь:

- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 10.09.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.