Постанова

від 11.11.2013 по справі 908/2545/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.11.2013р. справа №908/2545/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2013р. (повний текст від 10.09.2013р.) у справі №908/2545/13 (суддя Смірнов О.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», м. Запоріжжя

про стягнення 11 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», м. Запоріжжя, про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 11 000,00грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, просив суд у позові відмовити та стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00грн.

Рішенням від 05.09.2013р. господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив в повному обсязі з посиланням на те, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази укладання між позивачем та відповідачем будь-яких господарських договорів та інших правочинів, відсутня правова підстава для набуття відповідачем спірної суми коштів. Натомість, оскільки в матеріалах справи міститься договір будівельного підряду б/н від 11.09.2012р., а у платіжному дорученні про перерахування коштів в призначенні платежу вказано «за надані послуги згідно договору б/н від 11.09.2012р.», суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Крім того, господарський суд не взяв до уваги пояснення відповідача про наявність заборгованості позивача за послуги теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, з приводу якої відповідний спір розглядався місцевим судом, та для погашення якої відповідачем було виписано позивачу рахунок №01 від 11.09.2012р., оскільки у призначенні спірного платежу не було зазначено саме про погашення заборгованості перед ОСМД за вказаним рахунком, а щодо існування спору зі стягнення заборгованості зазначив, що стягнення відбувалось з ОСОБА_1 як громадянина, а не як суб'єкта підприємницької діяльності. Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача коштів за надану правову допомогу, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.44, 48 ГПК України відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки до складу судових витрат відносяться лише витрати на послуги адвоката.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом не було взято до уваги наявних в матеріалах справи доказів на спростування доводу позивача про помилковість перерахування вказаних коштів на рахунок ОСББ, а саме - звертає увагу на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні та тривалий час, який сплив між ніби то помилковим перерахуванням коштів та зверненням позивача до відповідача з вимогою повернути вказані кошти як помилково перераховані. Крім того, апелянт посилається на те, що крім самого договору будівельного підряду б/н від 11.09.2012р. в матеріалах справи відсутні будь-які докази його реального виконання (акти, кошториси тощо), натомість містяться докази в підтвердження наявності заборгованості позивача за спожиті комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, на погашення якої відповідачем було виписано відповідний рахунок. Оригінал платіжного доручення про перерахування спірних коштів, за твердженням скаржника, міститься у ОСББ, що також є доказом підставності перерахування на рахунок відповідача спірної суми.

Вищевикладене, на думку заявника, не було взято до уваги судом першої інстанції, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення місцевого господарського суду.

У судове засідання представники сторін не з'явились. 07.11.2013р. позивач направив до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копію поштового чеку та провести слухання справи за відсутності свого представника. Клопотання судовою колегією задоволено. Крім того, оскільки ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №311 від 12.09.2012р. ФОП ОСОБА_1 перерахував на рахунок ОСББ «Центральний Запоріжжя» 11 000,00грн. з призначенням платежу «за надані послуги згідно договору б/н від 11.09.2012р.».

Проте в подальшому, посилаючись на помилкове перерахування зазначеної суми на рахунок ОСББ, позивач звертався до відповідача з претензією №16/04/13 від 03.04.2013р., в якій просив у строк до 20.04.2013р. повернути безпідставно отримані кошти в сумі 11 000,00грн. на вказаний позивачем рахунок.

Разом з цим, не отримавши від відповідача відповіді чи задоволення вказаних вимог, позивач в порядку ст.1212 ЦК України звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом. На підтвердження безпідставності перерахування спірної суми коштів ФОП ОСОБА_1 посилається на відсутність будь-яких господарських відносин між сторонами у справі, а також на не отримання від відповідача будь-яких послуг, за які в нього могло б виникнути зобов'язання перерахувати 11 000,00грн.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи позивачем надано договір будівельного підряду б/н від 11.09.2012р., укладений між ФОП ОСОБА_1 (замовником) та ТОВ «Улісс-Тур» (виконавцем), за умовами якого виконавець зобов'язався з власних матеріалів на власний ризик та у передбачений договором строк провести капітальний ремонт даху на об'єкті замовника, що розташований у АДРЕСА_1 згідно кошторису, що погоджений сторонами, а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Розділом 2 вказаного договору сторони встановили, що загальна вартість (ціна) договору складає 22 000,00грн., а оплата за виконані роботи здійснюється на умовах авансування у розмірі 50% ціни, а саме - 11 000,00грн., і післяплати. Після прийняття належно виконаних робіт замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі решти 50% ціни договору, що складає 11 000,00грн.

Відповідач, в свою чергу, на підтвердження заперечень відносно заявлених позовних вимог, надав до матеріалів справи докази існування спору між ОСББ «Центральний Запоріжжя» та ОСОБА_1 (в подальшому - ОСОБА_2, через зміну власника квартири) відносно заборгованості зі сплати послуг на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 238,75грн. та заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 2 689,34грн. З матеріалів справи вбачається, що даний спір був предметом розгляду Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у зв'язку з чим відповідачем було понесено судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідачем також наданий до матеріалів справи рахунок №01 від 11.09.2012р. на суму 11 000,00грн., виставлений ОСОБА_1 за квартплату станом на 01.09.2012р. в сумі 7 096,06грн., теплопостачання в сумі 2 689,34грн. та судові витрати в сумі 1214,6грн. За поясненнями відповідача, отримавши 12.09.2012р. докази перерахування позивачем зазначеної суми заборгованості згідно платіжного доручення №311 від 12.09.2012р., відповідач звернувся до Орджонікідзевсього районного суду м. Запоріжжя із заявою про залишення позову без розгляду, в результаті чого ухвалою від 02.10.2012р. у справі №0818/3288/2012 суд залишив без розгляду позовну заву ОСББ «Центральний Запоріжжя» про стягнення заборгованості за платежами на утримання будинку та прибудинкової території, спожиті комунальні послуги.

Оцінивши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки у призначенні платежу на платіжному дорученні №311 від 12.09.2012р. відсутні посилання на рахунок №01 від 11.09.2012р., між позивачем та ОСББ не укладені жодні господарські договори, натомість в матеріалах справи міститься договір будівельного підряду б/н від 11.09.2012р.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зі змісту наведеної статті вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. І по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявленого позову позивач зазначає про відсутність будь-яких договірних відносин з відповідачем, ненаданням останнім жодних послуг, за які у позивача могла б виникнути заборгованість в сумі 11 000,00грн., а також наявністю договору будівельного підряду б/н від 11.09.2012р.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що, дійсно, за договором будівельного підряду б/н від 11.09.2012р. позивач зобов'язався оплатити виконавцю послуг виконані роботи на умовах авансування у розмірі 50% ціни, а саме - 11 000,00грн.

В той же час, в матеріалах справи наявний рахунок №01 від 11.09.2012р., виставлений відповідачем на ім'я ОСОБА_1 про сплату останнім комунальних послуг, членських внесків та судових витрат на суму 11 000,00грн.

Згідно платіжного доручення №311 від 12.09.2012р. позивач перерахував відповідачу 11 000,00грн., які зараховані останнім в якості виконання зобов'язання щодо сплати боргу за вказаним рахунком. Натомість, призначенням платежу у вказаному платіжному дорученні є «за надані послуги згідно договору б/н від 11.09.2012р.», крім того, платником зазначений ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, в той час як докази існування будь-яких господарських відносин між вказаним суб'єктом господарювання та ОСМД в матеріалах справи відсутні.

Що стосується посилань відповідача на наявність в матеріалах справи доказів судового розгляду спору між сторонами відносно стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та утримання прибудинкової території, апеляційний господарський суд погоджується із доводами суду першої інстанції відносно того, що по-перше, з огляду на матеріали справи, стягнення відбувалось з ОСОБА_1 як фізичної особи-громадянина. Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що квартира АДРЕСА_2 станом на момент виставлення рахунку №01 від 11.09.2012р. та проведення спірної оплати 12.09.2012р. не належала останньому на праві власності (технічний паспорт на квартиру, договір купівлі-продажу квартири, за якими власником майна обліковувалась ОСОБА_2). Отже, оскільки платіжним дорученням №311 від 12.09.2012р. грошові кошти перераховувались позивачем за надані послуги за договором б/н від 11.09.2012р., а не за рахунком №01 від 11.09.2012р., а також з огляду на викладене, господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування в даному випадку приписів ст.528 ЦК України та обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2013р. у справі №908/2545/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В той же час, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зазначені невірні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 1 000,00грн., оскільки з огляду на приписи чинного процесуального закону (ст.ст.22, 60 ГПК України), у разі наявності зустрічних вимог до позивача відповідач вправі заявити зустрічний позов, який повинен відповідати вимогам ст.ст.54-57 ГПК України. Пред'явлення зустрічних вимог у вигляді клопотанням чинним ГПК України не передбачено, тому судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача №03-31 від 27.08.2013р., але з інших підстав.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2013р. (повний текст від 10.09.2013р.) у справі №908/2545/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний Запоріжжя», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2013р. (повний текст від 10.09.2013р.) у справі №908/2545/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

І.В. Москальова

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС